Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №348/2516/17 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 348/2516/17

Провадження № 22-ц/4808/1463/26

Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.

за участю секретаря – Кузів А.В.,

учасники справи

заявник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум»,

стягувач - Акціонерне товариство «Ідея Банк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум»

на ухвалу Надвірнянського районного суду від 04 червня 2026 року, постановлену у складі судді Матолич В.В.,

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Ідея Банк», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому документі,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Надвірнянського районного суд Івано-Франківської області від 02.03.2018 року рийняв рішення у справі № 348/2516/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором.

Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист на виконання рішення по справі №348/2516/17.

Постановою державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист було повернуто стягувачу АТ «Ідея Банк» без виконання.

Виконавчий лист відносно боржника не перебуває на виконанні у відділі виконавчої служби та повторно не пред`являвся до виконання.

Згідно з договором факторингу №15/11/23 АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ ФК «Суперіум» право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z39.031.78227 від 25.02.2016.

Просив замінити вибулого стягувача АТ «Ідея Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» у виконанні рішення суду у справі № 348/2516/17 відносно боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 04 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум».

Не погодившись з ухвалою суду ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» звернулось з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2026 року, замінити стягувача АТ «Ідея Банк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі №348/2516/17 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №Z39.031.78227 від 25.02.2016 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду про пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом не враховано, що виконавчий лист у справі №348/2516/17 був пред`явлений до виконання первісним стягувачем – АТ «Ідея Банк», тобто право на примусове виконання судового рішення було реалізовано в межах встановленого законом строку.

Постановою державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Чіхом І.М. виконавчий документ було повернуто стягувачу 13.08.2020 року.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», після повернення виконавчого документа стягувачу строк для його повторного пред`явлення до виконання починає свій перебіг заново з наступного дня після такого повернення. Оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу 13.08.2020 року, перебіг строку для його повторного пред`явлення до виконання розпочався з 14.08.2020 року.

У пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.

Внаслідок неповного з`ясування обставин справи суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для процесуального правонаступництва.

Матеріалами справи підтверджено факт переходу права вимоги від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Суперіум» на підставі договору факторингу №15/11/23 від 15.11.2023, акту приймання-передачі до договору факторингу від 15.11.2023, реєстру боржників та платіжною інструкцією № 889, а тому за відсутності належно встановленого факту пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання існують підстави для заміни стягувача його правонаступником.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «Суперіум» не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та роз`яснено відповідачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 липня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку на 28 липня 2026 року о 9 год 30хв.

Судова повістка-повідомлення, яка була направлена ОСОБА_1 повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є днем вручення судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну стягувача, суд виходив з того, що рішення суду набрало законної сили 03.04.2018 року, виконавчий лист первісному стягувачу видано 24.04.2018 року. Станом на 04.06.2026 року строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив. Про поновлення такого строку заявник не заявляє.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не в повній мірі відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2018 року у справі №348/2516/17 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 32222,55 грн по кредитному договору від 25.02.2016 № Z39.031.78227.

Виконавчий лист видано первісному стягувачу 24.04.2018 року.

15.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу № 15/11/23, відповідно до якого до заявника перейшло право вимоги за кредитним договором №Z39.031.78227 від 25.02.2016.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією цивільного процесу, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначених ЦК України, ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами.

Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, дослідивши і надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобо’`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобо`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що на виконанні в Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження №60148337 з примусового виконання виконавчого листа №348/2516/17, виданого Надвірнянським районним судом 24.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 222,55 грн.

15.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу № 15/11/23, відповідно до якого заявника перейшло право вимоги за кредитним договором №Z39.031.78227 від 25.02.2016, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді №1 та витягу з реєстру боржників до вказаного договору.

Відповідно до п.2 ч.1ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За змістом статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як встановлено, 13 серпня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Отже перебіг строку пред`явлення виконавчого листа до виконання було перервано.

Після цього перебіг строку пред`явлення виконавчого листа до виконання почався заново, а саме 14 серпня 2020 року та міг бути пред`явлений до виконання до 14 серпня 2023 року.

Водночас 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Таким чином, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII, заява ТОВ «Фінансова Компанія «Суперіум» про заміну стягувача, подана 07 травня 2026 року, є такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд першої інстанції ці обставини залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання і доводи апеляційної скарги є слушними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвалу Надвірнянського районного судувід 04 червня 2026 року слід скасувати, заяву ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» про заміну стягувача задовольнити. Замінити стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» з примусового виконання виконавчого листа, виданого Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №348/2516/17 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №Z32.031.78227 від 25.02.2016 року.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.06.2026 року (а.с.69).

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України та враховуючи наслідки розгляду справи апеляційним судом, понесені заявником ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум»судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2662,40 грн підлягають стягненню з боржника ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум»задовольнити.

Ухвалу Надвірнянського районного судувід 04 червня 2026 рокускасувати, ухвалити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» про заміну стягувача задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» з примусового виконання виконавчого листа, виданого Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №348/2516/17 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №Z32.031.78227 від 25.02.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», ЄДРПОУ 42024152, витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 липня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева