Додаткове рішення від 28 липня 2026 р. у справі №420/41388/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41388/25

Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОС УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

12.12.2025р. товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОС УКРАЇНА» (далі також – ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» або позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22.04.26р. позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №282614 від 09.12.2025р. про відповідність платника податку ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 18.05.2026р.

Позивач у справі надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також у відзиві зазначено про понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи в апеляційні інстанції, які становлять 29 400 грн і складаються з розміру витрат на правову допомогу, на підтвердження чого надано додаток №2 до договору про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217 та рахунок від 02.06.2026р. №2-06.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.07.2026р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишив без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.20226р. залишив без змін.

21.07.2026р. представник ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» адвокат Кравець І.Г. звернулась до П`ятого апеляційного адміністративний суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №420/41388/25, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 39933857) витрати на правову допомогу при розгляді справи №420/41388/25 в П`ятому апеляційному адміністративному суді в розмірі 29 400 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додані акт наданих послуг від 15.07.2026р. №2 за договором про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217 та Додатком від 01.06.2026р. №2, платіжна інструкція №2446 від 03.06.2026р., ордер. У матеріалах справи також наявні договір про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217, Додаток від 01.06.2026р. №2 до договору про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217 та рахунок від 02.06.2026р. №2-06.

Позиція інших учасників справи

Головне управління ДПС в Одеській області надало клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування вказано, що за результатами оцінки витрат з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку відзиву на апеляційну скаргу як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору – скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, а також те, що справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження, відповідачі дійшли висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами розгляду вимог представника ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» адвоката Кравець І.Г. про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

До видів адвокатської діяльності належать, зокрема, згідно з пунктами 1, 2, 6 абзацу першого частини першої статті 19 Закону України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Відповідно до статті 30 Закону України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (частина перша).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (частина друга).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина третя).

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017р., гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту (частина перша).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (частина друга).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю (частина третя).

Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката (частина четверта).

Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов`язаних з виконанням доручення (частина п`ята).

Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством (частина шоста).

З наведених правових норм убачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта. При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою такої допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду необхідно надати договір про надання правової допомоги, а також документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із її наданням, оформлені у встановленому законом порядку.

Також відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України в разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Довести неспівмірність цих витрат зобов`язана та сторона, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додані акт наданих послуг від 15.07.2026р. №2 за договором про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217 та Додатком від 01.06.2026р. №2, платіжна інструкція №2446 від 03.06.2026р., ордер. У матеріалах справи також наявні договір про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217, Додаток від 01.06.2026р. №2 до договору про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217 та рахунок від 02.06.2026р. №2-06.

Згідно з актом наданих послуг від 15.07.2026р. №2 за договором про надання правової допомоги від 29.10.2025р. №217 та Додатком від 01.06.2026р. №2, адвокатським об`єднанням «СЕРГЕЄВ, БОЯРСЬКИЙ І ПАРТНЕРИ» у період з 01 червня 2026 р. по 15 липня 2026 р. надало ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» послуги з правової допомоги під час апеляційного провадження у справі №420/41388/25 (далі - Справа) в П`ятому апеляційному адміністративному суді за апеляційною скаргою Головного управління ДПС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2026р. у справі №420/41388/25 за адміністративним позовом ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, що включали наступне:

ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження у Справі;

юридичний аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року у Справі;

підготовка юридичних висновків і рекомендацій щодо розгляду Справи в апеляційній інстанції;

підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2026р. у Справі;

періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результати надання правової допомоги у Справі.

Згідно з матеріалами справи представник позивача адвокат Кравець І.Г. 02.06.2026р. звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи), а також 04.06.2026р. надала відзив на апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд», загальним обсягом 11 сторінок. Відзив на апеляційну скаргу містить доводи та міркування, якими з посиланням на обставини справи, чинне нормативне регулювання та висновки суду першої інстанції представник позивача адвокат Кравець І.Г. обґрунтовує заперечення проти апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області. Інших заяв і клопотань під час апеляційного перегляду справи представник позивача адвокат Кравець І.Г. не надавала.

Одеський окружний адміністративний суд згідно з ухвалою від 17.12.2025р. здійснював розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

П`ятий апеляційний адміністративний суд згідно з ухвалою від 18.05.2026р. здійснював розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що згідно з матеріалами справи представник позивача адвокат Кравець І.Г. представляла інтереси ТОВ «ТЕРМОС УКРАЇНА» також під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При вирішенні питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд повинен враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що оскарження рішень податкового органу про зупинення реєстрації про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не належить до справ значної складності, стосовно цієї категорії справ наявна усталена правозастосовна практика, яка виключає потребу у тривалому пошуку і опрацюванні чинного правового регулювання, включно з правовими висновками Верховного Суду.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2025р. у справі №260/8523/23, за якими вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Застосовуючи правові висновки Верховного Суду до цієї справи, дотримуючись критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ураховуючи доводи Головного управління ДПС в Одеській області про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд у складі колегії суддів вважає обґрунтованим прийняти рішення про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 134, 139, 252, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОС УКРАЇНА» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОС УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 39933857) витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій