Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №638/20278/21 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2026 року

м. Харків

справа № 638/20278/21

провадження № 22-ц/818/1398/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Яцини В.Б., Люшні А.І.

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника- адвоката Швеця Сергія Володимировича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2023 року, постановлене суддею Щепіхіною В.В..,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі Позивач) звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (надалі Відповідач) заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.07.2013 по 30.11.2021 в розмірі 61 452,77 грн., 3% річних у сумі 1 190,19 грн., інфляційних витрат у сумі 2 475,60 грн. та судових витрат у розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання відповідно до норм ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами. Зазначає, що відповідачі не в повному обсязі сплачували вартість наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01.07.2013 по 30.11.2021, на яку відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 3% річних та інфляційні витрати.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2023 року позов Комунального підприємства "Харківськітеплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (ЄДРПОУ:31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) заборгованість за послуги з теплопостачання за період 01.07.2013 по 31.11.2021 у розмірі 61 452 (шістдесят одна тисяча читириста п`ятдесят дві) грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 1 190 (одна тисяча сто дев`яносто) грн. 19 коп. та інфляційні витрати у розмірі 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) грн. 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (ЄДРПОУ: 31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що ОСОБА_1 з 2013р. не є власницею квартири. Відповідач ОСОБА_1 16.07.2013р. уклала договір купівлі-продажу належних їй 80/100 частин квартири АДРЕСА_2 , який було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, договір зареєстровано у реєстрі № 3083. Відповідач не отримувала позовну заяву та додані документи, а після початку повномасштабної агресії російської федерації 24.02.2022р. виїхала за межі України та на даний час постійно знаходиться за кордоном, не була повідомлена про розгляд справи належним чином, не брала участі та була позбавлена можливості надати суду своєчасно свої заперечення та відповідні докази.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного письмового провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання по оплаті спожитих послуг з теплопостачання, що є порушенням умов договору, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як оскаржуване рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає обставинам справи та зазначеним вимогам закону .

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а укладання договору про надання послуг є обов`язком обох сторін.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 ( станом на день звернення до суду з позовом ) перебувала на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 , за даною адресою користувалася послугами з централізованого опалення, тобто є споживачами КП «Харківські теплові мережі» та їй надаються послуги з теплопостачання.

Відповідно до інформації, що міститься у відомості про нарахування, за період з 01.07.2013 по 30.11.2021 у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 61 452,77 грн. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, яке виразилося в несвоєчасній оплаті наданих послуг з теплопостачання, позивачем нараховано 2 475,60 грн. інфляційних витрат та 1 190,19 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу за три останні роки 18 138,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтями 7 та 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Обов`язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (з подальшими змінами), споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлові комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 68 ЖК України визначено, що обов`язком наймача є своєчасне внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги, які відповідно до ст.67 ЖК України включають і надання послуг з постачання теплової енергії.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно виходив з того, що в квартирі, в якій такі послуги надаються позивачем, та в якій проживають споживачі цих послуг, тому мають нести витрати за оплату наданих послуг.

Проте, з наданих суду апеляційної інстанції доказів вбачається, що доводи апеляційної скарги, що відповідач ОСОБА_1 16.07.2013р. уклала договір купівлі-продажу належних їй 80/100 частин квартири АДРЕСА_2 , який було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, договір зареєстровано у реєстрі № 3083, знайшли своє підтвердження і повинні бути взяті до уваги, а тому підстав для стягнення з неї заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 16.07.2013 року по 30.11.2021 року, відсутні.

Між тим, як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.07.2013 року по 30.11.2021 року.

Отже, оскільки ОСОБА_1 з 16 липня 2013 року не є власником вказаної квартири, то з неї підлягає стягненню заборгованість за теплопостачання з 01.07.2013 року по 15.07.2013 року у розмірі 58,84 грн.

Інфляційні втрати у розмірі 2475,60 грн. та 3% річних у розмірі 1 190,19 грн. також не підлягають стягненню, оскільки вони нараховані за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року, тобто в той період коли ОСОБА_1 вже не була власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, колегія суду вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Позовні вимоги задоволено на 0,08%, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1,18 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з КП «ХТМ» підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, у розмірі 2721,82 грн.

Шляхом взаємозаліку з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2720,64 грн.

Згідно із п. 4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника- адвоката Швеця Сергія Володимировича - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2023 року скасувати.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.07.2013 року по 15.07.2013 року у розмірі 58,84 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2720,64 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: В.Б. Яцина

А.І. Люшня