Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №463/5910/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/5910/26

Провадження № 2-о/463/243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд міста Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Заявниця звернулася до суду із заявою, якою просить встановити факт належності ОСОБА_4 ордеру № 374, виданого 17.05.1962 року виконкомом Львівської міської ради народних депутатів ОСОБА_5 та встановити, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог покликалася на те, що листом комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» повідомило її про те, що її заява про приватизацію квартири АДРЕСА_1 залишена без вирішення по суті у зв`язку з тим, що в ордері № 374 на вказану квартиру основним наймачем якої є ОСОБА_5 , а у свідоцтві про смерть та свідоцтві про народження ОСОБА_1 значиться ОСОБА_4 . ОСОБА_6 є її матір`ю. Її мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її мати до дня своєї смерті та заявниця разом із сім`єю постійно проживали у квартирі АДРЕСА_1 . Розбіжності у вказаних документах є перешкодою для реалізації права заявника на приватизацію житла.

Заінтересовані особи не скористалася правом на подання пояснення.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.06.2026 року головуючою суддею в справі визначено суддю Ціпивко І.І.

Ухвалою судді від 29.06.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.07.2026 року. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права.

Розгляд справи по суті відбувся 27.07.2026 без участі сторін.

Заявниця ОСОБА_1 надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

З долученої до матеріалів справи паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Личаківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 23.07.2002 року, встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії ордеру № 374, виданого 17.05.1962 року виконкомом Львівської міської ради народних депутатів на квартиру АДРЕСА_1 , встановлено, що такий видано ОСОБА_5 .

Листом комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» від 13.05.2026 року заяву ОСОБА_1 від 27.04.2026 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , розглянуто та відмовлено у задоволенні такої, оскільки виявлено розбіжності у поданих документах, а саме в ордері № 374 на квартиру основним квартиронаймачем є ОСОБА_5 , а у свідоцтві про смерть та свідоцтві про народження ОСОБА_1 значиться ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 31.10.2016 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Львів.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16.03.1964 року, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і її матір`ю записано ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 13.06.1987 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб та після укладення шлюбу визначено прізвище дружини « ОСОБА_10 ».

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з розбіжностями у написанні імені матері заявниці у різних правовстановлюючих документах, у тому числі на житло та відповідно встановленні родинних відносин, у зв`язку з чим заявниця позбавлена можливості оформити право на житло.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факт належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Аналогічно згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Так, досліджені в судовому засіданні докази, зокрема: копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Личаківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 23.07.2002 року, копія ордеру № 374, виданого 17.05.1962 року виконкомом Львівської міської ради народних депутатів на квартиру АДРЕСА_1 , копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 31.10.2016 року, копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16.03.1964 року, копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 13.06.1987 року вказують на наявність родинного зв`язку між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та наявність розбіжності у написанні імені ОСОБА_4 у правовстановлюючих документах.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів істинність фактів, зазначених у згаданих документах, оскільки такі відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.

Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що в ордері № 374, виданому 17.05.1962 року виконкомом Львівської міської ради народних депутатів на квартиру АДРЕСА_1 ім`я матері заявниці зазначено російською мовою « ОСОБА_11 ».

Однак наявні в матеріалах справи докази переконливо свідчать про те, що такий належить саме ОСОБА_4 .

З огляду на викладене суд дійшов переконання, що у ордері № 374, виданому 17.05.1962 року виконкомом Львівської міської ради народних депутатів на квартиру АДРЕСА_1 , який є правовстановлюючим документом, допущено помилку в написанні імені його володільця, замість вірного ОСОБА_4 зазначено невірно ОСОБА_5 , відтак суд дійшов до переконливого висновку, що такий ордер належить ОСОБА_4 .

Факт належності вказаного документа ОСОБА_4 підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають, тому за наведених обставин заява підлягає до задоволення.

Так само як і та обставина, що заявниця ОСОБА_12 є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлення факту належності ОСОБА_4 зазначеного правовстановлюючого документа та факту родинних відносин між ними, породжує для останньої юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в можливості належним чином здійснити реалізацію права на приватизацію житла.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявниці.

Керуючись ст. 293, 294,315-319ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4 ордеру № 374, виданого 17.05.1962 року виконкомом Львівської міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_5 .

Встановити, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.07.2026.

Суддя Ірина ЦІПИВКО