Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №713/1272/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1272/26

Провадження №2-а/713/49/26

РІШЕННЯ

іменем України

29.07.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., представника відповідача Фуштея Миколи Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дяченко М.М., звернувся в суд через систему «Електронний суд» з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

У позові вказував, що він є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №1596 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме за те, що він, перебуваючи у статусі обмежено придатного до військової служби - воєнний час, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк до 05.06.2025 для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби.

05.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 винесено постанову №1596, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У день винесення постанови позивач з нею не був ознайомлений.

Зазначив, що неодноразово особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, однак жодних зауважень та вказівок на необхідність щодо проходження ВЛК з боку представників ІНФОРМАЦІЯ_4 не було.

Тому вважає, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, допущені порушення при її прийнятті є суттєвими і мають наслідком її скасування.

Просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 №1596 від 05.08.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн та закрити провадження по справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. До початку судового засідання його представник адвокат Дяченко М.М. надіслав суду заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У судовому засіданні представник відповідача Фуштей М.В. позов не визнав. Підтримав наданий 13.07.2026, тобто з пропуском встановленого судом строку відзив на позов. Зазначив, що згідно облікової картки позивача визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час 17.06.2014 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколом №12.

Відповідно до направлення №4493417 ОСОБА_1 пройшов ВЛК тільки 31.07.2025 згідно довідки №2025-0731-1249-1181-7.

Право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку та мобілізаційного законодавства, зокрема щодо своєчасного прибуття за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До моменту накладення адміністративного стягнення позивач перебував в статусі підлягаючого мобілізації на особливий період. Доказів уточнення своїх персональних даних з 18.05.2024 до 16.07.2024 позивачем не надано, а також відсутні будь-які посилання на виконання цього обов`язку саме в цей період.

Копією протоколу підтверджується, що позивач був присутній при його складанні, йому були роз`яснені процесуальні права, а також повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписом й відповідно даних щодо заявлення ним будь-яких клопотань з його боку відсутні. У поясненнях до протоколу позивачем не доведено поважність пропуску строку для проходження військово-лікарської комісії.

Вважає, що ними доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Тому вважає, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

18.05.2026 позовна заява подана до суду.

Ухвалою суду від 20.05.2026 адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу та його представнику строку для усунення недоліків 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Копію ухвали представник позивача отримав 21.05.2026.

28.05.2026 представником позивача надано позовну заяву з усунутими недоліками.

Ухвалою суду від 01.06.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду на 12.00 год 10.06.2026 і роз`яснено відповідачу про його право у п`ятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України.

Ухвалу суду з копією позовної заяви відповідач отримав 01.06.2026 і цього ж дня його представник надав клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов, а 13.07.2026 надав відзив на позов та докази його надіслання представникові позивача адвокату Дяченку М.М.

Суд, заслухавши представника відповідача ОСОБА_4 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно копії постанови у справі про адміністративне правопорушення №1596, винесеної 05.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за те, що:

«30.07.2025, будучи військовозобов`язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, встановленим законодавством, порушив правила військового обліку та мобілізаційного законодавства, а саме: ОСОБА_1 є військовозобов`язаним громадянином, перебуваючи у статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, згідно протоколу від 30.07.2025 №1596, що підтверджується записами з витягу Єдиного державного реєстру не з`явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив абз.4 п.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-ІХ від 21.03.2024.».

Доказами винуватості ОСОБА_1 зазначені: протокол №1596 від 05.08.2025; копія паспорту громадянина України; копія РНОКПП; витяг Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних з розділу медогляд; звірка даних Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних; запити до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних.

Копію оскаржуваної постанови позивач отримав 08.05.2026.

Вважаючи протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення №1596 від 05.08.2025, позивач 18.05.2025 звернувся із зазначеним позовом до суду.

На підтвердження позовних вимог позивач надав копії:

протоколу про адміністративне №1596 від 30.07.2025, складеного солдатом ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , згідно якого – 30.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено факт адміністративного правопорушення, а саме: громадянин ОСОБА_1 є військовозобов`язаним громадянином, перебуваючи у статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, не з`явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив абз.4 п.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-ІХ від 21.03.2024.».

У протоколі є підписи особи, яка його склала та відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання примірника протоколу та про роз`яснення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення;

електронного військово-облікового документу, сформованого 05.11.2025, згідно якого – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває на обліку в статусі військовозобов`язаного; документ дійсний до 02.02.2026; місце обліку – ІНФОРМАЦІЯ_7 ; постанова ВЛК – придатний; дата ВЛК – 31.07.2025; звання – солдат; ВОС – 9566477; номер в реєстрі Оберіг – 050420219334519800006; адреса проживання – АДРЕСА_1 ; телефон – НОМЕР_1 ; дата уточнення даних – 15.09.2016; відстрочка – до 02.02.2026 на підставі п.4 ч.3 ст.23;

паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 06.06.2012, згідно якого – ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

постанови головного державного виконавця Вижницького ВДВС у Вижницькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 19.02.2026, якою на підставі оскаржуваної постанови відкрито виконавче провадження ВП №80298757.

На підтвердження заперечень проти позову та спростування позовних вимог представник відповідача Фуштей М.В. з пропуском встановленого судом строку надав копії:

протоколу засідання призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 призову травень-липень 2014 року №12 від 17.06.2014, згідно якого – під №3/56 наявний запис про те, що ОСОБА_1 , 1996 року народження визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час;

направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 №4493417 від 31.07.2025, згідно якого – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено на ВЛК на базі КНП «Вижницька міська лікарня» для визначення придатності до військової служби;

довідки військово-лікарської комісії №2025-0731-1249-1181-7 від 31.07.2025, згідно якої – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний придатним до військової служби;

постанови у справі про адміністративне правопорушення №1596, винесеної 05.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. У постанові відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про отримання її копії;

протоколу про адміністративне правопорушення №1596 від 30.07.2025, складеного солдатом ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , у якому є підписи особи, яка його склала та підпис особи про отримання примірника протоколу 30.07.2025 та про роз`яснення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення;

паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 06.06.2012, згідно якого – ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При вирішенні позовних вимог суд застосовує такі норми права.

У частині 1 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

А у ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

У примітці до статті 210 КУпАП визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з пп.2, 4 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Частиною 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни України зобов`язані зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України..

Питання військово-лікарської експертизи регулюється спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402).

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза – це, зокрема, медичний огляд призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно п.3.1 розділу ІІI Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Пунктом 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 передбачено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Згідно з п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції:

«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України-до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Аналіз п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX дозволяє дійти висновків про те, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов`язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку:

1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду;

2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи положення ст.235 КУпАП, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладати адміністративні стягнення за даною статтею.

Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Отже, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями частини 1 статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч.5 ст.285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч.2 ст.8 Конституції України). Згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена ч.2 ст.33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, саме відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі свого керівника, який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.

З наданих сторонами та безпосередньо досліджених судом належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів судом встановлено, що:

- станом на 05.06.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 2014 року мав статус непридатного до військової служби у мирний час, обмежено придатного у військовий час;

- 31.07.2025 ОСОБА_1 пройшов ВЛК та згідно довідки №2025-0731-1249-1181-7 від 31.07.2025 визнаний придатним до військової служби.

Отже судом з достовірністю установлено, що ОСОБА_1 допустив порушення наведених вище норм матеріального права.

Отже, представником відповідача доведено наявність передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

За встановлених обставин Суд дійшов висновку, що постанова №1596 від 05.08.2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова керівником відповідача прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Водночас суд вважає за доцільне скасувати рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1596 від 05.08.2025 на підставі п.3 ч.3 ст.286 КАС України та закрити справу про адміністративне правопорушення, виходячи з такого.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.

У порушення вимог ст.280 КУпАП керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 не було враховано, що 31.07.2025 він пройшов ВЛК, а отже усунув порушення правил військового обліку.

За таких обставин Суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови у відповідача були підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності внаслідок малозначності адміністративного правопорушення, оголошення йому усного зауваження та закриття провадження по справі, оскільки це порушення тривало незначний час, було усунуто позивачем та не потягло за собою негативних наслідків.

Тому суд вважає, що оскаржувана постанова винесена повноважною особою, але з порушенням вимог ст.280 КУпАП, а тому позов необхідно задовольнити частково, звільнити позивача від адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежитися усним зауваженням та відповідно до вимоги ст.284 ч.2 КУпАП закрити провадження по справі.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст.ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.1, 7, 9, 14, 23, 24, 27, 210-1 ч.3, 235, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 133, 134, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №1596 від 05.08.2025 про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн – скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_8 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК