Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №200/9406/21 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №200/9406/21

Суддя: Сіваченко Ігор Вікторович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року справа №200/9406/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року (повне судове рішення складено 26 березня 2026 року) у справі № 200/9406/21 (суддя в І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.03.2015 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця – березень 2015 року, з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з 01.03.2018 по 11.08.2018 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати на виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.03.2015 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця – березень 2015 року, з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з 01.03.2018 по 11.08.2018 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти частини позовних вимог – відмовлено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року набрало законної сили 27 липня 2021 року.

25 жовтня 2023 року видано виконавчий лист у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року видано Покровському відділу Державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції дублікат виконавчого листа у справі № 200/9406/21.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 200/9406/21.

16 вересня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якому просив суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 в адміністративній справі № 200/9406/21

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 дотепер не виконано рішення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до розгляду. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк до 26 вересня 2025 року (включно) року подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві від 16.09.2025 обставин та докази на їх підтвердження (в т.ч. докази виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для надання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21 три місяці з дня отримання цієї ухвали суду та надати до суду копії заяв на виплату коштів ОСОБА_1 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_3 у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 03.03.2015 по 11.08.2018 у розмірі 87 182,04 грн. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у строк три місяці подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №200/9406/21 залишено без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №200/9406/21 залишено без змін.

25 березня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21.

У вказаному звіті зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 виконав частину рішення суду, а саме: здійснив перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.03.2015 по 11.08.2018. Розмір перерахованої суми становить 87 182,04 грн. Також вказує, що належне виконання рішення суду залежить не лише від ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 в повній мірі виконує рішення суду, передаючи щомісячно заявки до фінансового органу, та не може нести відповідальність за відсутність фінансування на даний вид видатків. Виплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів, передбачених за відповідною бюджетною програмою, і ІНФОРМАЦІЯ_4 не має повноважень самостійно розпоряджатися коштами поза встановленим порядком. Станом на 25.03.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідь від забезпечувального фінансового органу щодо цільового фінансування та виконання рішення суду не надходила.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_3 у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої індексацію грошового забезпечення за період з 03.03.2015 по 11.08.2018 у розмірі 87 182,04 грн.

Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_3 новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої індексацію грошового забезпечення за період з 03.03.2015 по 11.08.2018.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у строк три місяці подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21.

Звільнено керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу.

Роз`яснено ІНФОРМАЦІЯ_3 , що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою та третьою статті 382-2 КАС України.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду в частині, якою Донецький окружний адміністративний суд звільнив керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від штрафу, ухвалите нове судове рішення, яким накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що керівник суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_6 , мотивуючи доказами, які по факту є неналежні, всіма можливими шляхами ухиляється від виконання зазначеного рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/9406/21, тому тільки накладання штрафу стане визначальним заходом для забезпечення його конституційного права на судовий захист.

Відповідач надіслав відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати на виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.03.2015 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця – березень 2015 року, з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з 01.03.2018 по 11.08.2018 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з урахуванням фактично виплачених сум.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21 відповідачем була нарахована індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.03.2015 по 11.08.2018 у розмірі 87 182,04 грн, проте виплата такої заборгованості не проведена у зв`язку з ненадходженням для цієї мети відповідних грошових коштів на підставі заявок на отримання цих коштів.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 до начальника забезпечувального фінансового органу надіслано розрахунки потреб коштів для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» від 16.03.2026 № 09/02/430 відповідно до якого просить виділити фінансовий ресурс до КПКВ 2101020 КЕКВ 2800 «Інші видатки» на виконання судових рішень, у тому числі на користь ОСОБА_1 .

Отже, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21 ІНФОРМАЦІЯ_2 було вжито певних дій для виконання судового рішення, проте таке рішення на даний час залишається не виконаним.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 200/9406/21 є невиконаним.

Частиною 1 статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (частина 2 статті 382-3 КАС України.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина 11 статті 382-3 КАС України).

Отже, за наслідками розгляду поданого ІНФОРМАЦІЯ_2 звіту та доданих до нього матеріалів, зважаючи на обов`язковість виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у його прийнятті.

Щодо звільнення від сплати штрафу.

Відповідно до ч.5 ст. 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд першої інстанції, дослідивши докази (звіт, додані документи про вжиті заходи), дійшов переконання, що керівником вжито достатніх і вичерпних дій на момент розгляду.

Це не суперечить закону, а є реалізацією дискреції суду, передбаченої ч.5 ст. 382-3 КАС України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2026 у справі № 520/5896/21, де Велика Палата підтвердила, що звільнення від штрафу можливе навіть за наявності ухвали про відмову у прийнятті звіту, якщо судом встановлено достатність вжитих керівником дій на момент розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 200/9406/21 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 29 липня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua