Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №351/966/26 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/966/26

Номер провадження №2/351/1158/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18.06.2011 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час вони проживають окремо, шлюбні відносини між ними фактично припинені. Діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Молодша дитина перебуває під медичним наглядом, у зв`язку із порушенням зору та потребує періодичних оглядів та лікування, що підтверджується медичними документами та витратами. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не надає.

Просила суд шлюб між нею та відповідачем розірвати та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 8 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка подала до суду заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач, подав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнає, згідний сплачувати аліменти в розмірі 8 000,00 грн.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 18 червня 2011 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис за № 60. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 , прізвище дружини – ОСОБА_9 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.02.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03.03.2021 Снятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ) батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 зареєстровані по АДРЕСА_1 .

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу розірвання шлюбу та захисту позивачем свого права на отримання від другого із подружжя коштів на утримання неповнолітніх дітей. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

У судовому засіданні встановлено, що шлюбні та сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб носить формальний характер, фактичні шлюбні відносини, які притаманні подружжю, припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд зазначає про таке.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Ураховуючи те, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей, які проживають з матір`ю та перебувають на її утриманні, а також той факт, що він у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання своїх дітей не надає, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв`язку з чим позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1 331 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.06.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 60 - розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 8 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.06.2026р. і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ