Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №340/3733/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3733/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року (суддя Савонюк М.Я.) в справі № 340/3733/26 про повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05 червня 2026 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про забезпечення позову шляхом заборони командиру військової частини НОМЕР_1 та іншим уповноваженим особам вчиняти дії щодо його направлення до зони бойових дій (в бойові частини) до набуття чинності рішенням у судовій справі.

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що оскільки предметом спору є протиправність рішень відповідачів щодо його призову на військову службу під час мобілізації, а не питання виконання ним військового обов`язку чи службових обов`язків як військовослужбовця, то позивач не звільняється від сплати судового збору, адже позивач є діючим військовослужбовцем, справа напряму пов`язана із виконанням військовослужбовцем військового обов`язку та випливає з військового обов`язку, тому позивач звільняється від сплати судового збору в силу закону.

Стосовно висновку суду про суперечливість змісту заяви про забезпечення позову зауважує, що такий висновок є помилковим тлумачення судом першої інстанції приписів статті 152 КАС України.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС у зв`язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Врахувавши, що заявник при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, поданій через підсистему "Електронний суд", мав сплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн (3328*0,3*0,8), а ОСОБА_1 не надано до суду документу про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у визначеному законом розмірі, а також суперечливість змісту щодо процесуального характеру звернення через те, шо у тексті заяви фактично викладено зміст майбутнього адміністративного позову, сформульовано позовні вимоги по суті спору та наведено прохальну частину позовної заяви, що не відповідає вимогам статті 152 КАС України щодо форми заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції повернув заяву без розгляду.

Суд визнає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у поданій 05 червня 2026 року до суду першої інстанції заяві про забезпечення позову до подання позовної заявив просив заборонити командиру військовій частині НОМЕР_1 та іншим уповноваженим особам вчиняти дії щодо його направлення до зони бойових дій (в бойові частини) до набрання законної сили рішенням у судовій справі.

Позивачем за подання цієї заяви судовий збір не сплачувався.

Відповідно до частини першої - третьої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України, за положеннями частини першої якої заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (частина друга статті 152 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі — Закон №3674-VІ).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №3674-VІ судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Приписами пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ установлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відтак, за наведеною правовою нормою законодавець звільнив від сплати судового збору військовослужбовців (в контексті спірних правовідносин), які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

ОСОБА_1 має статус військовослужбовця, що не спірним, проте не є таким, що призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а є військовослужбовцем, який мобілізований до Збройних Сил України.

Відтак, на ОСОБА_1 не розповсюджуються дія пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ у питанні звільнення його від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, відповідно, за подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 має сплатити судовий збір, тоді як ним судовий збір не сплачений.

Крім того, заява про забезпечення позову не відповідає приписам частини першої статті 152 КАС України, адже, як правильно установив суд першої інстанції, у тексті заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви викладено зміст майбутнього адміністративного позову, сформульовано позовні вимоги по суті спору та наведено прохальну частину позовної заяви.

Частиною сьомою статті 154 КАС України установлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заява про забезпечення позову не подана без додержання вимог статті 152 КАС України щодо до її змісту, а також ОСОБА_1 не оплачений судовий збір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду.

Доводи апелянта стосовно звільнення військовослужбовців від сплати судового збору спростовані наведеними вище висновками суду щодо звільнення від сплати судового збору військовослужбовців (в контексті спірних правовідносин), які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, а не військовослужбовців, які проходять військову службу у діючій армії.

Також є безпідставним аргумент апелянта про неправильний висновок суду першої інстанції стосовно невідповідності заяви приписам статті 152 КАС України, адже подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, установленим частиною першою статті 152 КАС України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі № 340/3733/26 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі № 340/3733/26 про повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 29 липня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко