Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №607/13852/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 Справа №607/13852/26 Провадження №3/607/4130/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Ізай Р.О., потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Янчишина В.Й., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , лікар КНП «ТМКЛШД», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 154, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановлено:

03.06.2026 о 19:57 ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці – у дворі будинку по АДРЕСА_2 , виражався нецензурними словами, поводив себе зухвало, порушував громадський порядок, таким чином, своїми діями вчинив дрібне хуліганство.

Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол, кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

Крім того, 03.06.2026 о 19:57 ОСОБА_1 вигулював собаку породи «американський стафф-тер`єр» по кличці «Еллі» в дворі будинку №9 по вул. В. Великого, м. Тернопіль, яка відноситься до категорії особливо небезпечних порід, без намордника, чим порушив р. 9 Правил утримання домашніх та безпритульних тварин (собак та котів) на території Тернопільської міської територіальної громади від 24.07.2019 №7/36/13.

Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол, кваліфіковані за ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154, ст. 173 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судовому засіданні 24.06.2026 ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для залучення у справі захисника.

У судовому засіданні 01.07.2026 потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП. Надав суду флеш-накопичувач, який містить відеозаписи вигулу ОСОБА_1 собаки за червень та липень 2026 року, фотознімки іншої собаки аналогічної породи, відеозапис події від 03.06.2026, долучений до матеріалів справи, аудіозаписи розмов з одним із власників собаки за березень та квітень 2026 року, а також інші, на його думку, докази вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Заявив клопотання про відкладення розгляду справи для долучення інших доказів у справі.

07.07.2026 до суду надійшло клопотання захисника про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не містить відомостей про дату, час та технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація, а також є неповним та змонтованим. Зазначала, що конфлікт мав приватний характер, був зумовлений тривалими неприязними відносинами між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який сам спровокував конфлікт, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зокрема хуліганський мотив. Також вказувала, що під час складання адміністративних матеріалів працівниками поліції не було забезпечено всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи, а протокол складено без належної доказової бази. Крім того, щодо протоколу за ч. 2 ст. 154 КУпАП зазначала, що відсутні докази підстав для перекваліфікації правопорушення, не встановлено заподіяння шкоди потерпілому, не враховано стан здоров`я собаки, а також не дотримано вимог законодавства щодо тимчасового вилучення та ідентифікації тварини, що, на її думку, виключає можливість застосування конфіскації. У зв`язку з цим просила витребувати повний відеозапис, допитати посадову особу, яка склала протокол, та закрити провадження у справах на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Також 07.07.2026 до суду надійшло клопотання захисника про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що долучений до матеріалів справи відеозапис, наданий потерпілим ОСОБА_2 , містить ознаки монтажу, переривання та обрізання, не є безперервним відображенням подій, не містить відомостей про дату та час відеозапису, а також не відображає ключових моментів спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 . Зазначала, що такий відеозапис не може вважатися належним, допустимим та достовірним доказом, а для встановлення його автентичності, наявності чи відсутності ознак монтажу або іншого стороннього втручання необхідне застосування спеціальних знань у галузі комп`ютерних технологій, у зв`язку з чим просила призначити судову комп`ютерно-технічну експертизу відеозапису.

У судовому засіданні 07.07.2026 потерпілий подав до суду письмові пояснення з додатками, відповідно до яких вважає, що дії правопорушника носять злісний, систематичний характер, а також становлять щоденну загрозу життю та здоров`ю його родині, зокрема його дружині, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Пояснив, що 03.06.2026 о 19:57 він зробив ОСОБА_1 зауваження щодо необхідності одягнути намордник на собаку породи американський стаффордширський тер`єр, яка віднесена до Переліку небезпечних порід. У відповідь ОСОБА_1 почав агресивно поводитися, заявив: «Ти на моїй території гуляєш» та використав нецензурну лайку. Також потерпілий звернув увагу на те, що в протоколі за ст. 154 КУпАП ОСОБА_1 зазначив, що «собака була без намордника, у зв`язку зі спекою зняв», однак, на думку потерпілого, такі пояснення спростовуються даними про погодні умови, відповідно до яких температура повітря ввечері 03.6.2026 становила близько +18°С…+20°С.Крім того, потерпілий зазначив, що події 03.06.2026 не є поодиноким випадком, а родина ОСОБА_1 систематично порушує правила утримання небезпечної собаки. Пояснив, що після безрезультатних спроб мирного врегулювання ситуації почав офіційно фіксувати такі випадки шляхом звернень до Єдиного вікна МВС України, що, на його переконання, свідчить про систематичний характер допущених порушень. Просив застосувати до правопорушника стягнення у вигляді штрафу з обов`язковою конфіскацією тварини, посилаючись на санкцію ч. 2 ст. 154 КУпАП.

У судовому засіданні 15.07.2026 потерпілий подав до суду додаткові письмові пояснення з додатками, у яких зазначив, що ОСОБА_1 раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за вигул собаки без намордника, однак накладений штраф не дав виховного результату. Заперечив проти призначення комп`ютерно-технічної експертизи відеозапису, вважаючи її безпідставною та спрямованою на затягування розгляду справи. Також вказав, що пояснення ОСОБА_1 про зняття намордника через спеку не відповідають фактичним погодним умовам. Крім того, повідомив про фізичний напад на нього 09.07.2026 з боку вітчима ОСОБА_1 та відкриття за цим фактом кримінального провадження, що, на його думку, характеризує власників собаки. Просив відмовити у задоволенні клопотання захисту про призначення експертизи, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 2 ст. 154 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією тварини.

У судовому засіданні 15.07.2026 захисник подала до суду клопотання про повернення адміністративних матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 та ч. 2 ст. 154 КУпАП до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області для доопрацювання, яке мотивувала тим, що матеріали справи є неповними, зокрема відсутні пояснення потерпілого, а долучений до матеріалів справи відеозапис має ознаки обрізання.

У цьому ж судовому засіданні захисник також подала талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття заяви ОСОБА_1 щодо систематичного відеознімання його та членів його сім`ї сусідом, а також виписки з амбулаторної карти ветеринарної клініки «ВетЄвроЛаб» від 20.05.2026, 21.05.2026 та довідку цієї ж клініки від 13.07.2026, згідно з якими собаці було проведено обстеження, встановлено діагноз «гранульома носа», призначено лікування та надано рекомендації щодо догляду за твариною.

20.07.2026 до суду надійшло клопотання захисника про повернення адміністративних матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 та ч. 2 ст. 154 КУпАП до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області для доопрацювання, яке за своїм змістом є аналогічним клопотанню, поданому захисником у судовому засіданні 15.07.2026.

У судовому засіданні 23.07.2026 ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав. Пояснив, що його собака має захворювання, яке виключає носіння намордника. Зазначив, що потерпілий знімав на відео, після чого обрізав відеозапис та надав лише фрагмент, на якому він давав собаці пити, коли вона перебувала без намордника. Також вказав, що між ним і потерпілим існує особистий конфлікт. Повідомив, що його собака є лагідним та грається з дітьми. Пояснив, що 03.06.2026 собака перебував без намордника лише під час того, як він давав йому пити, а факт висловлювання нецензурною лайкою заперечив, зазначивши, що потерпілий спровокував його своїми словами та постійною відеозйомкою.

Потерпілий у судовому засіданні 23.07.2026 підтримав свої письмові пояснення та пояснив, що направив до Єдиного вікна МВС України відеозапис, здійснений на смартфон, із накладенням КЕП. Зазначив, що 03.06.2026 бачив, як ОСОБА_1 вигулював собаку без намордника, а після його зауваження щодо цього висловився нецензурною лайкою.

У судовому засіданні 23.07.2026 захисник підтримала усі раніше подані нею клопотання. Зазначила, що флеш-накопичувач, наданий потерпілим, не засвідчений КЕП, а тому просила не брати його до уваги. Також вказала, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості щодо технічного засобу, яким здійснювався відеозапис, що, на її думку, не відповідає правовій позиції Верховного Суду.

Представник потерпілого у судовому засіданні 23.07.2026 заперечив проти задоволення клопотань сторони захисту, вважаючи їх безпідставними, та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також потерпілого, ознайомившись з клопотаннями захисника, заслухавши її доводи, з`ясувавши думку представника потерпілого, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

відповідно до розділу 9 Правил утримання домашніх та безпритульних тварин (собак та котів) на території Тернопільської міської територіальної громади, які є додатком до рішення міської ради від 24.07.2019 №7/36/13, вигул домашніх тварин повинен здійснюватися за умови дотримання вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», забезпечення безпеки мешканців та збереження майна фізичних та юридичних осіб. Особа, яка супроводжує собаку у громадських місцях, зобов`язана забезпечити, зокрема, наявність на собаці нашийника, повідка, жетону та намордника з переліку порід собак, наведеному у додатку №1 до цих Правил.

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити, зокрема, безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.

За змістом ч. 1 ст. 154 КУпАП відповідальність настає заутримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Тер`єр американський стафордширський включений до Переліку небезпечних порід собак в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доведена матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №781853 від 12.06.2026, серії ВАД №781851 від 12.06.2026;

- заявою від 04.06.2026, сформованою в єдиному вікні МВС України та підписаною електронним підписом заявника ОСОБА_2 , відповідно до якої03.06.2026 о 19:57 за адресою: м. Тернопіль, вул. В. Великого, 9, він став свідком повторного порушення правил утримання собак, які внесені до переліку небезпечних, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164. ОСОБА_1 здійснював вигул собаки породи тер`єр американський стафордширський («Еллі»), яка внесена до переліку небезпечних, без намордника. На його законну вимогу одягнути на собаку намордник, особа відреагувала агресивно, заявивши: «Ти на моїй території гуляєш» та відмовилася виконати вимогу. Далі він почав конфліктувати та використав нецензурну ланку на його адресу («Іди…»). Вказані дії, агресивна поведінка та відсутність намордника зафіксовано на відеозаписі. За його попереднім зверненням ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 154 КУпАП. Профілактичні бесіди та попередні штрафи ігноруються. Крім того, у листі муніципальної інспекції вказано, що перевірка факту обов`язкового чіпування, реєстрації тварини та страхування відповідальності не проводилась, оскільки власники тварини відмовились від особистої зустрічі, і що інформацію було передано на опрацювання дільничному офіцеру поліції. Вимагає від працівників поліції здійснити дану перевірку під час складання протоколу за повторне порушення;

- копією листа Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №54355-2026 від 24.04.2026, адресованому ОСОБА_3 , згідно з яким в ході проведення перевірки встановлено, що він неодноразово звертався до Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за фактом порушення правил вигулу домашньої тварини, а саме собаки «Американський стаффордширський тер`єр», без намордника сусідами з квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Під час опрацювання звернення було відвідано адресу, де мешкають сусіди, їх було опитано та відносно тих, на кого він скаржився, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 154 КУпАП та направлено на розгляд адмінкомісії Тернопільської міської ради;

- відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, на якому відображено, як ОСОБА_1 звертається до особи, яка здійснює відеозйомку, зі словами: «Ти на моїй території гуляєш». У відповідь особа, яка здійснює відеозапис, робить йому зауваження щодо того, що собака повинна бути в наморднику. Як зафіксовано, собака на той момент перебував без намордника. Після зробленого зауваження ОСОБА_1 висловлюється нецензурною лайкою;

- скріншотом з цього відеозапису;

- листом управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради №16181-Ф/2026 від 02.06.2026, адресованому ОСОБА_3 , відповідно до якого на час обстеження, яке було проведено працівниками управління, вигулу собаки не зафіксовано. Із власниками собаки проведено профілактичну бесіду засобами телефонного зв`язку та проінформовано про вимоги Правил утримання домашніх та безпритульних тварин (собак та котів) на території Тернопільської міської територіальної громади та про адміністративну відповідальність, у випадку невиконання вимог даних Правил. Перевірка факту чіпування та реєстрації тварини в Єдиній електронній базі та страхування відповідальності не проводилась, оскільки власники тварини відмовились від особистої зустрічі із представниками управління. Інформацію у зверненні було передано на опрацювання дільничному офіцеру поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області. Згідно інформації, яка надана відповідальним секретарем адміністративної комісії-головним юрисконсультом, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради розглянуто матеріали справ про адміністративні правопорушення, що надійшли від уповноважених органів за фактами порушення вимог законодавства у сфері належного тримання тварин. За результатами розгляду зазначених матеріалів про адміністративні правопорушення прийнято відповідні постанови про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності та накладення адміністративних стягнень у межах санкцій, передбачених чинним законодавством України, а саме Кодексом України про адміністративні правопорушення;

- копією паспорту на тварину серії НОМЕР_2 , згідно з яким собака на ім`я « ОСОБА_6 » належить до породи АСТ;

- поясненнями ОСОБА_5 від 12.06.2026, відповідно до яких його внук ОСОБА_1 є власником собаки по кличці «Еллі» породи американський стафф-тер`єр. Собака має намордник. Із березня 2026 року у них із сусідами з квартири АДРЕСА_3 були непорозуміння стосовної вигулу собаки;

- копією постанови №195 по справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 29.04.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 154 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. Зі змісту цієї постанови вбачається, що 30.03.2026 о 19:23 при проведенні обстеження території міста, вул. В.Великого, 11 в м. Тернополі, виявлено, що гр. ОСОБА_1 біля будинку №11 вигулював собаку породи «Стаф тер?єр», яка відноситься зо особливо небезпечних порід, без намордника, чим порушено п. 9.2 Правил утримання домашніх тварин (собак і котів) №7/56/13 від 24.07.2019 ТМТГ.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість відеозапису та необхідність призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, відеозапис події був поданий потерпілим до Єдиного вікна МВС України разом із заявою від 04.06.2026 та підписаний кваліфікованим електронним підписом заявника. Надалі зазначений відеозапис був долучений працівниками поліції до матеріалів справи.

Доводи захисту про наявність ознак монтажу, обрізання чи редагування відеозапису є припущеннями та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Саме по собі посилання на можливість редагування відеозапису не свідчить про фактичне втручання у його зміст.

Зміст відеозапису є зрозумілим та достатнім для безпосереднього сприйняття судом без застосування спеціальних знань. Для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, проведення комп`ютерно-технічної експертизи не є необхідним, оскільки суд самостійно дослідив відеозапис у судовому засіданні та надав йому оцінку у сукупності з іншими доказами.

Крім того, статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що у разі зберігання електронного документу на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Таким чином, сам факт надання копії відеозапису не свідчить про його недопустимість.

За таких обставин підстав для призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи суд не вбачає, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання захисника слід відмовити.

Суд також відхиляє клопотання захисника про повернення адміністративних матеріалів для доопрацювання, оскільки наявні у справі докази є достатніми для встановлення фактичних обставин та вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Обставини, на які посилається сторона захисту, зокрема щодо відсутності письмових пояснень потерпілого на момент складення протоколів, не свідчать про неповноту адміністративних матеріалів, оскільки потерпілий надав свої пояснення безпосередньо під час судового розгляду, що відповідає вимогам КУпАП та забезпечує повне, всебічне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Посилання захисника на відсутність у відеозаписі відомостей щодо дати та часу його створення суд оцінює критично. Дата та час вчинення адміністративних правопорушень підтверджуються не лише відеозаписом, а й протоколами про адміністративні правопорушення, заявою потерпілого від 04.06.2026, а також узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Відсутність відображення дати та часу безпосередньо на самому відеозаписі не спростовує встановлених судом фактичних обставин справи та сама по собі не свідчить про його недопустимість.

Доводи сторони захисту про те, що собака перебував без намордника лише короткочасно у зв`язку з питтям, суд відхиляє, оскільки вони не підтверджуються дослідженим відеозаписом. На відеозаписі зафіксовано перебування собаки породи американський стаффордширський тер`єр у громадському місці без намордника, при цьому сам намордник на відеозаписі взагалі відсутній. Також відеозапис не містить будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 тимчасово зняв намордник з причин, на які він посилається.

Посилання ОСОБА_1 на захворювання собаки як підставу для неносіння намордника також не заслуговують на увагу. Надані стороною захисту ветеринарні документи підтверджують проходження собакою обстеження та лікування, однак не містять медичного висновку про абсолютну заборону використання намордника чи звільнення власника від обов`язку дотримуватися вимог законодавства щодо вигулу собак небезпечних порід. Крім того, чинним законодавством не передбачено винятків із обов`язку вигулювати собак небезпечних порід у наморднику.

Суд також зазначає, що предметом судового розгляду є виключно обставини вчинення адміністративних правопорушень, які, за даними протоколів, мали місце 03.06.2026 о 19:57, та правова оцінка цих дій. Відомості щодо інших подій, які відбулися до або після зазначеної дати, зокрема подані потерпілим заяви, звернення, інформація про інші випадки вигулу собаки, повідомлення про відкриття кримінального провадження та інші документи, не стосуються безпосереднього предмета доказування у цій справі, а тому не впливають на вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами у справі.

Доводи захисника про те, що між ОСОБА_1 та потерпілим існують особисті неприязні відносини, а тому в його діях відсутній хуліганський мотив, суд відхиляє. Із дослідженого відеозапису вбачається, що подія відбувалася у дворі житлового будинку, тобто у громадському місці, де перебували інші громадяни. При цьому висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою та його зухвала поведінка були спрямовані не лише на вирішення особистого питання між учасниками, а супроводжувалися порушенням загальноприйнятих правил поведінки у суспільстві, чим порушували громадський порядок.

Також суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Із досліджених доказів встановлено, що 03.06.2026 о 19:57 ОСОБА_1 вигулював собаку породи американський стаффордширський тер`єр, яка включена до Переліку небезпечних порід собак, без намордника, чим порушив Правил утримання домашніх тварин.

Кваліфікуюча ознака повторності також знайшла своє підтвердження, оскільки матеріали справи містять постанову адміністративної комісії від 29.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 154 КУпАП. Доказів скасування цієї постанови або її оскарження матеріали справи не містять, а тому суд бере її до уваги як належний доказ повторності вчинення адміністративного правопорушення протягом року.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 154 КУпАП, - вигулювання собаки без намордника, вчинене особою повторно протягом року; ст. 173 КУпАП, - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушує громадський порядок і спокій громадян, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення згідно з ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у межах санкції ст. 173 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 154, 173, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (справа № 607/13852/26, провадження № 3/607/4130/2026), та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП (справа № 607/13854/26, провадження № 3/607/4132/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер № 607/13852/26, провадження № 3/607/4130/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 154, ст. 173 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 238,00 грн (двісті тридцять вісім гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель