Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №645/5380/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5380/25

Провадження № 2/645/254/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.

За участю секретаря судових засідань - Хілінського М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь неправомірно отримані кошти у розмірі 2102,00 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.09.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради з заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям. Умови призначення і виплати допомоги визначено Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751. Відповідно до ч.1 ст. 18-1 Закону (в редакції, яка діяла на момент звернення) право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Відповідно до п. 36 Порядку (у редакції, яка діяла на момент звернення Відповідача до Позивача) Допомога виплачується протягом шести календарних місяців. Із поданої Відповідачем декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, (далі - Декларація) від 05.09.2019, вбачається, що Відповідач та члени її родини не працюють та жодних доходів не мають. На підставі поданих документів Позивачем було призначено Допомогу Відповідачу на період з 01.09.2019 по 31.01.2020 у розмірі 2007,00 грн. щомісячно, що підтверджується рішенням Позивача від 12.09.2019. У зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму з 01.12.2019 було проведено перерахунок розміру призначеної Відповідачу Допомоги. Після перерахунку розмір Допомоги з 01.12.2019 по 31.01.2020 становив 2102,00 грн щомісячно. На підставі довідки про навчання дитини на денній формі в Харківському національному університеті радіоелектроніки Допомогу Відповідачу було подовжено з 01.02.2020 по 29.02.2020 у розмірі 2102,00 грн. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» (далі - постанова № 264) на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2 (далі - карантин) строк виплати допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад. У Ураховуючи норми постанови № 264, Відповідачу було продовжено виплату Допомоги. 22.07.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», яка набрала чинності 24.07.2020, та згідно з п. 5 постанови застосовується з 1 липня 2020 року. Згідно з даною постановою з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Тобто для визначення права на отримання Допомоги з липня 2020 року необхідно було подати нову заяву та Декларацію, чого не було зроблено Відповідачкою. Відповідно до п. 2 постанови № 264 орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів. Право Відповідача на отримання Допомоги за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 не встановлено, внаслідок чого виникла переплата бюджетних коштів, яка за даними Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації складає 2102,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав відповідні пояснення, просив позовні вимоги задовольнити. В подальшому надав заяву про розгляд справи без участі сторони впозивача.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, що заперечує проти даного позову та вважає його безпідставним. Вказує, що вона надавала всі правдиві документи та інформацію. Вона знала, що мала право отримувати цю допомогу. Коли син закінчував бакалавра, в червні, вона зрозуміла, що ця допомога надається коли ти приходиш та пишеш заяву на 6 місяців, та надається допомога. Але вона не зробила фото цієї заяви. Про те, що син закінчує навчання та вона вже не повинна отримувати допомогу, вона знала, але в липні отримала грошову допомогу. Після цього вона повідомила УПСЗНА, що їй прийшли кошти. Працівник УПСЗНА пояснив, що інформацію прийняли та це нічого. Також зазначила, сторона позивача не приклали її заяви до позовної заяви, які прояснили б ситуацію. Просила застосувати строки давності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду встановлено, що 05.09.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям. Умови призначення і виплати Допомоги визначено Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751.

Відповідно до ч. 1 ст.18-1 Закону (в редакції, яка діяла на момент звернення) право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.Відповідно до п. 36 Порядку (у редакції, яка діяла на момент звернення Відповідача до Позивача) Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

На підставі поданих документів Позивачем було призначено Допомогу Відповідачу на період з 01.09.2019 по 31.01.2020 у розмірі 2007,00 грн, з 01.02.2020 по29.02.2020 року - 2102,00 грн щомісячно, що підтверджується рішенням Позивача від 12.09.2019 та від 13.03.2020.

У зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму з 01.12.2019 було проведено перерахунок розміру призначеної Відповідачу Допомоги. Після перерахунку розмір Допомоги з 01.12.2019 по 31.01.2020 становив 2102,00 грн. щомісячно.

Згідно розпорядження про продовження строку виплати допомоги на дітей одиноким матерям від 13.03.2020 ОСОБА_1 установлено розмір допомоги з 01.03.2020 по 30.06.2020 у розмірі 2102,00 грн.

Згідно розпорядження про продовження строку виплати допомоги на дітей одиноким матерям від 23.06.2020 ОСОБА_1 установлено розмір допомоги з 01.07.2020 по 31.07.2020 у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2 строк виплати допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Ураховуючи норми постанови № 264, Відповідачу було продовжено виплату Допомоги.

22.07.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», яка набрала чинності 24.07.2020, та згідно з п. 5 постанови застосовується з 1 липня 2020 року.

Згідно з даною постановою з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

З заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг та декларації про доходи та майновий стан осіб відповідач не зверталася, тому права на призначення Допомоги з 01.07.2020 вона не має.

Згідно з п. 2 постанови № 264 орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів.

Якщо за результатами проведеного перерахунку: виявляється, що розмір отриманої допомоги був меншим, орган соціального захисту населення проводить доплату в розмірі різниці між перерахованим і виплаченим розміром допомоги;

не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення:

- визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;

встановлюють строки повернення коштів, які підлягають поверненню залежно від матеріального стану багатодітної сім`ї;

- повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем допомоги самостійно;

за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;

за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги в розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення виплачених сум допомоги такі кошти стягуються у судовому порядку.

Перерахунок проводиться з місяця виплати допомоги, яку продовжено відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 1 цієї постанови, але не раніше ніж з місяця встановлення карантину.

Не підлягають поверненню кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям, виплачені отримувачам під час карантину до 1 липня 2020 року, якщо не було підтверджено право на отримання допомоги або її розмір внаслідок перерахунку зменшився. Якщо отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям повернув суми надміру виплачених коштів, орган соціального захисту населення повертає такі кошти отримувачу допомоги.

Право Відповідача на отримання Допомоги за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 не підтверджено, внаслідок чого виникла переплата бюджетних коштів, яка за даними Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації складає 2102,00 грн.

З метою забезпечення цільового використання бюджетних коштів, ураховуючи неповернення Відповідачем суми переплати у добровільному порядку, Управління змушене звернутися до суду з метою повернення коштів до бюджету в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17 (провадження №6133727сво18).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідачки надміру виплаченої державної допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач просила застосувати строки позовної давності, просив суд з цих підстав відмовити в позові.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Європейський суд з прав людини у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положения» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тому позовні вимоги пред`явлені в межах строку позовної давності.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.141, 206,247,258-259,268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, код ЄРПОУ 03196653, м.Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 48, неправомірно отримані бюджеті кошти у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, код ЄРПОУ 03196653, м.Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 48,судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (УСЗНА Немишлянського району ХМР), юридична адреса просп. Льва Ландау, 48, м. Харків, 61060 код ЄДРПОУ 03196653;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складений 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя -