Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №610/4000/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

28 липня 2026 року

м. Харків

справа № 610/4000/24

провадження № 22-ц/818/2836/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.,

суддів: Яцини В.Б., Люшні А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в особі представника Омельченка Євгена Володимировича на заочне рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 січня 2026 року, ухвалене суддею Борисенко О.О., -

В С Т А Н О В И В :

У жотвні 2024 року АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2020 у загальному розмірі 31160,77 грн станом на 30.09.2024 та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.01.2020 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. На боргові зобов`язання за кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, відповідно до п.2.1.7.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.09.2024 має заборгованість у розмірі 31160,77 грн, яка складається з: 19127,12 грн - заборгованість за кредитом; 12033,65 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - пеня та штраф.

Заочним рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 січня 2026 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2020 станом на 30.09.2024 у розмірі 7514 (сім тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн 53 коп.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11612 грн 59 коп. та за відсотками у розмірі 12033 грн 65 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн 35 коп.

В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що суд посилався на відсутність підпису позичальника на Умовах і Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Варто зазначити, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувалась кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Вказує, що в даному випадку потрібно використовувати не постанову Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17, а на іншу судову практику (яка наявна по справах, де присутній Паспорт споживчого кредиту, якого не було у справі №342/180/17), а саме на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі №284/157/20. Щодо сумнівів суду відносно розрахунку заборгованості, то вони є необґрунтованими, однак на підтвердження вірності розрахунку Банк надавав банківську виписку.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що банк неправомірно та безпідставно списував відсотки за користування кредитом..

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг в АТ «А-Банк» ОСОБА_1 11.01.2020 власноручно підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», в якій погодився, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку. Зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту йому роз`яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування ним отриманий (а.с.12).

Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування, процентну ставку за користування кредитними коштами, наслідки порушення умов кредитування тощо.

Також, 11.01.2020 ОСОБА_1 електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 3291 з номера телефону НОМЕР_1 підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» АТ «Акцент-Банк», що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту тощо. Наведена у паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.07.2021. Також зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача (а.с.13).

На підставі укладеного договору відповідачу банк відкрив рахунок № НОМЕР_2 та видав кредитну картку № НОМЕР_3 строком дії до вересня 2026 року (а.с.32).

Згідно з довідкою за лімітами за кредитним договором б/н від 11.01.2020 за період з 11.01.2020 по 30.09.2024, ОСОБА_1 11.01.2020 встановлено кредитний ліміт у розмірі 15000,00 грн, згодом 26.11.2020 кредитний ліміт збільшено до 20000,00 грн, 05.01.2021 кредитний ліміт збільшено до 25000,00 грн, 01.03.2022 кредитний ліміт зменшено до 15282,00 грн, та 23.02.2024 кредитний ліміт збільшено до 19200,00 грн (а.с.33).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 11.01.2020 станом на 30.09.2024 становить 31160,77 грн, яка складається з: 19127,12 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12033,65 грн - заборгованість за процентами; 0,00 грн. - заборгованість за пенею, штраф (а.с.7-11).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Акцент - Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, тобто їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в АТ «Акцент - Банк», як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання батьківських послуг в АТ «Акцент - Банк», які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/ters, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент - Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.

Судова колегія зазначає, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/ters) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент - Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом до суду.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк».

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) і підстав від її відступу колегія суддів не вбачає.

Також обґрунтовуючи свої вимоги банк посилався на паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування та який підписаний відповідачем ОСОБА_1 .

Вказаний паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 - 11.01.2020 року.

Зі змісту паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У вказаному Паспорті зазначено інформацію щодо орієнтованої реальної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування.

Анкета-заява, яка підписана відповідачем не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.

Саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг не може свідчити про те, що відповідач ознайомлений з відсотками, які йому можуть бути нараховані.

Термін «паспорт споживчого кредиту» визначається у ЗУ «Про споживче кредитування» в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1734-VIII)).

З огляду на ці приписи, паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19 вказано, що положення Закону №1734-VIII допускають те, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язане з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, але вимагають, щоб відомості про це були відображені у паспорті споживчого кредиту, з яким кредитодавець має ознайомити позичальника у письмовій формі до укладення договору про споживчий кредит. Інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, зокрема, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються за невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, має бути зазначена у такому договорі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі укладеного договору від 11.01.2020 року ОСОБА_1 отримав кредитну картку, на яку зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Суд першої інстанції в повній мірі дослідив розрахунок заборгованості за договором, укладений між АТ «Акцент - Банк» та клієнтом ОСОБА_1 та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення 7514, 53 грн., оскільки, як вбачається з виписки по картці позивачем безпідставно списувались відсотки, які не передбачені договором.

Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 грудня 2020 року у справі №284/157/20-ц відхиляються колегією суддів, оскільки Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 відступила від висновку, викладеного у постанові, на яку посилається скаржник.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в особі представника Омельченка Євгена Володимировича - залишити без задоволення.

Заочне рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді В.Б. Яцина

А.І. Люшня