Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №629/5545/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5545/26

Номер провадження 2/629/2226/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в м. Лозова Харківської області у підготовчому судовому засіданні цивільну справу №629/5545/26 за позовом представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Здєльника Сергія Івановича до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах доньки ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

в с т а н о в и в:

Позивачка в інтересах якої діє представник звернулася до суду з позовом у якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .В обґрунтування позову позивачка вказує, що її син ОСОБА_4 25.11.2024 року був призваний на військову службу за мобілізацією, ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання обов`язків військової служби. В період з 25.02.2025 по 25.11.2025 року ОСОБА_4 перебував у статусі безвісти зниклого, лише у листопаді 2025 року його тіло було ідентифіковане, та 25.11.2025 року було видано свідоцтво про смерть. На початку червня 2026 року ОСОБА_1 отримала від приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Курявської О.О. повідомлення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не було подано заяви про прийняття спадщини в установлений законом термін. У разі звернення до суду з питання продовження строків для прийняття спадщини пропонувала протягом 10-денного терміну з моменту одержання цього листа з`явитися до приватного нотаріуса та надати повідомлення суду про надходження позовної заяви, а також заяви про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом. Позивачка пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який закінчився 25.05.2026 року. Позов подано 24.06.2026 року, тобто з незначним пропуском строку. В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачка зазначає, що с. Підвисоке Харківської області, де вона мешкає віднесене до територій активних бойових дій, територія перебуває під постійними обстрілами, а дороги навколо атакуються FPV-дронами. Крім того, через безпекову ситуацію відсутнє регулярне автобусне сполучення, а представники нотаріальної служби відмовляються здійснювати виїзні сесії до села. Також позивачка має діагноз «Цукровий діабет» та травму опорно-рухової системи (отриману у 2022 році), що суттєво обмежує її можливість самостійно пересуватися в умовах війни. Позивачка звертає увагу суду на те, що протягом певного часу (з лютого по листопад 2025 року) син вважався зниклим безвісти, і лише у листопаді 2025 року його тіло було ідентифіковане та видане свідоцтво про смерть. Враховуючи вищевикладене позивачка через свого представника звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, відповідачу надано час для подання відзиву.

Позивачка та її представник в підготовче судове засідання не з`явилися, надали заяву, у якій прохали розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення про задоволення позову, у зв`язку з його визнанням відповідачкою.

ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з”явилася, надала заяву, у якій просила слухати справу за її відсутності, позов визнала у повному обсязі.

Заяву про визнання позову надано відповідачкою до розгляду справи по суті, а саме не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 25.11.2024 року був прийнятий на військову службу за мобілізацією, ІНФОРМАЦІЯ_2 він загинув під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджується сповіщенням сім`ї від 17.11.2025 року за №14053 (а.с.10).

В період з 25.02.2025 по 25.11.2025 року ОСОБА_4 перебував у статусі безвісти зниклого, лише у листопаді 2025 року його тіло було ідентифіковане, та 25.11.2025 року було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11).

З копії спадкової справи №24/2026 заведеної після смерті ОСОБА_4 вбачається, що 09.03.2026 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою у якій відмовилася від належної їй частки у майні на користь неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того син та донька спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у заяві нотаріуса від 16.03.2026 року теж відмовилися від належної їм частки у спадщині на користь неповнолітньої ОСОБА_3 .

На початку червня 2026 року ОСОБА_1 отримала від приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Курявської О.О. повідомлення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не було подано заяви про прийняття спадщини в установлений законом термін. У разі звернення до суду з питання продовження строків для прийняття спадщини пропонувала протягом 10-денного терміну з моменту одержання цього листа з`явитися до приватного нотаріуса та надати повідомлення суду про надходження позовної заяви, а також заяви про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом (а.с.18).

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку для подання заяви позивачка вказує на те, що с. Підвисоке, Ізюмський район, Харківської області, де вона мешкає віднесене до територій активних бойових дій, територія перебуває під постійними обстрілами, а дороги навколо атакуються FPV-дронами. Крім того, через безпекову ситуацію відсутнє регулярне автобусне сполучення (а.с.14-17). Також позивачка має діагноз «Цукровий діабет» та травму опорно-рухової системи, що суттєво обмежує її можливість самостійно пересуватися в умовах війни (а.с.12-13). Позивачка звертає увагу суду на те, що протягом певного часу (з лютого по листопад 2025 року) син вважався зниклим безвісти, і лише у листопаді 2025 року його тіло було ідентифіковане та видане свідоцтво про смерть.

Враховуючи викладене позивачка через свого представника звернулася до суду за захистом своїх прав.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтями 1216,1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивачка названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини в шестимісячний строк не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка, як на підставу поважності пропуску строку звернення вказує на те, що вона проживає у зоні активних бойових дій, на наявність цукрового діабету та травми опорно-рухового апарату (з 2022 року), що суттєво обмежує самостійне пересування та те, що тривалий час її син (з лютого по листопад 2025 року) вважався зниклим безвісти.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, беручи до уваги визнання позову відповідачкою, суд

вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі за результатами самостійного вирішення спору сторонами, визнання позову відповідачем, відмови позивача від позову або відкликання позовної заяви позивачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачкою, позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків від встановленого законом розміру судового збору за дану категорію справ (1331,20 грн. * 50 %) що становить 665,60 грн.

Оскільки позивачка не просить суд стягнути судові витрати з відповідачки, інша частина судового збору у розмірі 665,60 грн. залишаються за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Здєльника Сергія Івановича до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах доньки ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини-задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном 3 місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України Харківської області повернути ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору згідно квитанції №0928-0879-3650-7396 від 24.06.2026 року в розмірі 665, 60 гриень.

Іншу частину судового збору у розмірі 665,60 грн. залишити за позивачкою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка - ОСОБА_2 , яка діє в інтересах доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.О. Каращук