Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №420/24650/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24650/24

Перша інстанція: суддя Бабенко Д.А.,

повний текст судового рішення

складено 10.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №420/24650/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

05.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.05.2024 щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2024 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вона має право отримувати допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №420/24650/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.05.2024 №53005-17616609-2024-2 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2024 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи означене рішення суд першої інстанції вказав про протиправність відмови Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.05.2024 №53005-17616609-2024-2 щодо призначення ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги суб`єкт владних повноважень зазначає, що станом на 08.04.2026 паперові справи від Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві не передавались. Як вказує скаржник, у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України діяло відповідно до чинного законодавства та в межах своєї компетенції.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом ОСОБА_1 до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивачка повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 10.03.2026 у справі №420/24650/24. Натомість, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві уважає безпідставними.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що 27.03.2024 ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації через ЦНАП Оболонського району м. Києва скеровано заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

У поданій заяві позивачка вказала двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також зазначила, що її чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є ВПО у м.Києві та на допомогу не претендує.

До поданої заяви ОСОБА_1 додано, зокрема, довідки ВПО на ім`я позивачки та її неповнолітніх дітей: довідка від 01.09.2022 № 3005-5002075151 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ; довідка від 01.09.2022 № 3005-5002075490 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 ; довідка від 01.09.2022 № 3005-5002075275 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 .

За наслідком розгляду поданої ОСОБА_1 заяви з доданими документами Управлінням соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято рішення від 31.05.2024 №53005-17616609-2024-2 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

В названому індивідуальному акті зазначено, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.13.2-13.4 Порядку, оскільки неповнолітні члени сім`ї не перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи.

Не погодитвшись із рішенням Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.05.2024 №53005-17616609-2024-2 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно із частинами другою, третьою статті 7 Закону № України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

22.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

З набранням чинності означеним рішенням Уряду постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 втратила чинність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та визначено механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Пунктами 2, 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 №457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» пункт 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, доповнено абзацами такого змісту: «Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».

15.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб».

Пунктом 1 названого підзаконного нормативно-правоовго акту передбачено, що з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», продовжується автоматично на один шестимісячний період.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери допомога призначається з нарахуванням за період із місяця, в якому було подано заяву, з автоматичним продовженням з 1 серпня 2023 р. з урахуванням вимог абзаців першого - п`ятого цього пункту.

Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначено Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.

Відповідно до п.2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Пунктом 4 Порядку Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, передбачено, що для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості, заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.

За приписами п.5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, допомога призначається внутрішньо переміщеним особам, зокрема які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Пунктом 13 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, визначено, що особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена ще на один шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1, 13-1-13-4 цього Порядку.

Пунктом 13-2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, передбачено, що для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, та у разі, коли, зокрема у складі сім`ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання, у складі сім`ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім`ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку;

Відповідно до п.13-3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, у разі коли внутрішньо переміщеним особам з числа членів сім`ї або отримувачам допомоги, зазначеним у пункті 13-2 цього Порядку, виплачувалася допомога і в такій сім`ї є кілька непрацюючих працездатних осіб, протягом двох місяців з дня призначення допомоги на наступний шестимісячний період інші непрацюючі працездатні особи із складу сім`ї (крім одного отримувача допомоги) зобов`язані зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або розпочати діяльність відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”.

Як установлено судом апеляційної інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам Управлінням соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації у рішенні від 31.05.2024 №53005-17616609-2024-2 вказано, що неповнолітні члени сім`ї ОСОБА_1 не перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи.

Однак, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання щодо призначення спірної допомоги ОСОБА_1 до заяви від 27.03.2024 додано довідки від 01.09.2022 № 3005-5002075151 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , від 01.09.2022 № 3005-5002075490 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , від 01.09.2022 №3005-5002075275 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 .

Жодних доказів на підтвердження того, що дію наведених довідок у законодавчо встановленому порядку скасовано матеріали справи не містять.

З огляду на вказане є безпідставним посилання органу соціального захисту населення на те, що неповнолітні члени сім`ї ОСОБА_1 не перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про протиправність рішення Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.05.2024 №53005-17616609-2024-2 щодо відмови в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

При цьому, апеляційний адміністративний суд відхиляє посилання скаржника на те, що станом на 08.04.2026 паперові справи від Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві не передавались, адже здійснення між суб`єктами владних повноважень організаційних заходів стосовно передачі паперових справ жодним чином не нівелює права ОСОБА_1 щодо отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Є безпідставним також довід відповідача стосовно того, що в спірних правовідносинах дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві є правомірними, т.я. за наслідком розгляду цієї справи окружний адміністративний суд не визнавав його дії протиправними.

Крім того, колегія суддів уважає за доцільне зауважити, що основна частина доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві містить лише дублювання законодавчих приписів без зазначення, які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом першої інстанції.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені суб`єктом владних повноважень в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №420/24650/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька