Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №308/10444/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10444/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №573637 від 16.07.2026 року вбачається, що 16.07.2026 року о 03 год 44 хв за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 будучи особою щодо якої було складено терміновий заборонний припис серії АА №633219 за скоєне домашнє насильство строком на 10 діб, з 16.07.2026 року по 26.07.2026 року, умисно порушила встановлену заборону, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неприбуття суду не повідомила, хоча повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис правопорушника у відповідній графі складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у протоколі. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 була обізнана про те, що відносно неї співробітниками патрульної поліції було складено адміністративний протокол, та, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, що засвідчено її особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, проте, не вживала заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, в якому вона є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного висновку.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Згідно з ч. 1 ст. 25 вказаного закону терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №573637 від 16.07.2026 року; особистими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 від 16.07.2026 року; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №633219 від 16.07.2026 року; відеоматеріалами від 16.07.2026 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст.173-8 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З врахуванням особи винного, фактичних обставин, характеру вчиненого правопорушення, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 173-8, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок) гривень, 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст. 308 КУпАПу разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, в порядку, встановленому законом, у порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.