Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №420/6827/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6827/24

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

повний текст судового рішення

складено 12.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта – Некришев Є.А., Димон І.В.

представника позивача – Судакова В.В.

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати акт розслідування нещасного випадку №35/13, який стався 22 вересня 2023 року о 21 годині 17 хв. з поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом Іванченком Дмитром Олеговичем, затверджений 22 грудня 2023 року начальником Департаменту патрульної поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції повторно скласти акт розслідування нещасного випадку №35/13, який стався 22 вересня 2023 року о 21 годині 17 хв. з поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом Іванченком Дмитром Олеговичем, та затвердити начальником Департаменту патрульної поліції з урахуванням правових висновків суду, висловлених у мотивувальній частині рішення за наслідками розгляду цієї справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 грудня 2023 року начальник Департаменту патрульної поліції затвердив акт розслідування нещасного випадку №35/13, який стався 22 вересня 2023 року о 21 годині 17 хв. Комісія, яка склала зазначений акт, дійшла висновку, що: «Відповідно до висновку службового розслідування УПП в Одеській області ДПП від 27.10.2023 року дисциплінарна комісія встановила, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарна комісія пропонує до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани. На підставі підпункту 3 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок зі старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків». Позивач не погоджуючись з висновками акту звернувся до суду з даним позовом.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на підставі Наказу №1972 проведено розслідування нещасного випадку та складено Акт розслідування нещасного випадку від 22.12.2023 року, в якому відображено, що відповідно до висновку службового розслідування УПП в Одеській області ДПП від 27.10.2023 року дисциплінарна комісія встановила, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПІ від 13.11.2018 року №5112. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарна комісія пропонує до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани. На підставі підпункту 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок зі старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків. Порушення вимог службової дисципліни (вчинення дисциплінарного проступку) старшим сержантом поліції ОСОБА_1 стало причино-наслідковим зв`язком (наслідком) нещасного випадку, який стався з старший сержант поліції ОСОБА_1 . Відповідач вважає оскаржуваний акт правомірним та прийнятим у межах повноважень наданих керівникові Департаменту патрульної поліції та у спосіб визначений чинним законодавством.

Справу розглянуто в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку №35/13 від 22 грудня 2023 року в частині висновку про те, що нещасний випадок, який стався 22 вересня 2023 року, о 21 годині 17 хв. з поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом ОСОБА_1 , не пов`язаний із виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків.

Зобов`язано Департамент патрульної поліції повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 22 вересня 2023 року, о 21 годині 17 хв. з поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом ОСОБА_1 , та прийняти відповідне рішення в межах повноважень, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1937,32 грн.

На вказане рішення суду Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі №420/6827/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, вказане судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права; судом неповно з`ясовані та не вірно встановлені обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

13.07.2026 року (вхід.№41162/26 від 13.07.2026 року) через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 – адвоката Судакова Валерія Валерійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року - без змін

16.07.2026 року (вхід.№42086/26) до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, згідно яких апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року у справі №420/6827/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22 грудня 2023 року начальник Департаменту патрульної поліції затвердив акт розслідування нещасного випадку №35/13, який стався 22 вересня 2023 року, о 21 годині 17 хв. з поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом Іванченком Дмитром Олеговичем, яким встановлені такі обставини: 22.09.2023 року близько 20 год. 10 хв. екіпаж «ОКЕАН-0309» перебуваючи на відпрацюванні службового завдання «Адмінправопорушення», виявили ОСОБА_2 , який за базою ШНП «АРМОР» перебував у розшуку, як особа, що переховується від слідства. Поліцейськими було запрошено ОСОБА_2 до відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для подальшого з`ясування обставин. Прибувши до ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, ОСОБА_2 був записаний до журналу запрошених відділення поліції та знаходився у адміністративному приміщенні біля чергової частини. Близько 21 год. 15 хв. ОСОБА_1 , вийшов з відділення поліції на вулицю, щоб зателефонувати. В цей час, ОСОБА_3 перебуваючи у відділенні поліції, зателефонувала ініціатору розшуку ОСОБА_2 для інформування щодо його місцезнаходження, під час чого затриманий вийшов з приміщення адміністративної будівлі відділення поліції на вулицю. 0 21 год. 17 хв. вийшовши на прилеглу територію біля входу до ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, затриманий ОСОБА_2 діставши зі свого карману металевий предмет схожий на ніж, підійшов ззаду до ОСОБА_1 та поклавши руку на його плече, наніс удар невідомим гострим предметом в ліву ділянку шиї ОСОБА_1 , внаслідок чого у останнього відразу сталася кровотеча. ОСОБА_4 , перебуваючи у складі екіпажу «ОКЕАН-0309» о 21 год. 17 хв., із напарником під`їхала на службовому автомобілі TOYOTA PRIUS, н.з. НОМЕР_2 , до ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, та побачила як невідомий чоловік вийшовши з адміністративної будівлі відділення поліції наніс тілесне ушкодження ОСОБА_1 . Потім підбігши до ОСОБА_4 правопорушник намагався її вдарити предметом схожим на ніж, однак не зміг цього зробити, завдавши повторного удару гострим предметом ОСОБА_1 в область правої пахви. Після цього, ОСОБА_2 побіг по вулиці Скісна в напрямку вулиці Градоначальницька та ОСОБА_4 разом зі своїм напарником, який долучився до затримання злочинця, розпочали його переслідування. О 21 год. 17 хв. ОСОБА_3 , вийшовши з приміщення адміністративної будівлі побачила, що на тротуарному покритті неподалік біля входу лежить ОСОБА_1 , тримає закривавлені рани та потребує медичної допомоги. В подальшому силами додаткових екіпажів патрульної поліції правопорушника було затримано та доставлено до ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області. На місце події було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, яка доставила ОСОБА_1 до КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР, де після огляду лікаря йому було встановлено діагноз: колото-різана рана латеральної поверхні лівої половини шиї, колото-різана рана пахвинної ділянки справа. Від госпіталізації потерпілий поліцейський відмовився. З 23.09.2023 року по 16.10.2023 року ОСОБА_1 проходив амбулаторне лікування в ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» з діагнозом: колото-різана рана латеральної поверхні лівої половини шиї, колото-різана рана пахвинної ділянки справа. Комісія, яка склала зазначений акт, дійшла висновку, що: «Відповідно до висновку службового розслідування УПП в Одеській області ДПП від 27.10.2023 року дисциплінарна комісія встановила, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарна комісія пропонує до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани. На підставі підпункту 3 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок зі старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків». Зазначені обставини підтверджуються копією акту.

Позивач вважаючи, що нещасний випадок стався під час виконання ним службових обов`язків, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

За приписами ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.60 Закону №580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Нормативно - правовим актом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, є Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року №2694-XII (далі Закон №2694-XII).

Відповідно до вимог ч.1 ст.22 Закону №2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування (ч.2 ст.22 Закону №2694-XII).

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом МВС України від 05.10.2020 року №705 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 за №1139/35422, далі Порядок №705).

Відповідно до вимог пункту 3 розділу I Порядку №705 нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

За правилами пункту 4 розділу І Порядку №705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції. Пункт 3 розділу ІІ Порядку №705 передбачає, що керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. За результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (додаток 2) (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №705) Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зокрема, зобов`язана: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії); скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.

Пункт 7 розділу ІІІ Порядку №705 передбачає, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України “Про Національну поліцію”, унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Згідно з вимогами пункту 8 розділу ІІІ Порядку №705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

У додатку №6 до Порядку №705 наводиться Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку. Зокрема, підпунктами 12 та 21 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено: навмисне вбивство, травма, заподіяні іншою особою; дія вогнепальної, холодної зброї.

За приписами статті 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент події позивач перебував у складі екіпажу патрульної поліції, здійснював службові повноваження щодо супроводження та контролю особи, яка перебувала у розшуку, та знаходився на території відділення поліції у зв`язку з виконанням службового завдання.

Колегією суддів також враховується, що сам факт перебування позивача на території відділення поліції був безпосередньо зумовлений виконанням ним службових завдань та повноважень поліцейського, пов`язаних із виявленням, супроводженням та передачею особи, яка перебувала у розшуку. За таких обставин перебування позивача у місці настання події не мало випадкового чи приватного характеру, а було обумовлене виключно проходженням служби.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що напад на позивача був вчинений саме у зв`язку з його статусом працівника поліції та здійсненням ним поліцейських функцій. Так, із встановлених обставин убачається, що дії ОСОБА_2 були спрямовані на уникнення подальшого затримання та кримінальної відповідальності, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, напад безпосередньо пов`язаний із правоохоронною діяльністю позивача.

Колегія суддів зазначає, що неналежне проведення поверхневої перевірки затриманого, на що посилається апелянт, може свідчити про певні недоліки у виконанні службових обов`язків, однак не змінює правової природи спірного нещасного випадку. Такі обставини не свідчать про те, що позивач вибув із процесу виконання службових повноважень чи діяв у власних інтересах поза межами службової діяльності а навпаки подія сталася саме під час реалізації поліцейських повноважень та внаслідок зовнішніх протиправних дій третьої особи.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що позивач після отримання тілесних ушкоджень продовжував діяти як працівник поліції, а інші члени екіпажу негайно розпочали переслідування та затримання нападника, що додатково підтверджує службовий характер події та її безпосередній зв`язок із виконанням завдань поліції.

Разом з цим, колегія суддів виходить із того, що положення пункту 8 розділу ІІІ Порядку №705 підлягають застосуванню лише у випадку доведення того, що дисциплінарний проступок був визначальною та безпосередньою причиною настання нещасного випадку. Проте у спірних правовідносинах безпосередньою причиною отримання позивачем тілесних ушкоджень стали умисні протиправні дії третьої особи - напад із застосуванням холодної зброї.

Також, колегія суддів враховує принцип презумпції правомірності дій працівника поліції під час виконання службових повноважень та те, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували втрату позивачем статусу особи, що виконувала службові обов`язки, на момент настання події.

Факт можливого порушення службової дисципліни може бути підставою для надання оцінки діям працівника в дисциплінарному порядку, проте не виключає службового характеру нещасного випадку за наявності прямого зв`язку між виконанням службових завдань та отриманням тілесних ушкоджень.

Тобто, наявність у діях позивача дисциплінарного проступку під час виконання службових обов`язків не перетворюють обставини отримання ним травми поза виконанням службових обов`язків.

Окрім того, винний у нанесенні тілесних ушкоджень позивачу – ОСОБА_2 притягається до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України саме за «Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку», що підтверджується копією обвинувального акту.

З урахуванням наведеного, висновок спеціальної комісії про те, що нещасний випадок не був пов`язаний з виконанням позивачем службових обов`язків, не підтверджений належними доказами, отже є необґрунтованим. З огляду на це, під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку відповідачем не було забезпечено повного та об`єктивного з`ясування та оцінки усіх обставин події відповідно до Порядку №705.

Оцінюючи обґрунтованість вимоги про зобов`язання відповідача підтвердити, що нещасний випадок пов`язаний із виконанням службових обов`язків, колегія суддів виходить з того, що відповідно до положень Порядку №705 встановлення обставин нещасного випадку, визначення його зв`язку з виконанням службових обов`язків та прийняття відповідного рішення належить до компетенції спеціальної комісії за результатами проведення розслідування.

Разом з тим, як вірно вважає суд першої інстанції, відповідач під час повторного проведення спеціального розслідування повинен взяти до уваги встановлені судом обставини і врахувати їх під час прийняття відповідного рішення, адже попередній висновок відповідача щодо вказаних питань не можна вважати обґрунтованим і правомірним.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи по суті встановлено не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, адже оскаржуваний наказ прийнятий за наслідками службового розслідування, яке не відповідає критеріям щодо обґрунтованості та права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Щодо обґрунтування доводів апеляційної скарги судовою практикою, яка не є висновками Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Отже, висновки, викладені у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції, не підлягають застосуванню при розгляді цієї справи. Апелянт не наводить правові висновки Верховного Суду, які можуть міститись у Постановах в аналогічних справах.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року, колегія суддів не вбачає.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково, шляхом визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку №35/13 від 22 грудня 2023 року в частині висновку про те, що нещасний випадок, який стався 22 вересня 2023 року, о 21 годині 17 хв. з поліцейським взводу №2 роти 3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом Іванченком Дмитром Олеговичем, не пов`язаний із виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків та зобов`язання Департамент патрульної поліції повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 22 вересня 2023 року, о 21 годині 17 хв. з поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом Іванченком Дмитром Олеговичем, та прийняти відповідне рішення в межах повноважень, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29.07.2026 року.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко