Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №420/6881/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6881/25

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,

повний текст судового рішення

складено 27.04.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 року судом через систему «Електронний суд» зареєстрована від адвоката Кияшка Олександра Олександровича заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 КАС України, в якій просить

- постановити окрему ухвалу в порядку ст.249 КАС України та направити її до Пенсійного фонду України для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, які вчинили дії, що призвели до невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду яке набуло чинності 05.11.2025 року у справі №420/6881/25, в частині зобов`язання здійснювати виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 року №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості різниці недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з часу подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (15.07.2024 року) по дату набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили, з урахуванням фактично виплачених сум, з зобов`язанням протягом місяця повідомити суд про виконання ухвали.

Відповідно до вимог ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. (ч.4 ст.383 КАС України).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року заяву адвоката Кияшка Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 від 06.04.2026 року в порядку статті 383 КАС України повернуто заявнику з усіма доданими до неї матеріалами.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить: скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року у порядку вимог ст.383 КАСУ у справі №420/6881/25 та повернути справу до Одеського окружного адміністративного суду до подальшого розгляду заяви адвоката Кияшка Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 від 06.04.2026 року в порядку статті 383 КАС України з урахуванням визначених судом апеляційної інстанції мотивувальної частини постанови; або постановити окрему ухвалу у формі постанови шляхом розгляду та задоволення заяви адвоката Кияшка Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 від 06.04.2026 року в порядку статті 383 КАС України, якою визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області що призвели до невиконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду в частині виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 року №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом. Так і здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості різниці недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з часу подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (15.07.2024 року) по дату набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили, з урахуванням фактично виплачених сум. Та направити її до ПФУ надавши строк 30 днів щодо виконання такої ухвали та притягнення службових осіб до відповідальності; з урахуванням вимог та процедури визначеної ч.4 ст.7 КАСУ звернутися до ВС з метою вирішення питання на Пленумі ВС щодо звернення з поданням до Конституційного Суду України з клопотанням про перевірку на відповідність до Конституції України Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», яка протирічить вимогам ст.8, 19, 92, 113, 116,126, 129-1 Конституції України та змінює порядок виконання рішення суду визначеного законом з урахуванням прямої заборони передбаченої ч.2 та 7 ст.13 ЗУ «Про Судоустрій і статус суддів», №1402-VIII, ст.370, 372 КАСУ та є посяганням на незалежність та недоторканість суддів.

Апелянт вважає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування судового рішення.

26.05.2026 року (вхід.№30439/26 від 27.05.2026 року) через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області – Серебрякова Антона Юрійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року, в якому заявник просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року у справі №420/6881/25 - без змін.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року – скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов адвоката Кияшка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо прийняття рішення №213050002475 від 06.02.2025 року про відмову у здійснені перерахунку з 01.01.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно заяви від 15.07.2024 року та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 року №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/7301/24 від 11.06.2024 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №213050002475 від 06.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 у здійснені перерахунку з 01.01.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 15.07.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.07.2024 року №12-23/104/2024, виданої Херсонським апеляційним судом.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості різниці недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з часу подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (15.07.2024 року) по дату набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

01.12.2025 року Одеським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи по справі.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року змінено та встановлено спосіб виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/6881/25 від 05.11.2025 року шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року по 31.03.2026 року в сумі 455 526,64 грн.

Перевіряючи дотримання заявником вимог статі 383 КАС України при зверненні до суду з вказаною заявою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так ст.14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Вимогами ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

За приписами ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до положень п.п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Вимогами ч.4 та ч.5 ст.383 КАС України установлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку ст.383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень державних виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 року у справі №807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 року у справі №260/636/19, від 18.12.2020 року у справі №200/5793/20-а).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 року у справі №9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до ст.383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Вказана стаття (ст.383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.

Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України.

Повертаючись до змісту вказаної заяви, то заявник не заперечує, що виконавче провадження у даній справі не відкривалось з підстав подання заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі №420/6881/25.

Як зазналось вище, ухвалою суду від 02.04.2026 року змінено та встановлено спосіб виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/6881/25 від 05.11.2025 року шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року по 31.03.2026 року в сумі 455 526,64 грн.

Тобто, на момент звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України, заявник/позивач не використав всі можливі засоби для виконання судового рішення, наслідком чого є повернення заяви на підставі ч.5 ст.383 КАС України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на відміну від позовних заяв, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку.

Колегія суддів зауважує, що ч.5 ст.383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

У постанові від 08.11.2024 року у справі №340/222/20 Верховний Суд також дійшов висновку, що ураховуючи положення ч.5 ст.383 КАС України, судом не може бути прийнято іншого, альтернативного рішення ніж повернення заяви.

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що подана заява не містить інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, що не відповідає вимогам п.8 ч.2 ст.383 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо її повернення заявнику.

Апелянт, серед іншого, посилається на те, що здійснення виплати пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» є протиправним, оскільки положеннями Порядку №821 змінюється сама природа судового захисту. А відтак, за твердженнями апелянта, наявні правові підстави для звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності (відповідності до Конституції України) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821.

Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки в рамках даної справи не знаходить підстав для направлення вищевказаного звернення, з огляду не те, що судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року постанову Кабінету Міністрів України №821 визнано протиправною та нечинною. Вказане рішення суду першої інстанції постановою від 08 червня 2026 року Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Крім того, триває касаційне оскарження рішення щодо визнання нечинною постанови Кабміну №821 від 14 липня 2025 року, справа перебуває на розгляді у Верховному Суді, який відкрив касаційне провадження за скаргою Уряду.

Отже, на даний час колегія суддів не находить підстав для направлення вищезазначеного звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності (відповідності до Конституції України) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З підстав, визначених статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко