Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №642/8649/21 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/8649/21

Провадження № 1-кп/642/173/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021226260000895 від 13.10.2021 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області, Бахмацького району, м. Бахмач, українця, громадянина України, з середньою (неповною вищою) освітою, студента, не має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12.10.2021 близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 знаходився на території ринку «Казка», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 2, де побачив, що раніше йому невідомий чоловік загубив банківську картку та у нього виник прямий умисел направлений на привласнення вказаної банківської картки, яка є офіційним документом.

Так, ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з прямим умислом, із корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, підняв банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , користувачем якої є ОСОБА_6 , після чого її привласнив та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та дав такі ж покази як зазначено вище, що дійсно 12 жовтня 2021 року, знаходячись на території ринку «Казка», побачив, як раніше йому незнайомець загубив банківську картку, а він підняв її та привласнив для особистих потреб. В скоєному щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 просив проводити розгляд за його відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив привласнення офіційного документу, а тому її дії кваліфікує за ч.1 ст.357 КК України.

У відповідності до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який одружений, на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, а також той факт, що потерпілий ОСОБА_6 не має до обвинуваченого будь-яких претензій.

Відповідно до ч. 1 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Що стосується даних про особу винного, то вони мають оцінюватися судом, передусім, із точки зору можливості досягнення за допомогою покарання поставлених перед ним цілей. Ці дані можуть бути як пов`язані, так і не пов`язані із вчиненим злочином: особа може позитивно характеризуватися з урахуванням її колишніх заслуг перед суспільством і державою (наявність нагород, позитивна характеристика за місцем проживання, роботи чи навчання тощо), а може позитивно виявити себе вже після вчинення злочину (допомога потерпілому, сумлінна праця та зразкова поведінка, добровільне відшкодування збитків тощо).

Згідно досудової доповіді орган пробації вважає за доцільне звільнити правопорушника від відбування покарання з випробуванням, з покладанням па правопорушника обов`язків, передбачених пункт 2 частиною 3 статті 76 КК України:

- не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути покарання у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.357 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя