Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №404/8034/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/8034/25

Номер провадження 2/404/2845/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря – Клочко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Фортечного районного суду міста Кропивницького із зазначеною позовною заявою, в якій просила стягнути з держави російської федерації на її користь моральну шкоду в розмірі 30 000 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що ї чоловік ОСОБА_2 , проходив військову службу у лавах Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер внаслідок травм отриманих під час ведення бойових дій через збройну агресію Російської Федерації проти України.

Внаслідок смерті її чоловіка у результаті військової агресії російської федерації позивачка відчуває безперервний, невгамовний душевний біль та страждання, втратила душевний спокій, постійно відчуває незахищеність та розчарування.

Через загибель чоловіка позивачка втратила сенс життя та віру в майбутнє, важка втрата не дає можливості нормально спілкуватись з оточуючими, працювати та підтримувати нормальний спосіб соціального життя. Діями відповідача їй завдано непоправну моральну шкоду.

Ухвалою Фортечного районного суду міста від 07 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, в межах наданих доказів, вислухавши виступи учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Визначаючи юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої неспровокованим та повномасштабним актом збройної агресії російської федерації проти Української держави, численними актами геноциду Українського народу фізичній особі - громадянину України, Верховний Суд звернув увагу на наступне:

- предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією рф проти України;

- місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна;

- передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України;

- вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН;

- національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Загальновідомими та такими, що у відповідності до ч.3 ст.82 ЦПК України не потребують доказування, є обставини, що збройна агресія РФ проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення збройними силами РФ всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням РФ порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.

24 лютого 2022 розпочалось повномасштабне вторгнення РФ на території України, у зв`язку із чим Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», в Україні введено військовий стан.

Станом на 26 березня 2025 року Україна залишається об`єктом збройної військової агресії з боку РФ, яку остання здійснює.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

До зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія (стаття 48 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно частини 1 статті 23 Цивільного кодексу вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно частиною 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) протиправність діяння її заподіювача.

б) наявність шкоди.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Таким чином, частина 1 статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 , являється дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб укладено 24 листопада 2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції від 24.11.2015 року/а.а.9/

ОСОБА_2 проходив військову службу у лавах

Збройних Сил України, що підтверджується копією довідки від 10.09.2023 року за № 6473, посвідченою командиром в/ч № НОМЕР_2 полковником ОСОБА_3 /а.с.11/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер внаслідок травм отриманих під час ведення бойових дій через збройну агресію Російської Федерації проти України, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданного 28.04.2023 року Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та лікарським свідоцтвом про смерть від 27.04.2023 року за № 1401/НЕ/а.с.12,14/.

Згідно Витягу з протоколу № 3209 від 19 вересня 2023 року причина смерті

чоловіка пов?язана із захистом Батьківщини.

3 урахуванням характеру і обсягу завданих моральних страждань,

істотності порушення її конституційних прав, неможливості їх

поновлення, умисного характеру дій відповідача, вона оцінює моральну шкоду у розмірі 30 000 000 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Разом з тим, на підтвердження заподіяння моральної шкоди (страждань фізичних або душевних) самій позивачці до суду не подано належних та допустимих доказів, а саме: медичних документів: висновків лікарів, психологів, історії хвороби, результатів обстежень, рецептів на ліки, які б доводили погіршення здоров`я та стрес; показів свідків: свідчення родичів, друзів, колег, які можуть підтвердити, що через дії кривдника позивачка стала замкнутою, емоційно нестабільною, втратила сон чи працездатність; документів та матеріалів: чеків на придбання ліків/послуг психолога; довідок про непрацездатність: листків непрацездатності, що підтверджують вимушену зміну звичного способу життя.

Загально відомий факт збройної агресії РФ, не звільняє позивача від доведення наявності шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SeryavinandOthers v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність підстав до задоволення позову, суд відмовляє у його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 18, 48, 51, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Російської Федерації на її користь 30 000 000,00гривень в якості відшкодування моральної шкоди та судових витрат – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: держава Російська Федерація, місцезнаходження: пр. Повітрянофлотський, 27, м. Київ.

Повне судове рішення складено 13.07.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО