Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №488/2576/21
Суддя: Шевчук О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 488/2576/21
Головуючий в 1 інстанції: Селіщева Л.І.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.
при секретарі – Жигайлової О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 08.07.2021 р. №0 1852 про накладення адміністративного стягнення, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Літвіновим Сергієм Сергійовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.;
- справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відсутній об`єкт та об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП, позивач не є особою (суб`єктом, суб`єктивною стороною), яка може скоїти це правопорушення та повинна відповідати за вимогами ч.1 ст.59-1 КУпАП. Крім того, дії відповідача виходять за межі владних повноважень.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2026 року адміністративний позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення № 0 1852 від 08.07.2021 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Литвиновим С.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП, - скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито. Стягнуто з Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 908,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що після моніторингу електронного суду Інспекція дізналась, що 12.05.2026 року судом ухвалене судове рішення, яке надійшло до кабінету Інспекції 15.05.2026 року. Апелянт зазначає, що повідомлення про розгляд справи надійшло після ухвалення судового рішення.
Крім того, апелянт вказує, що мета позапланового заходу направлення на перевірку, виявлення, визначення, деталізацію порушень, про які йдеться у заяві, яка стала підставою для його проведення. Інспекція не може передбачити, які саме порушення вчинили особи, які підлягають позаплановій перевірці, отже складання більш ширшого переліку питань, аніж визначених ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суперечить ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Апелянт зазначає, що після виїзду державних інспекторів на місце морської події, з метою визначення відповідальної особи, судна «ГС-82» прапор Україна, порт приписки Миколаїв, який належить ФДУ «Держгідрографія» «Миколаївський район «Держгідрографії» було виявлено, що на відливному клапані господарсько- фекальних стічних вод відсутнє опломбування, через який судно має можливість скидати забруднюючи води до акваторії Бузького лиману та територіальних і внутрішніх вод України. Запис про зняття пломби з відливного клапану господарсько-фекальних стічних вод в судновому журналі відсутня. Вказує, що під час проведення перевірки керівником Філії Державної Установи «Держгідрографія» «Миколаївський район «Держгідрографії» було визначено відповідальну особу саме позивача. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 був присутнім під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, жодні пояснення, інші докази, зокрема, посадові інструкції інших посадових осіб ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення чи до її розгляду та складання протоколу- не надавались. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи наявні зауваження позивача до акту в від 07.07.2021 № 505, в яких не має жодного заперечення на відсутність правопорушення, а саме забруднення територіальних вод України внаслідок скиду господарсько-фекальних стічних вод з судна «ГС-82» у кількості 24,9 куб, а йдеться виключно про відсутність усіх питань в направленні та жодного заперечення щодо відповідальної особи Іваненко, у відношенні якого складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.07.2021 року.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26.05.2021 р. до відповідача звернулася громадянка ОСОБА_2 із заявою про можливе забруднення водних ресурсів (поверх води шар піни з відтінком іржі та масляні розводи) унаслідок заправки паливом судна «GS 82», що належить ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії».
Відповідно до наказу начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 17.06.2021 р. № 733 «Про проведення позапланової перквірки» та згідно направлення № 677 від 22.06.2021 р., у період з 23.06.2021 р. по 07.07.2021 р. була проведена позапланова перевіркадотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів філією Державної установи «Держгідрографія» Миколаївський район «Держгідрографії».
Як зазначено у направленні підстави для здійснення перевірки: звернення гр. ОСОБА_2 від 26.05.2021 та Погодження Державної екологічної інспекції України від 15.06.2021 №2.3/1102ПГ (а.с. 51. 52).
За наслідками позапланової перевірки був складений акт № 505 від 07.07.2021 р. (а.с. 53-75), у якому вказано про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема зазначено, що власник засобів водного транспорту не забезпечує охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин, а саме – встановлено забруднення територіальних вод України внаслідок скиду господарсько-фекальних стічних вод з судна «ГС-82» у кількості 24,9 куб.м. (а.с. 65).
Із матеріалів справи вбачається, що 07.07.2021 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Павловим С.С. відносно позивача по даній справі – ОСОБА_1 був складений протокол № 0 1852 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 59-1 КУпАП. У своїх поясненнях до протоколу позивач не погодився із протоколом та вказав, що документального підтвердження забруднення не виявлено. Позивача під особистий підпис було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений на 08.07.2021 р. на 13 год. 00 хв. (а.с. 5).
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 0 1852 від 08.07.2021 року, винесеною державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Літвіновим С.С., начальника служби флоту ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії» ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність з-а яке передбачена ч. 1 ст. 59-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. (а.с. 6).
Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з даним позовом
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося без належних підстав та без з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи, і в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів правомірності винесеної ним постанови, суд першої інстанції дійшов висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 242-1 КУпАП визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53-1, 53 3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80 - 83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86 1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90 1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі- Закон №877-V) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ст. 7 Закону № 877-V).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
-дату складення акта;
-тип заходу (плановий або позаплановий);
-форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
-предмет державного нагляду (контролю);
-найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
-найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю) (ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V).
Згідно абз. 13 ч. 1 ст. 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
З матеріалів справи вбачається, що після отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері відповідній сфері державного нагляду (контролю), - Державної екологічної інспекції України, начальником Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) було видано наказ від 17.06.2021 р. № 733 «Про проведення позапланової перевірки», в якому зазначено, що керуючись ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, Положенням про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (нова редакція), затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 №255, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 26.05.2021 та Погодження Державної екологічної інспекції України від 15.06.2021 №2.3/1102ПГ наказано провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів філією Державної установи «Держгідрографія» Миколаївський район «Держгідрографії», код ЄДРПОУ ВП:25937185, яка знаходиться за адресою: 54002, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Каботажний Мол, будинок 1, місцезнаходження юридичної особи Державна установа «Держгідрографія» код ЄДРПОУ 21720000:04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26. Термін: з 23.06.2021 по 07.07.2021 (а.с. 51).
Згідно направлення № 677 від 22.06.2021 р., у період з 23.06.2021 р. по 07.07.2021 р. була проведена позапланова перевірка. Як зазначено в направленні предмет перевірки - дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів (а.с. 52).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у вищевказаному направленні не зазначені конкретні питання, необхідність яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки, а лише вказано узагальнене формулювання «дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів», що є порушенням вимог ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, яка визначає, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Крім цього, відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05.07.2004 р., - при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення.
При виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, які вчинені посадовими особами підприємств, установ та організацій, їх структурних або відокремлених підрозділів, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, протокол про адміністративне правопорушення складається відносно особи, яка вчинила порушення природоохоронного законодавства, а якщо таку особу встановити неможливо, - то відносно посадової особи, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на даному підприємстві, а у разі, якщо така особа не призначена - стосовно керівника підприємства, установи чи організації.
Протокол складається на місці виявлення правопорушення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний нагляд направлений на дотримання суб`єктами господарювання, їх посадовими особами вимог законодавства, зокрема, у сфері забезпечення безпеки навколишнього природного середовища.
У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері природоохоронного законодавства посадовою особою органу складаються акт перевірки, протокол, а також вирішується питання щодо наявності в діях суб`єкта господарювання чи відповідальних осіб складу адміністративного правопорушення із прийняттям відповідного рішення про накладення адміністративного стягнення.
Як було зазначено вище, 07.07.2021 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Павловим С.С. відносно позивача по даній справі – ОСОБА_1 був складений протокол № 0 1852 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 59-1 КУпАП, у поясненнях до якого позивач не погодився із протоколом та акт № 505 від 07.07.2021 р., складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
У постанові про накладення адміністративного стягнення № 0 1852 від 08.07.2021 року зазначено, що під час перевірки ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії» встановлено забруднення внутрішніх територіальних вод України внаслідок скиду господарсько-фекальних стічних вод з судна «ГС-82» у зв`язку з чим начальника служби флоту ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії» ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність з-а яке передбачена ч. 1 ст. 59-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Повертаючись до обставин цієї справи та надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що положеннями ст.1 КУпАП встановлено, що завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 59-1 КУпАП забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п`яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту ч. 1 ст. 59-1 КУпАП вбачається, що суб`єктом відповідальності за цим адмінправопорушенням є посадова особа, яка в силу своїх службових обов`язків відповідає, зокрема, за дотриманням правил експлуатації суден та нормативів щодо скидання речовин у воду.
В силу приписів ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу № 281-к від 13.08.2019 р. ОСОБА_1 починаючи з 14.08.2019 р. займав посаду начальника служби флоту (а.с. 7).
Із посадової інструкції начальника служби флоту вбачається, що до його обов`язків не відноситься контроль за екологічною безпекою суден, за дотриманням правил поводження з відходами чи стічними водами на суднах, охорона довкілля тощо. Жодних обов`язків щодо вжиття заходів щодо запобігання будь-якої шкоди територіальним і внутрішнім морським водам України, даною посадовою інструкцією не передбачено. Натомість обов`язки начальника служби флоту пов`язані здебільшого організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії» (а.с. 8-12).
Разом із цим, зі змісту посадової інструкції капітана «ГС-82» служби флоту, «БГК-334» служби флоту та інших вбачається, що саме на капітана судна покладений обов`язок здійснювати керівництво судном, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки плавання, підтримання порядку на судні, запобігання будь-якої шкоди судну, людям, а також забрудненню навколишнього середовища (п.2.1-2.2 посадової інструкції) (а.с. 115-118).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов`язок вжиття заходів запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям, та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища покладено не на ОСОБА_1 як начальника служби флоту, а на капітана конкретного судна, у даному випадку - «ГС-82».
Таким чином, безпідставними є доводи апелянта про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59№ КУпАП.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинені, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість та правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 59-1 КУпАП.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стосовно наведених в апеляційній скарзі доводів про допущення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з тим, що апелянт не був сповіщений про розгляд справи на 12.05.2026 року, колегія суддів зазначає.
Під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції розгляд справи був призначений у відкритому судовому засіданні задля надання можливості сторонам висловити свою позицію та надати пояснення по суті спірних правовідносин, з метою повного та всебічного розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
В даному випадку, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору по суті, а тому констатує, що досліджені доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) – залишити без задоволення.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2026 року – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: І.І. Тарновецький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua