Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №420/13289/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13289/26

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача–Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 420/13289/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру моєї пенсії з врахуванням заробітної плати за періоди з 01.09.1985 по 30.06.1992, згідно довідки №63 від 20.05.2019, виданої Тираспольським ДСК;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області зробити ОСОБА_1 перерахунок розміру моєї пенсії з врахуванням заробітної плати за періоди з 01.09.1985 по 30.06.1992, згідно довідки №63 від 20.05.2019, виданої Тираспольським ДСК.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася із заявою через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, а саме зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000. Проте відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії. Вважаючи відмову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

26.05.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що спірним є питання врахування заробітку Позивача за період роботи з 01.09.1985 по 30.06.1992 на підставі довідки від 20.05.2019 № 63, виданої Тираспільским ДСК. Зазначаємо, що підставою неврахування довідки від 20.05.2019 № 63 при обчисленні розміру пенсії Позивача є те, що відомості, зазначені у такій довідці, не можуть бути підтверджені первинними документами. З метою підтвердження відомостей, зазначених у довідці від 20.05.2019 № 63, Головним управлінням було направлено до центру соціального страхування та соціального захисту населення м. Тирасполя лист від 13.06.2019. Однак, жодної відповіді на лист Головного управління не було отримано. Враховуючи викладене, за умови відсутності підтвердження відомостей з довідки про заробітну плату від 20.05.2019 № 63 первинними документами, Головне управління не має правових підстав для врахування таких відомостей при обчисленні розміру пенсії позивача.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09.06.2026 у справі № 420/13289/26 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці №63 від 20.05.2019 року виданої Тираспольським ДСК №63.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці №63 від 20.05.2019 року виданої Тираспольським ДСК №63.

Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував, окрема, висновки Верховного Суду висвітлені у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 в яких Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Суд першої інстанції не знайшов підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.

Враховуючи вищевикладене, суд виснував, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії є таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що за умови відсутності підтвердження відомостей з довідки про заробітну плату від 20.05.2019 № 63 первинними документами, Головне управління не має правових підстав для врахування таких відомостей при обчисленні розміру пенсії позивача.

- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

23.01.2026 позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії відповідно до Закону №1058- IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000. До заяви додано, зокрема, довідку про заробітну плату від 20.05.2019 № 63, видана Тираспольським ДСК.

Листом від 05.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки Головним управлінням було направлено до центру соціального страхування та соціального захисту населення м. Тирасполя лист від 13.06.2019. Однак, жодної відповіді на лист Головного управління не було отримано.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу.

За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. (пункт 2.10 Порядку).

Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із відповідною заявою, до якої долучив архівну довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №63 від 20.05.2019.

У довідці №63 від 20.05.2019 відображено відомості про суми заробітної плати позивача за період з 01.09.1985 по 30.06.1992.

Означена довідка завірена печаткою підприємства, містить інформацію про загальний розмір заробітної плати за цей період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, а тому відповідає вимогам Порядку № 22-1.

В подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області направлено запит до центру соціального страхування та соціального захисту населення м. Тирасполя щодо підтвердження даних про заробітну плату первинними документами.

Проте, відповіді не надійшло, що й стало причиною для відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки №63 від 20.05.2019.

Так, в рішенні зазначено, що відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або за умови, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Враховуючи вищезазначене, питання щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданої довідки можливо розглянути після проведення перевірки первинних документів, на підставі яких вона видана.

Таким чином підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Тираспольським ДСК №63 від 20.05.2019 відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV слугувала відсутність первинних документів, на підставі яких вона видана.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що сама по собі відсутність у органу Пенсійного фонду можливості здійснити перевірку первинних документів або отримати їх повторно не може бути підставою для обмеження чи невизнання права особи на пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, відповідно до якої неможливість перевірки довідки не є підставою для її неврахування за умови, що така довідка містить посилання на первинні документи.

Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд зазначив, що обов`язок перевірки достовірності поданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви щодо їх достовірності не можуть бути самостійною підставою для відмови у врахуванні відповідних відомостей.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці №63 від 20.05.2019 року виданої Тираспольським ДСК №63 є таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 420/13289/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик