Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №597/777/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/777/26

Провадження №2/597/555/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивачки та заперечень відповідача

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у якій просив стягувати з відповідача ОСОБА_3 в користь позивачки ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 річного віку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_2 посилається на те, що батьками ОСОБА_4 є позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 . Сину сторін — ОСОБА_4 на даний час виповнилося 18 років, однак він продовжує навчання, є з 01.09.2023 року здобувачем освіти 32 групи технологічного відділення за спеціальністю 201 “Агрономія” третього курсу ВСП Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого НУБіП України, денної форми навчання, дата закінчення навчання 30.06.2027 року.

Як зазначає представник позивачки, можливостей працювати та забезпечувати себе самостійно повнолітній син сторін не має, оскільки навчається на денній формі навчання. Всі витрати, пов`язані з навчанням забезпечує йому його мати – позивачка по справі ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_3 до повнолітння сина сплачуваав на його утримання аліменти, визначені рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22.05.2014 року у справі №597/543/14-ц, однак після досягнення сином повноліття жодної допомоги сину не надає.

А, тому, враховуючи те, що обов`язок доказування неможливості сплачувати аліменти покладається цивільним процесуальним законодавством на відповідача, сторона позивачки вважає, що враховуючи майновий стан відповідача, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно до завершення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-х річного віку, будуть достатніми для забезпечення утримання повнолітнього сина сторін до досягнення ним 23 річного віку, тому позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, вважає обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення судом.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Кульгавець С.М. у судове засідання не з`явилися, однак від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, та не надав у встановлений судом строк відзиву до суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12.06.2026 року суддя Шевчук В.М. прийняла до свого провадження цивільну справу та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідача з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.05.2008 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками останнього є позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 .

Відповідно до вказаного вище свідоцтва про народження, сину сторін — ОСОБА_4 на даний час виповнилося 18 років.

Згідно даних довідки №22, виданої 04.05.2026 року, ОСОБА_4 продовжує навчання, з 01.09.2023 року є здобувачем освіти 32 групи технологічного відділення за спеціальністю 201 “Агрономія” третього курсу ВСП Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого НУБіП України, денної форми навчання, дата закінчення навчання 30.06.2027 року.

Суд погоджується з доводами представника позивачки, стосовно того, що можливостей працювати та забезпечувати себе самостійно повнолітній син сторін не має, оскільки як встановлено судом навчається на денній формі навчання.

Також судом на підставі наявних доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_3 до повнолітння сина сплачував на його утримання аліменти, визначені рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22.05.2014 року у справі №597/543/14-ц, однак після досягнення сином повнолітння жодної допомоги сину не надає, оскільки доказів протилежного ним суду не надано.

Суд вважає доведеною обставину, що позивачка несе витрати на проїзд до місця навчання, харчування, одяг та інші потреби, пов`язані з проживанням дитини у іншому населеному пункті, у тому числі й навчанням.

Водночас, суд вважає підставними твердження сторони позивачки, що відповідач має змогу надавати таку допомогу своєму повнолітньому сину, так як є молодою, здоровою особою працездатного віку.

V. Оцінка суду

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст.199 СК України).

Згідно ч.2 ст.199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

При цьому, за правилом, що установлене ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

У свою чергу, згідно із ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Водночас, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.2 ст. 200 СК України).

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.052006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При цьому, Верховний Суд вказав, що аліменти на дитину, що навчається після досягнення повноліття, сплачуються і за період канікул.

Зокрема, у постанові від 23.01.2019 року у справі №346/103/17 ВС вказав, що за змістом ст.199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Той факт, що під час канікул дитина не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого ст.199 СК України обов`язку батьків її утримувати, оскільки канікулярний час входить в період навчання.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

За наслідками аналізу дослідженого в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачка правомірно очікує стягнення з відповідача матеріальної допомоги для утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

За частиною 3 статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд вважає, що повнолітній син сторін однозначно потребує матеріальної допомоги, оскільки не має самостійного заробітку і не може його мати через денну форму навчання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

А, тому, враховуючи те, що обов`язок доказування неможливості сплачувати аліменти покладається цивільним процесуальним законодавством на відповідача, суд вважає, що враховуючи майновий стан відповідача, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно до завершення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-х річного віку, будуть достатніми для забезпечення утримання повнолітнього сина сторін до досягнення ним 23 річного віку, тому позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід стягнути з відповідача в дохід держави, враховуючи положення п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до яких позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-83, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, ч.1 ст.354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.182, 199-200 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви — 26.05.2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_4 23-річного віку.

Допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 28.07.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.М.ШЕВЧУК