Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №160/1324/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1324/26

(суддя Кучугурна Н.В.., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №160/1324/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20 січня 2026 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо несформування та ненаправлення подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна позивачу громадянину України ОСОБА_1 у розмірі 6 827,50 грн, помилково сплачених як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області сформувати подання про повернення громадянину України ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у розмірі 6 827,50 грн за такими платіжними реквізитами: отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок отримувача: НОМЕР_2 , призначення платежу: повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для ОСОБА_1 , та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у вчиненні дій направлених на повернення помилково сплачених коштів з операції куплі-продажу квартири, так як позивачем житло придбавалося вперше.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач 22.04.2025 вперше придбав житло за договором купівлі-продажу квартири від 22.04.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , та при оформленні угоди безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 6827,50 грн, який підлягає поверненню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволення позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що за умови отримання від фізичної особи визначених Законом документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна. Враховуючи те, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі – продажу квартири від 22.04.2025 року 1123 за результатом розгляду наданих позивачем документів не було встановлено підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, збір сплачений у розмірі, встановленому Законом, підстави для повернення сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 6827,50 грн відсутні. Отже, підстави для складання подання на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна відсутні.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заявляє клопотання про повернення апеляційної скарги відповідача у зв`язку з відсутністю в ній відомостей про третю особу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.04.2025, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим Антоном Олексійовичем та зареєстровано в реєстрі за №1123, придбав у власність частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 6827,50 грн. Підтвердженням факту сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу є квитанція №0033110010 від 30.04.2025.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем придбано квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вперше.

12.01.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 6827,50 грн.

Листом від 20.01.2026 №0400-010504-8/11118 позивачу було відмовлено у поверненні сплаченого збору з посиланням на те, що документи від позивача надійшли не в повному обсязі, а саме відсутня довідка про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Долучені до заяви довідки від 08.05.2025 № 118.40/0328-05/53668/2025 Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про те, що списки на приватизацію за адресою м. Харків, вул. Владислава Зубенка, буд. 35 в банк не надходили та від 14.05.2025 №ЕЛ-129767/103.40/603-05/2025 Філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» про неможливість надати інформацію щодо використання позивачем житлових чеків, не підтверджують невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду з усіх місць проживання з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Враховуючи вищезазначене, відповідачем відмовлено у складанні подання на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна.

Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у поверненні сплаченого збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 15 липня 1999 року № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19 серпня 1999 року, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

У статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» та «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами підпунктів «в» та «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 визначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу квартири було посвідчено нотаріусом 22.04.2025 року.

Тобто, саме станом на 22.04.2025 року позивач повинен була надати нотаріусу для посвідчення договору купівлі-продажу платіжне доручення платника збору або документи, що підтверджують звільнення від сплати такого збору.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що такі документи мають подаватися саме на дату вчинення нотаріальної дії, а не пізніше.

Проте вказаних документів позивач нотаріусу не надавав, надавши їх частково відповідачу під час свого звернення 12.01.2026 року.

Зважаючи на те, що зазначені документи позивачем не надавалися нотаріусу, при цьому їх наявність (документ про сплату збору або документи, що підтвердужють право на звільнення від сплати такого збору) є підставою для вчинення нотаріальної дії, тобто пов`язані з певною обставиною, колегія суддів зробила висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що надання нотаріусу вищезазначених документів пов`язується з певною подією, а тому не надання позивачем цих документів під час вчинення нотаріальної дії не встановлює правових підстав для застосування процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановленої Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленого на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787, так як ці кошти не є помилково або надміру сплаченими.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання позивача про повернення апеляційної скарги відповідача у зв`язку з відсутністю в ній відомостей про третю особу задоволенню не підлягає, оскільки не зазначення в апеляційній скарзі третьої особи жодним чином не обмежує прав позивача та не впливає на правильність розгляду справи.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про повернення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у справі №160/1324/26 – відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №160/1324/26 – скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов