Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №466/6323/26
Суддя: Федорів О. П.
Справа №466/6323/26
Провадження №3/466/2085/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Федорів О.П., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, продавець магазину «Взуття з Європи», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и л а :
21 червня 2026 року близько 15:50 год за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 8, у приміщенні магазину «Взуття з Європи» ОСОБА_1 , з хуліганських мотивів розпилила засіб сльозогінної та дратівливої дії «Терен-4» в обличчя ОСОБА_2 , що викликало в останнього печіння, свербіж, сльозилось ліве око та викликало задуху, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення щодо обставин адміністративного правопорушення, свою провину заперечила, оскільки вважала, що це була самооборона, адже ОСОБА_2 знімав на відео приміщення магазину, проти чого вона заперечила. Разом з тим, просила врахувати її вік і застосувати найменше стягнення.
Згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність, передбачена ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає, зокрема, за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Статтею 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.
Дослідивши матеріали справи, зокрема відеозапис події та пояснення потерпілого, суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Твердження ОСОБА_1 про вчинення дій у стані необхідної оборони суд розцінює критично та розглядає як спосіб уникнення відповідальності, оскільки з дослідженого відеозапису вбачається відсутність будь-якого посягання чи протиправної поведінки з боку ОСОБА_2 , яка б створювала загрозу життю чи здоров`ю ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 мала можливість уникнути конфлікту, однак свідомо зайшла до підсобного приміщення, взяла балончик «Терен-4» та застосувала його проти потерпілого. Жодних доказів на підтвердження своїх слів ОСОБА_1 суду не надала, клопотань про допит свідків не заявляла.
Ураховуючи особу порушниці, яка раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення; відсутність обставин що пом`якшують і обтяжують відповідальність, висновую, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, передбаченої ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя
п о с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 коп., в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.П. Федорів
Оригінал: reyestr.court.gov.ua