Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/7013/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7013/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в адміністративній справі №160/7013/26 (головуючий суддя першої інстанції - Прудник С.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.03.2026 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування звернення до органів Національної поліції та не актуалізації даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно нього;

- зобов`язати відповідача направити до органів Національної поліції України повідомлення про скасування (відкликання) звернення від 11.02.2026 року стосовно його розшуку, затримання та доставлення; внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а саме: видалити відомості про статус «Порушення правил військового обліку» та скасувати статус особи, що перебуває в розшуку, відносно нього.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2026 року позивач через мобільний застосунок «Резерв+» подав заяву про визнання ним допущеного порушення з дотримання правил військового обліку, після чого уповноваженою особою відповідача винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Вказаний штраф був сплачений ним у повному обсязі 18.02.2026 року.

Вважає, що після виконання постанови про накладення адміністративного стягнення були відсутні правові підстави для подальшого перебування його у статусі особи, яка розшукується, та для збереження в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку. Проте, відповідач не вжив необхідних заходів щодо актуалізації відомостей у Реєстрі «Оберіг» та не скасував звернення до органів Національної поліції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, апеляційна скарга фактично обґрунтована та містить доводи викладені в позовній заяві.

Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.02.2026 року відносно позивача відповідачем зафіксовано порушення правил військового обліку, що стало підставою для направлення до органів Національної поліції автоматизованого звернення для його затримання та доставлення.

17.02.2026 року позивач через застосунок «РЕЗЕРВ+» подав заявку про визнання порушення.

За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято постанову №R363604 від 17.02.2026 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, про що наявна інформація у застосунку «РЕЗЕРВ+».

Зазначений штраф у розмірі 8500 грн. сплачений позивачем у повному обсязі 18.02.2026 року, що підтверджується відповідною банківською квитанцією.

Перевіряючи свої військово-облікові дані через мобільний застосунок «Резерв+» (згідно зі сформованими витягами з е-ВОД від 26.02.2026 року та від 10.03.2026 року), позивач виявив, що у його картці в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відображається статус «Порушення правил військового обліку».

У Реєстрі містяться активні дані про звернення відповідача відносно позивача до органів Національної поліції від 11.02.2026 року з причиною: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Позивач не погодившись з діями відповідача, оскаржив такі дії до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відносини, пов`язані з виконанням громадянами України конституційного обов`язку захисту Вітчизни, врегульовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон №2232-XII).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-XII захист незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян.

Військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку. Згідно з частинами першої, третьої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів і ведеться за місцем їх проживання. Порядок ведення військового обліку встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-XII).

На виконання цієї норми урядом затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487 від 07.12.2016 року (далі по тексту - Порядок №1487).

Відповідно до п.2 Порядку №1487 військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави та полягає, зокрема, у здійсненні заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами. Пунктом 56 Порядку №1487 передбачено, що у разі ухилення особи від явки до ТЦК та СП для уточнення облікових даних або проходження медичного огляду, територіальний центр може звернутися до органів Національної поліції щодо розшуку і доставлення такої особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення (ст.210 або 210-№ КУпАП).

Таким чином, законодавство покладає на територіальні центри обов`язок вести військовий облік та за необхідності вживати передбачених заходів при виявленні порушень. Водночас факт порушення правил військового обліку повинен бути встановлений у порядку, визначеному Законом. Кодекс України про адміністративні правопорушення у ст.210 передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними або резервістами правил військового обліку (за перше таке порушення штраф від 200 до 300 н.м.д.г.).

Відповідно до частини третьої Правил військового обліку, особи, які порушили встановлені правила або законодавство про оборону і мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП.

Колегія суддів звертає увагу, що спірні відомості внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, правові засади функціонування якого визначено Законом України №1951-VIII від 16.03.2017 «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі по тексту - Закон №1951-VIII).

Відповідач згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII є органом ведення зазначеного Реєстру, який забезпечує його актуалізацію.

Частина перша статті 7 Закону №1951-VIII визначає перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Реєстру.

Зокрема, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП.

Отже, закон прямо пов`язує можливість внесення інформації про порушення правил військового обліку з фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності. До Реєстру можуть вноситися дані саме про встановлене у визначеному порядку порушення (оформлене належним протоколом і постановою).

Як встановлено судом першої інстанції, правомірність прийняття постанови №R363604 від 17.02.2026 року не є та не може бути предметом спору у даній справі, оскільки справи про оскарження дій, бездіяльності та рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності розглядаються загальним місцевим судом як адміністративним. Доказів оскарження вказаної постанови позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Сплата позивачем штрафу за постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності не спростовує самого факту притягнення до такої відповідальності.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не скасування звернення до органів Національної поліції та не актуалізації даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно позивача. У зв`язку із вказаним, зазначені вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно не підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції України повідомлення про скасування (відкликання) звернення від 11.02.2026 року щодо розшуку, затримання та доставлення ОСОБА_1 ; внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а саме, видалити відомості про статус «Порушення правил військового обліку» та скасувати статус особи, що перебуває в розшуку, відносно ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову через відсутність порушеного права на момент звернення до суду з позовом та невірний спосіб захисту, з чим погоджується колегія суддів.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в адміністративній справі №160/7013/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в адміністративній справі № 160/7013/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак