Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №420/2935/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2935/26

Перша інстанція: суддя Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

05.02.2026 р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо не здійснення згідно заяви від 27.12.2025 року судді у відставці ОСОБА_1 зарахування з 01.01.2021 року у порядку вимог ч.2 ст.137 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання - 2 роки 00 місяців 00 днів стажу професійної діяльності (19.10.1992 року по 01.07.1997 року посади консультанта Дніпровського районного народного суду м. Херсона), з урахуванням стажу визначеного Поставною П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/6750/23 від 08.04.2023 року (56%) у розмірі 60% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, на підставі довідки Херсонського апеляційного суду №596/21 від 31.05.2021 року з розміру суддівської винагороди у 184 976 грн, яка видана станом на 01.01.2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити згідно заяви від 27.12.2025 року судді у відставці ОСОБА_1 зарахування з 01.01.2021 року шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання – 2 роки 00 місяців 00 днів стажу професійної діяльності (19.10.1992 року по 01.07.1997 року посади консультанта Дніпровського районного народного суду м. Херсона) що визначається 60% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , у розмірі 60% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2021 року на підставі: - з 01.01.2021 по 31.12.2021 року довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду №596/21 від 31.05.2021 року, розмір якого складає 184976 грн - з 01.01.2022 по 31.12.2022 року довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024 року № 12-23/129/2024, розмір якого складає 218328 грн; - з 01.01.2023 по 31.12.2023 року довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024 року № 12-23/130/2024, розмір якого складає 236192 грн. - з 01.01.2024 року по час фактичного перерахунку довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду від 12.07.2024 № 12-23/104/2024, розмір якого складає 266464 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 29.03.2018р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. На час звільнення у відставку позивачу визначено стаж – 23 р. 08 м. 06 д., до якого враховано 20 р. 8 м. 28 д. роботи безпосередньо на посаді судді та 2 р. 11 м. 8 д. - служба у Збройних Силах СРСР.

На підставі судових рішень позивачу здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці:

з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. з урахуванням довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду №596/21 від 31.05.2021 р, розмір якого складає 184976 грн;

з 01.01.2022р. по 31.12.2022р з урахуванням довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024р. №12-23/129/2024, розмір якого складає 218328 грн;

з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. з урахуванням довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024р. №12-23/130/2024, розмір якого складає 236192 грн;

- з 01.01.2024 р. по час фактичного перерахунку з урахуванням довідки про суддівську винагороду Херсонського апеляційного суду від 12.07.2024р. № 12-23/104/2024, розмір якого складає 266464 грн.

Позивачу не зараховано до стажу судді, який дає право на відставку 2 роки 00 місяців 00 днів стажу професійної діяльності з 19.10.1992 р. по 01.07.1997 р. на посаді консультанта Дніпровського районного народного суду м. Херсона, що впливає на розмір його довічного грошового утримання. Вказана бездіяльність, на переконання позивача, суперечить юридичному висновку Конституційного Суду України, викладеному у Рішенні від 18.02.2020р. № 2-р/2020, відповідно до якого всі судді України мають єдиний юридичний статус, а тому до всіх суддів має застосовуватись частина друга статті 137 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» незалежно від дати звільнення у відставку.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заперечувало проти задоволення позову, оскільки на час звільнення позивача у відставку приписи Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» не передбачали зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вказало на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.05.2026р. у задоволені позову відмовив повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач (надалі також – скаржник) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповноту встановлених обставин у справі, просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 04.06.2026р.

Обставини справи

ОСОБА_1 з липня 1997 р. по серпень 2001 р. працював суддею Дніпровського районного суду міста Херсона, із серпня 2001 р. обіймав посаду судді апеляційного суду Херсонської області.

13.03.2018 р. Вищою радою правосуддя прийнято рішення №722/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Херсонської області у відставку.

27.03.2018 р. апеляційний суд Херсонської області видав наказ №35-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Херсонської області 28.03.2018р. у зв`язку із поданням заяви про відставку.

28.03.2018 р. апеляційний суд Херсонської області здійснив розрахунок стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Згідно з розрахунком усього стаж роботи станом на 28.03.2018р. складає 23 р. 08 м. 06 д., у тому числі: служба в армії (11.11.1987 р. - 18.10.1990 р.) 02 р. 11 м. 08 д., суддя Дніпровського районного суду м. Херсона (02.07.1997 р. - 06.08.2001 р.) 04 р. 01 м. 05 д., суддя апеляційного суду Херсонської області (06.08.2001 р. - 28.03.2018 р.) 16 р. 07 м. 23 д.

27.12.2025 р. через веб-портал Пенсійного фонду ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою, в якій просив згідно з даними трудової книжки та відповідної довідки про суддівську винагороду з 01.01.2021 р. здійснити зарахування 2 років стажу професійної діяльності відповідно до частини другої статті 137 Закону від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та здійснити перерахунок, нарахування та виплату розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням додаткового стажу -2 роки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від 27.01.2025 р. №1552-13984/К-02/8-2100/26 надало відповідь на заяву ОСОБА_1 , в якій повідомило:

«На виконання рішення суду від 22.07.2019 р. Головним управлінням зараховано до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової служби у складі збройних сил СРСР з 11.11.1987 р. по 18.10.1990 р. (2 р. 11 м. 08 д.) та нараховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86 % суддівської винагороди судді.

Згідно з розрахунком стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданим Апеляційним судом Херсонської області від 28.03.2018 р. №08-31/10/2018-вих., та зобов`язаннями рішення суду від 22.07.2019 р., ваш стаж складав 23 р. 8 м. 06 д.

Головним управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

- на підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2021р. у справі №540/5081/21 з 27.04.2022 (дати набрання чинності) в розмірі 50 % від суддівської винагороди, зазначеної в довідці Херсонського апеляційного суду від 31.05.2021 №596/21;

- на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від27.09.2023р. у справі №420/6750/23 - за період з 01.01.2021р. по 26.04.2022р. у розмірі 56% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди 184976,00 грн, зазначеної в довідці Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020р. №104/20;

- на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 420/6881/25 - з 01.01.2024р. у розмірі 56% від суддівської винагороди згідно з довідкою Херсонського апеляційного суду від 12.07.2024р. №12-23/104/2024;

- на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі №420/34033/24 - в розмірі 56% від суддівської винагороди згідно з довідками Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024р. №12-23/129/2024 (з 01.01.2022р.) та від 14.10.2024 № 12 23/130/2024 (з 01.01.2023р.).

….

Чинним Законом передбачені розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання суддям у відставці відмінні від тих, що були застосовані у розрахунку розміру вашого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішень суду, а саме:

- згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді;

- стаж роботи на посаді судді визначається статтею 137 Закону № 1402.»

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент звільнення позивача, не передбачав права на зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Отже, у позивача відсутні правові підстави для врахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання - 2 роки 00 місяців 00 днів стажу професійної діяльності (19.10.1992 р. по 01.07.1997 р. посади консультанта Дніпровського районного народного суду м. Херсона) та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені доводи та міркування щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про відсутність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді 2 роки роботи на посаді консультанта Дніпровського районного народного суду м. Херсона.

Скаржник наголошує на необхідності дотримання права на належне довічне грошове утримання судді у відставці та усунення дискримінаційного підходу до визначення стажу професійної діяльності, на підставі якого розраховується розмір виплати.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надало відзив на апеляційну скаргу, у якому викладені доводи та міркування на підтвердження законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та викладено прохання залишити рішення суду першої інстанції без змін та відмовити у задоволення апеляційної скарги з огляду на її необґрунтованість.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

На час призначення позивача на посаду судді діяв Закон України від 15.12.1992р. №2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-XII).

Право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років (частина перша статті 7 Закону № 2862-XII).

На час звільнення позивача у відставку застосуванню підлягав Закон України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIII).

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (частина третя статті 142 Закону №1402-VIII).

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта статті 142 Закону №1402-VIII).

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п`ята статті 142 Закону №1402-VIII).

Згідно зі статтею 137 Закону №1402-VIІІ (у редакції, чинній до 05.08.2018р.) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Законом України від 21.12.2016р. №1798-VIII (набрав чинності з 05.01.2017р.) пункт 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».

Надалі Законом України від 12.07.2018р. №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України від 12.07.2018р. №2509-VIII «Про Вищий антикорупційний суд», який набрав чинності 05.08.2018р., статтю 137 Закону №1402-VIІІ доповнено частиною другою такого змісту:

«До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».

Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді застосуванню підлягають норми законодавства у частині визначення тривалості стажу, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку, застосуванню підлягають норми статті 137 Закону №1402-VIII, які діяли на час звільнення суддів у відставку.

Оскільки позивач реалізував своє право на відставку до 05.08.2018р., обчислення стажу роботи на посаді судді з урахуванням вимог частини другої статті 137 Закону №1402-VIII у редакції Закону №2509-VIII, не є можливим і, отже, відповідач не допустив протиправної бездіяльності.

Верховний Суд дійшов збіжних висновків у постановах від 20.04.2021р. у справі №620/536/19, від 17.09.2021р. у справі №824/301/20-а, від 30.09.2021р. у справі №243/6450/17, від 23.11.2021р. у справі №280/5617/18, від 23.06.2022р. у справі №560/937/19, від 26.01.2023р. у справі № 500/6626/21, від 19.07.2023р. у справі № 560/9495/22, від 07.11.2023р. у справі №520/475/19.

Суд у складі колегії суддів вважає за доцільне вказати на хибне тлумаченні позивачем Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020р. №2-р/2020, постановлене у справі №1-15/2018(4086/16).

Конституційний Суд України у цій справі розглядав питання відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VІІІ зі змінами.

Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020р. №2-р/2020, постановлене у справі №1-15/2018(4086/16) не містить оцінки відповідності Конституції України (конституційності) статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VІІІ, зокрема зі змінами внесеними Законом України від 12.07.2018р. №2509-VIII «Про Вищий антикорупційний суд».

Суд у складі колегії суддів зауважує, що Конституційний Суд України у Рішенні від 18.02.2020р. №2-р/2020 вказує на необхідність однакового підходу до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку. Це означає, що однакове правило застосовується, але з урахуванням індивідуального нормативного контексту кожного судді. Конституційний Суд України не формує юридичної позиції, ба більше, нової норми щодо зарахування стажу суддів.

Також суд у складі колегії суддів зазначає, що за наслідками аналізу численних судових справ за участю позивача, які стосуються перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, судом не було встановлено жодного судового рішення, яке б визначало позивачеві стаж, більший ніж 23 р. 8 міс. 6 дн.

Принагідно суд у складі колегії суддів вказує, що позивач уже заявляв схожі позовні вимоги у справі № 420/10763/24 (стосовно зарахування до стажу суддів періоду роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді апеляційної інстанції), і суди відмовили у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 – відмовити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. у справі №420/2935/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій