Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №717/1171/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/1171/26

Номер провадження 1-кп/717/121/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024262100000109 від 04.05.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області та проживає по АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не судимого, -

за ч.1 ст. 286-1 КК України,

з участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_6

представниці потерпілого ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 04.05.2024 року приблизно о 19 год 40 хв, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вулиці Головній в с. Іванівці Дністровського району Чернівецької області, зі швидкістю не менше 75.8 км/год, та з необережності у виді злочинної недбалості, порушив правила безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння, а саме: в порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, а також в результаті недотримання пунктів 2.9 а), 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху допустив зіткнення з мотоциклом «Honda Dio», яким керував потерпілий ОСОБА_6 , що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. Обвинувачений ОСОБА_3 будучи діючим військовослужбовцем - солдатом військової частини НОМЕР_1 , де був призначений на посаду номера обслуги 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 3 аеромобільного батальйону, 04.05.2024 року приблизно о 19 год 40 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вулиці Головній в с. Іванівці, Дністровського району, Чернівецької області, зі швидкістю не менше 75.8 км/год, що перевищує допустиму швидкість в межах населеного пункту. Наближаючись до заокруглення дороги вправо вищевказаної вулиці, водій ОСОБА_3 проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у виборі швидкості руху керованого ним транспортного засобу, маючи об`єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху - мотоцикл марки «Honda Dio», без реєстраційного номеру, під керуванням неповнолітнього водія ОСОБА_6 , який виїхав з узбіччя на свою смугу руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, виїхав на середину дороги, внаслідок чого допустив зіткнення із зазначеним мотоциклом, під керуванням ОСОБА_6 , який рухався по своїй смузі руху.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водію мотоцикла марки «Honda Dio», без реєстраційного номеру, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а саме закритий перелом крижової кістки зліва без деформації тазового кільця, закритий перелом лонної та сідничної кісток зліва, закритий вертикальний перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням, садна обох гомілково – ступеневих суглобів, що підтверджується висновком експерта №130 М/Д від 19.09.2024 року.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 вчинив в результаті порушення та невиконання вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, що безпосередньо перебуває у причинному зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується висновком експерта від 23.09.2025 року № СЕ-19/126-25/11430-ІТ, а також п. п. 1.5, яким встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 2.3 (б, д), якими встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху та п. та 2.9 (а) згідно якого забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції які сприяли порушенню вищевказаних Правил дорожнього руху.

Також з даного висновку експерта(п.4 резолютивної частини) вбачається, що в даній дорожньо – транспортній ситуації, що досліджувалась в діях водія мопеда «Honda Dio» ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимог суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ) розділ 34 «Дорожня розмітка») та пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з подією дорожньо – транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав повністю, повністю погоджується з обставинами та доказами, зазначеним в обвинувальному акті та дав суду показання про те, що Обвинувачений ОСОБА_3 , він будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 перебував вдома на реабілітації. 04.05.2024 року приблизно о 19 год 40 хв, він керував автомобілем марки «Mercedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вулиці Головній в с. Іванівці Дністровського району Чернівецької області, зі швидкістю приблизно 70 км/год. Перед цим він вжив чотири пляшки пива. Наближаючись до заокруглення дороги він виїхав частково на зустрічну смугу руху, де йому на зустріч виїхав потерпілий на мопеді. Він його вже пізно помітив, тому що на узбіччі стояв бус, тому він не зміг уникнути зіткнення. Після зіткнення він відразу зупинився та очікував поліцію та швидку медичну допомогу. він, здається викликав поліцію, а хтось інший медиків, оскільки там відразу зібралося дуже багато людей, вийшов батько потерпілого. Він пройшов огляд на стан сп`яніння та не сперечався з приводу вчиненого . вину у вчиненому визнає повністю, розкаюється у вчиненому. З батьком потерпілого він спілкувався та запитував про тяжкість тілесних ушкоджень потерпілого. Він не відшкодовував потерпілому матеріальну шкоду, тому що йому так сказав слідчий. Він просив вибачення у батька потерпілого, а останнього не відвідував, так як поїхав у військову частину на службу. Він повністю визнає цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди та готовий відшкодувати цю шкоду. Також він визнає частково позов в частині відшкодування моральної шкоди, зокрема в розмірі 50000 гривень. Він дуже жалкує про вчинене, розкаюється у вчиненому, він просить вибачення у потерпілого та його батька, обіцяє в подальшому не вчиняти подібного та обіцяє відшкодувати потерпілому повністю матеріальну шкоду та моральну шкоду, просить не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_6 дав показання, аналогічні показанням обвинуваченого в частині обставин справи, а також пояснив, що в той день та час, що вказав обвинувачений, він виїхав мопедом на вулицю та тільки розпочав рух своєю смугою руху, як сталося зіткнення і він не відчув удару, а вже прийшов до свідомості в лікарні. Він тривалий час проходив лікування в лікарні швидкої медичної допомоги в місті Чернівці, а потім вдома був вимушений продовжувати лікування в лежачому положенні приблизно місяць та в подальшому міг пересуватися лише в інвалідному візку, так як він зазнав переломів гомілки та тазу. Через вимушене лікування він не склав НМТ та вимушений був складати його лише в 2025 році. Також він відчував фізичний біль, дискомфорт, було порушене його нормальне звичне життя, він не зміг бути на випускному з своїми однокласниками.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються. Сумнівів в достовірності та щирості показань обвинуваченого немає, а тому судовий розгляд був обмежений його допитом, допитом потерпілого, дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого та висновків експертів. Таким чином, вина обвинуваченого у вчиненому стверджується його показаннями, показаннями потерпілого та висновками експертів №130 М/Д від 19.09.2024 року та № СЕ-19/126-25/11430-ІТ від 23.09.2025 року.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 286-1 КК України, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до необережних нетяжких злочинів; особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, є обмежено придатним до військової служби, хоча і негативно характеризується за місцем служби та позитивно характеризується за місцем проживання, що вбачається з досудової доповіді Дністровського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області.

Обставини, що обтяжують покарання – відсутні, обставини, що пом`якшують покарання - щире розкаяння у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд вважає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, оскільки в судовому засіданні повністю визнав вину, повністю визнав обставини вчинення кримінального правопорушення та визнав повністю цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди та частково моральної, демонструє готовність відшкодувати завдану шкоду та понести покарання, публічно вибачився перед потерпілим та його батьком.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд відповідно до ч.2 ст.66 КК України визнає вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим вперше та публічне вибачення обвинуваченого перед потерпілим та батьком потерпілого, який на момент вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім в судовому засіданні під час судових дебатів та під час виступу з останнім словом.

Враховуючи наявність декількох вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, зокрема щирого каяття, про що зазначено в обвинувальному акті та встановлено під час судового розгляду, з урахуванням особи обвинуваченого, який негативно характеризувався за місцем служби станом на 20.06.2024 року та позитивно характеризується за місцем проживання на даний час та раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, що підтверджено досудовою доповіддю Дністровського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області, та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , суд вважає, що при призначенні ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 286-1 КК України, який є військовослужбовцем, слід застосувати ч.1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.286-1 КК України у виді арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що дане покарання, з врахування вказаних вище обставин, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тобто таке покарання відповідатиме цілям, які передбачені ч.2 ст.50 та ч.2 ст.65 КК України.

Відповідно до ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Згідно ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають: один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту.

Відповідно до ч.6 ст. 72 КК України встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватись і в інших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Згідно ч.7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати попереднє ув`язнення з моменту затримання 14.05.20206 року по 19.06.2026 року( 6 днів) з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати цілодобовий домашній арешт з 22.05.2026 року по 02.07.2026 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а один день позбавлення волі відповідає один день арешту (42 дні арешту :3 = 14 днів позбавлення волі, що дорівнює 14 днів арешту.

Отже суд вважає, що відповідно до ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_3 у виді арешту слід зарахувати 20 днів арешту .

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи дані вимоги законодавства, суд вважає, що слід повністю скасувати арешт автомобіля марки «Mercedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та мопеда «Honda Dio» .

Суд вважає, що речові докази по справі - автомобіль марки «Mercedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_2 слід повернути засудженому ОСОБА_3 .

Щодо мопеда «Honda Dio», суд вважає, що доля даного речового доказу вирішена ухвалою слідчого судді від 04.04.2025 року по справі № 717/1114/ 25, відповідно до якої даний мопед повернуто власнику.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 був затриманий 14.05.2026 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано ухвалою слідчого судді 15.05.2026 року у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 66560 грн.

19.05.2026 року обвинувачений ОСОБА_3 був звільнений з державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» у зв`язку із внесенням застави в розмірі 66560 гривень громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 22.05.2026 року було скасовано ухвалу слідчого судді 15.05.2026 року у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 66560 грн щодо обвинуваченого ОСОБА_3 та застосовано до нього цілодобовий домашній арешти, який тривав до 02.07.2026 року, коли ухвалою суду в даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 було змінено на домашній арешт у визначений час доби.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку з вищевикладеним, грошові кошти, внесені громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_5 ) за обвинуваченого ОСОБА_3 в якості застави на підставі ухвали слідчого судді, підлягають поверненню заставодавцю.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У зв`язку із пошкодженням майна та тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_6 був змушений нести витрати на лікування, на посилене харчування, медичні обстеження та витрати понесені на придбання ліків в загальній сумі 74197,16 грн.

Дана обставину визнав обвинувачений повністю в судовому засіданні, а також дані обставини підтверджується доданими до позовної заяви квитанціями про придбання ліків та оплату медичних обстежень потерпілим в зв`язку з тілесними ушкодженнями, які були йому спричинені внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_3 .

Оскільки в судовому засіданні доведено, що шкоду ушкодженням здоров`я потерпілому ОСОБА_6 своїми протиправними діями спричинив обвинувачений ОСОБА_3 , тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_6 74197,16 грн в рахунок відшкодування витрати, викликаних необхідністю лікування, посиленого харчування, стороннього догляду, придбання ліків та матеріального збитку внаслідок пошкодження мопеда.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 до неповнолітнього ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково. При цьому суд бере до уваги, що в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений своїми протиправними діями заподіяв потерпілому моральну шкоду, яка виразилася в тому, що останній переніс душевні страждання в зв`язку із отриманими травмами внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, відчував фізичний біль та вимушений був тривалий час перебувати на лікування у зв`язку з отриманими травмами, через що він втратив спокій, були порушені його нормальні життєві зв`язки та звичний для нього життєвий уклад, який існував до вчинення відносно нього кримінального правопорушення з боку обвинуваченого ОСОБА_3 .

Згідно ч.1 та п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч.3-6 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у спричиненні потерпілому ОСОБА_9 моральної шкоди стверджується зазначеними вище дослідженими судом доказами.

Згідно ст. ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_6 суд враховує характер правопорушення, вчиненого обвинуваченого ОСОБА_3 , обсяг та глибину душевних і психічних страждань позивача, вимоги розумності, виваженості та справедливості, характер і тривалість страждань, які переніс потерпілий, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках, а також те, що дорожньо транспортна пригода сталася, крім іншого внаслідок недотримання потерпілим Скибінським вимог суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ) розділ 34 «Дорожня розмітка») та пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з подією дорожньо – транспортної пригоди, що підтверджується висновком експерта від 23.09.2025 року № СЕ-19/126-25/11430-ІТ.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що шкоду ушкодженням здоров`я потерпілому своїми протиправними діями спричинив обвинувачений, тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_6 85000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 4 ( чотири) роки.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його прибуття до місця відбування покарання у виді арешту.

Відповідно до ст. 72 КК України в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 у виді арешту зарахувати 20 (двадцять) днів арешту.

До набрання вироком суду законної сили залишити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідно до ухвали суду від 02.07.2026 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) НОМЕР_8 (сімдесят чотири тисячі сто дев`яносто сім) гривень 16 (шістнадцять) копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 85000 ( вісімдесят п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта в розмірі 39482(тридцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 26 (двадцять шість копійок.

Скасувати арешт автомобіля марки «Mercedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_2 та мопеда «Honda Dio».

Речові докази по справі:

автомобіль марки «Mercedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути засудженому ОСОБА_3 .

Після набрання даним вироком законної сили заставу в розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень повернути громадянину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя