Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №344/14104/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/14104/24

Провадження № 22-ц/4808/1238/26

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Томин О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скарг у представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» – адвоката Омельченка Євгена Володимировича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2026 року, ухвалене в складі судді Мелещенко Л. В. в місті Івано-Франківську, у справіза позовомАкціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року представник АТ «А-Банк» – Шкапенко О. В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 02 червня 2021 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. На підставі підписаної анкети-заяви відповідач ініціював встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку. Позивач надав йому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видав платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Факт ознайомлення із умовами кредитування підтверджується також підписом відповідача у паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Водночас відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 04 липня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 23225,31 грн та складається з: 19113,52 грн - заборгованість за кредитом; 4111,79 грн - заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, представник АТ «А-Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 червня 2021 року у розмірі 23225,31 грн та судові витрати у розмірі 3028 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні позовуАТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт існування між сторонами кредитних правовідносин та факт виконання банком своїх зобов`язань за такими. Однак врахувавши, що під час укладення кредитного договору відповідач не був повідомлений про умови кредитування та не погоджував розмір і порядок нарахування відсотків, суд виснував, що відсутні правові підстави для стягнення з останнього заборгованості за відсотками. Крім того суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, оскільки вважав, що останній повністю сплатив таку з огляду на те, що сплачені ним кошти зараховувалися на погашення відсотків, сплата яких непогоджена сторонами.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник АТ «А-Банк» – адвокат Омельченко Є. В. на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково зіслався на відсутність підпису відповідача на Умовах і Правилах надання банківських послугах та Тарифах, оскільки останній в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банк підтвердив під розпис факт ознайомлення із такими та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитися із змінами до них, викладеними на сайті банку.

Крім того, розрахунок заборгованості підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, що у свою чергу свідчить про ознайомлення і погодження ним із умовами договору. Ба більше, усі умови кредитування зафіксовані у Паспорті споживчого кредиту, який підписано сторонами.

З урахуванням наведеного, представник апелянта просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги АТ «А-Банк» в повному обсязі, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» судові витрати, пов`язані із поданням апеляційної скарги.

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано відмовив у стягненні з нього відсотків за користування кредитними коштами, з огляду на їх непогодження, а також зробив правильний перерахунок заборгованості, зарахувавши усі фактично сплачені ним кошти на погашення тіла кредиту та у зв`язку з цим відмовив і у стягненні заборгованості за тілом кредиту.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що 02 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Згідно із вказаною анкетою-заявою, ОСОБА_1 підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 8).

Довідкою за картами підтверджується, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до квітня 2028 року (а.с. 14).

Згідно із довідкою за лімітами, 03 червня 2021 року ОСОБА_1 (кредитний договір б/н від 02 червня 2021 року) встановлено кредитний ліміт в розмірі 20000 грн (а.с. 15).

З виписки по картці за період з 02 червня 2021 року по 04 липня 2024 року встановлено, що відповідач користувався картковим рахунком, частково погашаючи заборгованість, сума витрат за зазначений період становить 51474,79 грн, сума зарахувань – 28270,80 грн, сума комісій – 1049,39 грн (а.с. 10-13).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 02 червня 2021 року встановлено, що станом на 04 липня 2024 року заборгованість становить 23225,31 грн, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 19113,52 грн, заборгованості за процентами у розмірі 4111,79 гривень (а.с. 6-7).

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

Враховуючи категорію справи та ціну позову в цій справі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом статті 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідо із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «А-Банк», виходив із того, що відповідач не був належним чином повідомлений про умови кредитування та не погоджував розмір і порядок нарахування відсотків, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з нього заборгованості за відсотками. Крім того, оскільки сплачені відповідачем кошти були зараховані в рахунок погашення відсотків, сплата яких не була погоджена сторонами, суд також дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим.

Так, на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та за відсотками АТ «А-Банк» надало суду: анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка та Тарифи по картці «Зелена».

Проте суд першої інстанції правильно звернув увагу, що підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 02 червня 2021 року не містить даних щодо процентної ставки за користування кредитними коштами.

Будь-яких підтверджень, що саме наявний у матеріалах справи Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», позивачем не надано. Те саме стосується і Тарифів по картці «Зелена».

Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

До спірних правовідносин не можуть бути застосовані й правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово могли змінюватися самим АТ «А-Банк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, у постанові Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги паспорт споживчого кредиту, на який посилається сторона позивача як на доказ погодження сторонами умов кредитування.

По-перше, у наданому паспорті споживчого кредиту відображена інформація щодо декількох видів кредитного продукту: картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold», картка «Зелена», а також наявне застереження, що наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договорі про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та устроки, визначені в договорі. Тобто зазначений паспорт споживчого кредиту містить лише узагальнену інформацію про умови кредитування та передує укладенню кредитного договору з позичальником. Окрім того, у паспорті вказано про те, що інформація, зазначена у ньому, зберігає чинність та є актуальною лише до 01.07.2021, анкету-заяву відповідач підписав 02.06.2021, тобто інформація була актуальною лише декілька днів. Водночас нарахування відсотків за користування кредитом банк здійснював відповідачу поза межами вказаного строку. Ба більше, анкета-заява, підписана відповідачем, не містить жодних посилань на паспорт споживчого кредиту як складову договору.

За таких обставин, паспорт споживчого кредиту, який позивачем додано до позовної заяви, не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів погодження сторонами у письмовій формі ціни кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитними коштами. Відтак позивач безпідставно зарахував сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення процентів, сплата яких сторонами не була погоджена. При цьому сума фактично сплачених відповідачем коштів перевищує розмір заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовано всебічно та повно, їм надано правильну правову оцінку, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» – адвоката Омельченка Євгена Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

О. О. Томин