Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №182/1259/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1409/26 Справа № 182/1259/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024041340001534 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , 10.12.2024 приблизно о 09.00 год. знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з приміщення літньої кухні, розташованого на даній території.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день та час, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до вікна літньої кухні, після чого руками вийняв скло з рами вікна та проник до середини вищевказаного приміщення, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав телевізор марки «SMART TV» модель «UA42S00», 42 дюйма, ринкова вартість якого згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 4326 від 23.12.2024 становить 7508 грн. 02 коп., який належить ОСОБА_10 , спричинивши останньому матеріального збитку на вказану суму. З місця скоєння злочину ОСОБА_9 пішов, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 11.12.2024 в ранковий час (більш точного часу встановити не виявилось можливим) ОСОБА_9 знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з приміщення літньої кухні, розташованого на даній території.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день та час, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через вікно проник до середини вищевказаного приміщення, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав газонокосарку марки «Dnipro-М» модель «150-S», ринкова вартість якої згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 511 від 24.02.2025 становить 4323 грн. 06 коп., яка належить ОСОБА_10 , спричинивши останньому матеріального збитку на вказану суму. З місця скоєння злочину ОСОБА_9 пішов, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Також, 13.12.2024 в ранковий час (більш точного часу встановити не виявилось можливим) ОСОБА_8 знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з приміщення літньої кухні, розташованого на даній території.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день та час, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через вікно проник до середини вищевказаного приміщення, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав шліфувальну машину марки «PRO CRAFT» модель «PW1100», ринкова вартість якої згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 511 від 24.02.2025 становить 1057 грн. 50 коп., дриль марки «CRAFT» модель «PS 950», ринкова вартість якої згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 511 від 24.02.2025 становить 1165 грн. 78 коп., зварювальний апарат марки «PRO CRAFT» модель «SP-260», ринкова вартість якого згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 511 від 24.02.2025 становить 1954 грн. 22 коп., які належать ОСОБА_10 , спричинивши останньому матеріального збитку на загальну суму 4177 грн. 50 коп. З місця скоєння злочину ОСОБА_9 пішов, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Також, 17.12.2024 у ранковий час (більш точного часу встановити не виявилось можливим) ОСОБА_8 знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з приміщення літньої кухні, розташованого на даній території.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день та час, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через вікно проник до середини вищевказаного приміщення, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав електропилу цепну марки «Витязь» модель «ПЦ-2600», ринкова вартість якої згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 511 від 24.02.2025 становить 3555 грн. 08 коп., яка належить ОСОБА_10 , спричинивши останньому матеріального збитку на вказану суму. З місця скоєння злочину ОСОБА_9 пішов, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, вчиненого повторно ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вважає, що суд в повній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та не зважив на характер і ступінь його суспільної небезпечності. Вказує на відсутність підтверджуючих документів утримання ОСОБА_8 неповнолітньої дитини. Наголошує, що призначення ОСОБА_8 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України є явно несправедливим та не сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить наступного.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Згідно положень ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Виходячи із принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Вирішуючи питання про застосування ст. 75 КК України суд першої інстанції має належним чином досліджувати й оцінювати всі обставини, які мають значення для справи та застосовувати вказані вимоги закону лише в тому разі, коли для цього є умови й підстави, про що у судовому рішенні мають бути викладені докладні мотиви.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Згідно роз`яснень, наданих у пункті 9 вищезазначеної постанови, рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Призначаючи ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, суд першої інстанції не надав належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставинам вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Так, судом належним чином не враховано того факту, що ОСОБА_8 вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином проти власності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст.75 КК України, не відповідає тяжкості скоєного злочину і особі обвинуваченого та не буде сприяти його виправленню й попередженню скоєння нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_8 покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, колегія суддів бере до уваги вимоги ст.ст. 50, 65 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання колегія суддів бере до уваги ступінь суспільної небезпеки, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, кількість епізодів злочинної діяльності, вартість викраденого майна, ступінь тяжкості скоєного злочину, а також дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, не працює, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується задовільно, одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише з його ізоляцією від суспільства.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ч.1 ст. 420 КК України скасуванню в частині призначеного ОСОБА_8 покарання з ухваленням в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року стосовно ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг до Верховного суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді