Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №304/757/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/757/26 Провадження № 2/304/789/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Кибза М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 , поданий представником позивача адвокатом Зизич Н.Ю., до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що 25 січня 2003 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб, який зареєстровано у виконкомі Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис №01.

Від шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що причиною звернення до суду з даним позовом слугувало те, що протягом останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між ним та відповідачкою. Вказує, що понад сім років сторони спільно не проживають, а діти проживають разом із позивачем, відповідачка проживає окремо.

Позивач вказує, що кожен із сторін має протилежні погляди на шлюб, сім`ю, відповідачка не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у нього та дітей, вона не здатна підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ними та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Зазначає позивач ОСОБА_1 , що почуття любові втрачено, шляхів до примирення немає, майнових спорів між сторонами немає, на даний час ведення між ним спільного господарства припинено та подальший сенс підтримувати сімейні відносини немає.

Позивач вказує, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтереса та вважає, що примирення з відповідачкою неможливе та за вищенаведених обставин, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 25 січня 2003 виконкомом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, за актовим записом №01.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 08.05.2026 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 304/757/26 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Зизич Н.Ю. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, однак до суду 28.07.2026 року представником позивача – адвокатом Зизич Н.Ю. подано письмову заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі та без участі її довірителя, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують повністю та просять такі задовольнити, проти ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується направленням судових документів поштовим зв`язком через АТ «Укрпошта» за зареєстрованим її місцем проживання, проте судові повістки відповідачці не вручено, поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також про час та місце розгляду справи відповідачка повідомлена в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки, відповідачем суду не представлено. Правом на подання відзиву відповідачка не скористалася, заперечень щодо заявленого ОСОБА_1 позову, відповідачкою до теперішнього часу на адресу суду не подано.

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, представників сторін, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Всебічно та повно дослідивши матеріали цивільної справи 304/757/26, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб, який зареєстрований 25 січня 2003 виконкомом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, за актовим записом № 01, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , копія якого є в матеріалах даної справи (а.с.8). Після державної реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище дружини « ОСОБА_7 » було змінено на прізвище « ОСОБА_8 ».

Від спільного подружнього життя у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження, виданими виконавчим комітетом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області серії НОМЕР_2 від 26.04.2013 року, серії НОМЕР_3 від 08.12.2017 року, серії НОМЕР_4 від 27.10.2006 року, відповідно, копії яких є в матеріалах справи (а.с.9,10,11). На теперішній час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягли повноліття.

Подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв`язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.

Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу обґрунтовані та підлягають задоволенню та суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено та відповідачем в ході розгляду справи в суді не доведено.

Крім того, оскільки позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням його до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про розірвання шлюбу, відсутність відзиву (заперечень проти позову) відповідачки ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, та формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивача та порушує його особисті інтереси, що мають істотне значення, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересах малолітньої дитини.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по даній справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду, в сумі 1331,20 грн., що підтверджується копією платіжної інстркції від 22.04.2026 року, яка є в матеріалах справи /а.с.4/. Натомість, враховуючи що стороною позивача не заявлено вимог про відшкодування понесених судових витрат за рахунок відповідача у даній справі, тому на підставі ст.13 ЦПК України суд не розглядає зазначене питання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.51,124 Конституції України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.7, 10, 11, 265-268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 25 січня 2003 року виконкомом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, за актовим записом № 01.

Копію рішення направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до відома.

Заочне рішення може бути переглянуто Перечинським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено - 28.07.2026 року.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО