Суд: Лебединський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №950/1804/26
Суддя: Бакланов Р. В.
Справа № 950/1804/26
Номер провадження 3/950/779/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2026 року м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП у Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 779905 від 16 червня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 16 червня 2026 року о 16 год. 20 хв. у магазині в с. Малий Вистороп він як фізична особа-підприємець нібито здійснив роздрібний продаж двох пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку, чим порушив вимоги законодавства про державне регулювання обігу тютюнових виробів та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 та працівника поліції, відомості про огляд і тимчасове вилучення тютюнових виробів, а також інші долучені документи, суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Частина перша ст. 156 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є саме факт торгівлі, тобто передання конкретного товару іншій особі за плату. Саме лише зберігання або наявність у особи тютюнових виробів, навіть якщо вони не мають марок акцизного податку, не є тотожним їх роздрібній чи оптовій торгівлі та не утворює об`єктивної сторони правопорушення, інкримінованого в цій справі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст. 251 КУпАП доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст. 252 КУпАП кожний доказ оцінюється в сукупності з іншими доказами, а відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення та чи винна конкретна особа у його вчиненні.
Протокол серії ВАД № 779905 містить сформульований працівником поліції висновок про продаж двох пачок тютюнових виробів, однак предмет стверджуваної купівлі-продажу в матеріалах належно не індивідуалізований. До справи не долучено придбаних двох пачок як речових доказів, їх опису, пакування, квитанції про прийняття на зберігання чи фотозображень, за якими суд міг би перевірити найменування товару та відсутність на ньому марок акцизного податку.
Так само матеріали не містять акта контрольної або перевірочної закупки, відомостей про попереднє оглядання та ідентифікацію коштів, документа про передання коштів ОСОБА_1 , вилучення у нього виручки, фіскального або товарного чека. Відсутня фото- чи відеофіксація передання товару та коштів. За таких обставин неможливо об`єктивно перевірити сам факт відплатного відчуження тютюнових виробів, предмет операції та належність конкретних пачок до товару без марок акцизного податку.
Письмове пояснення працівника поліції є викладом обставин особою, яка безпосередньо здійснювала виявлення та документування події, і не підтверджене незалежними доказами. Крім того, в протоколі час події зазначено як 16 год. 20 хв., тоді як у письмовому поясненні працівника поліції йдеться про подію близько 16 год. 50 хв. Цю розбіжність під час оформлення матеріалів не усунуто.
Особи, зазначені в протоколі як поняті під час огляду та вилучення речей, засвідчували відповідну процесуальну дію, проте їхніх пояснень про те, що вони були очевидцями саме продажу двох пачок тютюнових виробів і передання коштів, матеріали справи не містять. Іншого покупця або незалежного свідка стверджуваної торговельної операції в протоколі не зазначено.
Наявна в матеріалах заява ОСОБА_1 про добровільну видачу працівникам поліції 28 пачок тютюнових виробів підтверджує лише факт їх наявності у нього та подальшого передання поліції. Ці 28 пачок не ідентифіковані як дві пачки, що були предметом інкримінованого продажу. Тому факт добровільної видачі не доводить факту торгівлі. Пояснення ОСОБА_1 у частині опису події також не можуть оцінюватися ізольовано як достатня підстава для притягнення до відповідальності, оскільки визнання особою певних обставин не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести належними доказами всі обов`язкові ознаки складу правопорушення.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення та похідні від нього письмові матеріали не утворюють узгодженої сукупності належних, допустимих і достатніх доказів. Протокол є одним із передбачених ст. 251 КУпАП джерел доказів, але одночасно є процесуальним документом, яким сформульовано обвинувачення, а тому викладене в ньому твердження не може саме по собі замінити доказування фактичних обставин.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив, що адміністративна відповідальність та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах, у тому числі на презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року визнав, що з огляду на каральний характер санкції провадження у справах про адміністративні правопорушення має кримінально-правовий характер у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що доведеність має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростованих презумпцій факту.
Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а виснував, що в силу презумпції невинуватості, яка застосовується у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події правопорушення та винності особи тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази на підтвердження сформульованого в протоколі обвинувачення, усувати істотні прогалини доказування або припускати обставини, яких не підтверджено матеріалами справи. У цій справі поза розумним сумнівом не доведено факту роздрібної торгівлі ОСОБА_1 тютюновими виробами без марок акцизного податку, а отже, не доведено об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки достатніх доказів події інкримінованої торговельної операції не надано, провадження підлягає закриттю через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 265 та ч. 6 ст. 283 КУпАП у постанові має бути вирішено питання про вилучені речі. З огляду на закриття провадження та відсутність правових підстав для застосування конфіскації вилучені у ОСОБА_1 28 пачок тютюнових виробів підлягають поверненню йому після набрання постановою законної сили.
Судовий збір з ОСОБА_1 не стягується, оскільки відповідно до ст. 40-1 КУпАП його сплата покладається на особу лише в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 7, 9, 40-1, ч. 1 ст. 156, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, 252, 265, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 16 червня 2026 року у ОСОБА_1 28 пачок тютюнових виробів, перелік яких наведено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 779905, після набрання постановою законної сили повернути ОСОБА_1 .
Копію постанови в частині повернення вилучених речей після набрання нею законної сили направити до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП у Сумській області для виконання.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Роман БАКЛАНОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua