Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №682/1228/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1228/26

Провадження № 2/682/1126/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1228/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Мукомел Людмила Андріївна, до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

До суду на розгляд надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Мукомел Л.А., до ОСОБА_2 про визначення частки співвласника у праві спільної сумісної власності на квартиру.

В обґрунтування позову вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . За життя померлій ОСОБА_3 , позивачу ОСОБА_1 , відповідачці ОСОБА_2 на праві приватної власності на житло належала квартира АДРЕСА_1 , яка була набута, зокрема, в порядку приватизації (квартира спільного заселення) без визначення часток співвласників. Право власності оформлено на трьох осіб без визначення часток, що свідчить про наявність правового режиму спільної сумісної власності. 17.03.2026 позивач звернувся до приватного нотаріуса Шкапій В.Я. щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримав відмову нотаріуса з роз`ясненням, що на квартиру спільного заселення за АДРЕСА_1 видано 2 свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2001: перше – ОСОБА_2 , де зазначено площу 28.3 кв.м., друге – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , де зазначено площу 33,6 кв.м. без встановлення розміру часток. Тобто на один і той самий об`єкт права власності видано два правовстановлюючі документи без визначення часток в праві спільної власності на квартиру спільного заселення.

За таких обставин позивача та його представник звернулись до суду та просили: визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/3 частини; визначити, що розмір частки ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/3 частини; визначити, що розмір частки ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на квартиру квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/3 частин; припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.05.2026 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.06.2026.

02.06.2026 підготовче судове засідання у справі було відкладено на 30.06.2026 за клопотанням представника відповідача.

30.06.2026 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про зміну предмета позову та постановлено в подальшому розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог. Так, представник позивача просила: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, зазначеною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання у справі та призначено судовий розгляд на 29.07.2026.

В призначений час 29.07.2026 учасники справи до суду не з`явились.

Представником позивача, адвокатом Мукомел Л.А., подано клопотання про розгляд справи за її із позивачем відсутності. Підтримують змінені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову та про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, приймаючи до уваги заяви сторін по справі, дослідивши надані докази, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з архівними матеріалами бюро технічної інвентаризації станом на 01.01.2013 року право власності на квартиру спільного заселення АДРЕСА_1 зареєстровано на праві спільної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого 17.01.2001 року Комбінатом «Естафета» (вказана площа 33,6 кв.м.), ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого 17 01.2001 року Комбінатом «Естафета» (вказана площа 28,3 кв.м.), про що свідчить довідка Відділу з питань реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Славутської міської ради від 13.03.2026, а також відповідні свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2001 (а.с. 16, 17, 18).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

Із відповіді приватного нотаріуса Шкапій В.Я. від 17.03.2026 № 74/02-14/35-2026 слідує, що видати свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку в праві спільної власності на квартиру спільного заселення за номером АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 неможливо. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом встановлено, що на квартиру спільного заселення за номером АДРЕСА_1 , видано 2 свідоцтва про право власності на житло: 17.01.2001 року Комбінатом «Естафета» ОСОБА_2 , де зазначено площу 28,3 кв.м.; 17.01.2001 року видано свідоцтво про право власності на житло Комбінатом «Естафета» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , де зазначено площу 33.6 кв.м., без встановлення розміру часток. Тобто на один і той самий об`єкт права власності видано два правовстановлюючі документи без визначення часток в праві спільної власності на квартиру спільного заселення (а.с. 20).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Також у відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як видно із матеріалів справи, на даний час позивач позбавлений можливості вирішити питання оформлення спадщини у позасудовому порядку.

Як зазначено в пункті 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка разом із ним та відповідачкою була співвласником квартири за номером АДРЕСА_1 .

Так, згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З наведеного вище слідує, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності, оскільки за жодним співвласником не визначена частка у вказаній квартирі. Таким чином, частки кожного співвласника у спільному майні за відсутності доказів іншого є рівними та становлять 1/3. Позивач окрім своєї частки у праві спільної сумісної власності на квартиру як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 успадкував ще й частку померлої. Однак, у зв`язку із наявністю двох правовстановлюючих документів на квартиру, позивач не в змозі належним чином оформити свої спадкові права.

Отже, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на частину квартири після смерті ОСОБА_3 , суд, беручи до уваги, що позивач згідно з вимогами ЦК України прийняв спадщину, вважає що його позовні вимоги щодо визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом враховується наступне.

Так, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» визначає пільги щодо сплати судового збору та вказує, хто звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп.

При подачі позову до суду позивач не сплачував судовий збір, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи.

Частина 6 статті 141 ЦПК України визначає, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому витрати по сплаті судового збору за одну позовну вимогу маринованого характеру мають бути стягнуті із відповідача на користь держави.

Разом зі тим, як передбачено ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, беручи до уваги визнання позову відповідачем, із ОСОБА_2 слід стягнути 50 % судового збору в сумі 665,6 грн на користь держави.

Іншу частину судового збору – 665,6 грн – слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено: 29.07.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.