Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №333/10256/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №333/10256/25

Суддя: Наумова І. Й.

Справа № 333/10256/25

Провадження № 2-а/333/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою адвоката Гріпас Олександра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся адвокат Гріпас О.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2025 року відносно ОСОБА_1 працівником поліції було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5954761, за ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до зазначеної постанови, 17.10.2025 о 10:42:52 м. Київ, шосе Берестейське (Брест-Литовське) 8 км. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ здійснив рух під дорожній знак 3.41, при цьому не здійснив зупинку свого ТЗ перед даним дорожнім знаком, чим порушив п. 8.4.в ПДР - порушення вимог дорожніх знаків» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вважає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно та незаконно, всупереч діючому законодавству з урахуванням наступного.

У Постанові зазначено про невиконання позивачем вимог дорожнього знаку 3.41 Правил дорожнього руху. У той же час позивач був зупинений поліцейським за порушення розташування транспортного засобу на дорозі. Після зупинки поліцейський пояснював та наполягав на порушенні з боку позивача саме рядності руху. Позивач в свою чергу доводив безпідставність зупинки та факт відсутності з його боку порушень розташування транспортного засобу на дорозі.

Порушення рядності руху - це рух транспортного засобу не по найближчій до правого краю проїзної частини смузі, крім випадків, коли виконується обгін, об`їзд або перестроювання. Відповідальність за це порушення передбачена за ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Незважаючи на викладене, постановою серії ЕНА № 5954761 від 17.10.2025 позивачу інкриміновано невиконання вимог дорожнього знаку 3.41 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зазначає, що дорожній знак 3.41 «Контроль». Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо) та застосовується лише за умови обов`язкового поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 та (або) 3.31 згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил».

Пунктом 8.2-1 Правил дорожнього руху дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил (1) і повинні відповідати вимогам національного стандарту (2).

Вважає, до адміністративної відповідальності за не виконання вимог дорожніх знаків можливо притягнути лише у тому випадку, якщо дорожні знаки застосовуються (встановлені) відповідно до вимог Правил дорожнього руху та національного стандарту. Невиконання вимог дорожніх знаків, які застосовуються з порушенням Правил дорожнього руху та/або не відповідають вимогам національного стандарту, не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказує, що позивач вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль» не порушував. Жодних доказів порушення позивачем п. 3.41 чи п. 8.4.в ПДР поліцейським надано не було. Разом з цим, відсутність попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 та (або) 3.31 згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил також виключає відповідальність Позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Представник позивача посилається на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На його думку винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідач за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів, які передбачені ст. 251 КУпАП, дійшов хибного та неправомірного висновку про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи наведене, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5954761 від 17.10.2025 та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 07.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому представник відповідача Управління патрульної поліції просить в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що пункт 8.4 ПДР України передбачає, що дорожні знаки поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

r) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Знак 3.41 "Контроль". Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).

Згідно з п.п. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулична-дорожній мережі.

Так, п.п. 1, 3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Зауважує, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Зазначає, що інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», таким чином зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був встановлений інспектором, внаслідок чого, відповідно до норм чинного законодавства, останній вмотивовано виніс оскаржувану постанову.

Також додав, що під часу руху транспортного засобу в обов`язки водія не входить з`ясування законності встановлення дорожніх знаків та відповідність їх нормам ДСТУ. Так, згідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, зафіксованих в автоматичному режимі, зокрема, передбаченого статтею 122 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач вважає, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор відреагував на адміністративне правопорушення, встановив причини та умови. що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до ст. 245 КУпАП, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП, повідомив позивача про його права, які передбачені ст. 268 КУпАП. Разом з тим факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і відповідно до норм чинного законодавства вмотивовано винесена постанова серії ЕНА №5954761 від 17.10.2025.

Просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гріпас О.Ю. до Управління патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі.

До відзиву долучив відеозапис події від 17.10.2015 року за участю позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.10.2025 року інспектором 2 взводу 5 роти 3 батальйону полку-1 управління патрульної поліції в м.Києві старшим лейтенантом поліції Сидоренко Олегом Вікторовичем складено постанову серії БАА №560254 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 17.10.2025 о 10:42:52 м. Київ, шосе Берестейське (Брест-Литовське) 8 км. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Audi д.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух під дорожній знак 3.41, при цьому не здійснив зупинку свого ТЗ перед даним дорожнім знаком чим порушив п. 8.4.в ПДР - порушення вимог дорожніх знаків».

Згідно з п. 8.4.в ПДР України- порушення вимог дорожніх знаків».

Знак 3.41 "Контроль". Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, настає, зокрема за порушення вимог дорожніх знаків і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.

Разом з цим, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Судом ретельно оглянуто долучений відповідачем диск з відеозаписом подій 17.10.2025 року за участю водія ОСОБА_1 .. Запис на диску розпочинається о 10:40 год 17.10.2025 року, де поліцейський ОСОБА_2 повідомляє свої дані водію та підставу зупинки транспортного засобу з посиланням, що на його бодікамері зафіксовано факти правопорушень, зазначених в протоколі та запис містить спілкування з водієм. О 10:42:14 інспектор повідомляє водія про невиконання останнім дорожнього знаку 3.41 під час під`їзду до блокпосту. В подальшому на даному запису зафіксовано о 10:50, інший працівник поліції підходить з мобільним телефоном до автомобіля ОСОБА_1 , повідомляючи інспектора Сидоренко О.В. «час порушення 10:30» та демонструє водію запис з мобільного телефону з посиланням на камери безпечного міста, на що водій запитує, коли зроблено цей запис. О 10:58 на відеозаписі зафіксовано: до бодікамери розвернуто мобільний телефон, який відтворює запис руху автомобілі по дорозі. Даний запис не мітить дати та часу подій, неможливо встановити автомобіль, який рухається по дорозі та приналежність автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .. Таким чином, доказів, на які посилається відповідач, а саме на фіксацію порушень правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , суду не надано. Також, не зайвим буде зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано доказів вчинення ним адміністративного правопорушення та такі докази у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Суд визнає долучений відповідачем відеозапис неналежним доказом.

Приймаючи рішення у справі, оцінюючи здобуті у справі та досліджені докази, суд враховує наступне.

В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладенні в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28 серпня 2020 року у справі № 1-14/2020 (230/20) зазначив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні; встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість. Звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позиція Верховного Суду, згідно якої в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія і вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, викладена в Постанові від 08.07.2020 р. у справі №463/1352/16-а.

Беручи до уваги досліджені судом докази, суд не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження даних обставин суду не надано.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Отже, рішення суду не може ґрунтуватися на недопустимих доказах та на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Надаючи оцінку дослідженим доказам, суд вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами. В матеріалах справи відсутні докази факту порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 за обставин, вказаних в протоколі, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи сукупність викладених обставин та недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог із скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір 605,60 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст.122,247,251,283,284 КУпАП, ст.9,76-78,132,244-246,257,262 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката Гріпас Олександра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 5954761 від 17.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП у розмірі 340 грн. – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Третього адміністративного апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua