Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №352/1319/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1319/26

Провадження № 3/352/379/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Інспектором управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Гуменюк Б.Б. 18 травня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 09 годині 54 хвилини в селі Марківці на дорозі Н-10 118 км керував автомобілем Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху ( далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Рух провадження

26 травня 2026 року протокол про адміністративні правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 надійшов до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області та призначений до розгляду на 09 червня 2026 року.

09 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 13 липня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_1

13 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 29 липня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_1

29 липня 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Стаття 130 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належить до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи, що:

- ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом скерування повісток за місцем проживання, а також оголошенням про виклик на сайті судової влади України;

- ОСОБА_1 під час складення протоколу повідомлено, що протокол розглядатиметься Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області

-він своїм правом на надання пояснень та участь в судовому засіданні не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не надав

-його присутність при розгляді справи не є обов`язковою,

Суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

3. Докази, досліджені під час судового розгляду:

докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення

3.1. Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 09 годині 54 хвилини в селі Марківці на дорозі Н-10 118 км керував автомобілем Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил

ОСОБА_1 роз`яснені його права та обов`язки, а також вручено копію протоколу, що підтверджується його підписом

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 травня 2026 року

Згідно із текстом направлення у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість

Зобов`язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом протягом 24 годин

Постанова серії ЕНА № 7214395 від 18 травня 2026 року.

Згідно із текстом постанови, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а саме у тому, що 18 травня 2026 року о 09 годині 54 хвилини в селі Марківці на дорозі Н-10 118 км під час керування автомобілем Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті та рухався зі швидкістю 73 кілометри на годину

3.2 Відеозаписи з бодікамери поліцейських

На відеозаписі з бодікамери зафіксовано, наближення поліцейського до автомобіля Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 , на водійському сидінні автомобіля після його зупинки перебуває ОСОБА_1 .

В подальшому на відеозаписі міститься спілкування поліцейського із ОСОБА_1 , під час якого поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння та пропонує йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовляється. В подальшому поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 його права, а також повідомляє про складення протоколу про адміністративне правопорушення.

4. Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області., які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення та докази, які долучені до протоколу про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цих правопорушень поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

4.1 щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

4.2 щодо керування транспортним засобом

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується наступними доказами:

-відеозаписами з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано наближення поліцейського до автомобіля Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 , який стоїть на узбіччі дороги та на водійському сидінні якого перебуває ОСОБА_1

-постановою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 122 кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої 18 травня 2026 року о 09 годині 54 хвилини в селі Марківці на дорозі Н-10 118 км ОСОБА_1 під час керування автомобілем Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті та рухався зі швидкістю 73 кілометри на годину

-протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою в короткий проміжок часу після виявлення факту керування, та відповідно до якого ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 09 годині 54 хвилини в селі Марківці на дорозі Н-10 118 км керував автомобілем Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 . Суддя бере до уваги, що вказаний протокол складено одразу після подій, поліцейський, який його склав, був свідком подій , викладених в ньому, в зв`язку із чим оцінює цей протокол в якості доказу

4.3 щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 ( далі – Інструкція)

Відповідно до пунктів 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Поліцейським пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився та що зафіксовано на відеозаписі з бодікамери поліцейського

Перед пропозицією пройти огляд поліцейський озвучив ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, наявні у ОСОБА_1 .

Таким чином, Суддя вважає, що цим відеозаписом підтверджується дотримання поліцейським процедуру пропозиції водієві пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку, а також факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

4.4 висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Судом поза розумним сумнівом встановлено факт відмови ОСОБА_1 , який 18 травня 2026 року о 09 годині 54 хвилини в селі Марківці на дорозі Н-10 118 км керував автомобілем Mercedes-Benz Citan номерний знак НОМЕР_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

5. Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається „кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суд вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

6. Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3328х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО