Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №344/1731/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1731/26

Провадження № 2/344/3140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Челій-Пушкар Олена Іванівна до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Челій-Пушкар Олена Іванівна до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

Позивач зазначає, що 01.11.2002 року між сторонами зареєстровано шлюб. У шлюбі народись діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 04.12.2024 року. Неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено на проживання з матір`ю.

Рішенням суду від 08.05.2025 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 доходів (заробітку) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

20.10.2025 року відповідно до наказу №912 Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, у зв`язку з ухиленням матері ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків малолітню дитину ОСОБА_4 влаштовано в сім`ю бабусі ОСОБА_5 .

Після влаштування дитини на проживання з бабусею, ОСОБА_2 не цікавиться життям дитини, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток дочки, участі в її вихованні не приймає, не дивлячись на те, що регулярно утримує аліменти на утримання дитини, кошти на утримання дитини не надає.

Піклування, догляд, утримання ОСОБА_4 здійснює батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 . На час подання даного позову, в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа №344/21403/25 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Факт тривалого не проживання неповнолітньої дитини з матір`ю, нецільове використання ОСОБА_2 аліментів, які вона отримує для утримання дитини є обставинами, які мають істотне значення для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами (а.с.1-5).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.32).

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позову заперечила.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження (виданого повторно) ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.7).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.12.2024 року у справі №344/20167/24 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01.11.2002 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено актовий запис №1535.

Неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено на проживанні з матір`ю, ОСОБА_2 (а.с.8-10).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 року у справі №344/20156/24 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 08.11.2024 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.11-15).

Відповідно до наказу служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №912 від 20.10.2025 року малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, пов`язаних з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків, в сім`ю бабусі ОСОБА_5 за адресою проживання, АДРЕСА_1 , до вирішення питання про повернення дитини в рідну сім`ю або надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та подальше влаштування дівчинки (а.с.16).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.12.2025 року у справі №344/21403/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про позбавлення батьківських прав (а.с.17).

Згідно розрахунку із сплати аліментів згідно виконавчого листа №344/20156/24 виданого 13.06.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття вбачається що за період з листопада 2024 року по травень 2026 року з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 459 211,50 грн., з яких боржником вже сплачено 379 184,65 грн., заборгованість за аліментами станом на 25.06.2026 року становить 80 026,85 грн. (а.с.67).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Так, у відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. І цей обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які зобов`язані утримувати дітей до досягнення ним повноліття (ст.180 СК України).

Положеннями частин другої та третьої статті 181СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. У разі ухилення батьків від надання матеріальної допомоги на утримання дітей у добровільному порядку, стягнення зазначених коштів присуджується за рішенням суду в частці від доходу її матері (батька) і (або)у твердій грошовій сумі.

Відповідно до Закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з одним із батьків.

Частиною 4 ст.273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено, малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 20.10.2025 року тимчасово влаштована в сім`ю бабусі ОСОБА_5 , у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 року справі №344/20156/24, провадження №2/344/1198/25.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, чи проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, з одержувачем аліментів.

Якщо дитина сторін не проживає з відповідачем, то існує необхідність припинення стягнення аліментів з на її користь.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: влаштування дитини в сім`ю бабусі, у зв`язку з ухиленням матері, на чию користь стягуються аліменти, від виконання батьківських обов`язків, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати аліментів.

Такі висновки містяться в постанові ВС від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22).

Висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17, від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21.

Верховний Суд звертає увагу, що практика застосування статті 197 СК України залежить від обставин кожної конкретної справи, з огляду на те, що «обставина, яка має істотне значення» у розумінні частини другої статті 197 СК України, у кожному випадку має індивідуальний характер, а питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Стаття 273 СК України передбачає, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Такий висновок міститься в постанові ВС від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц(провадження № 61-21318св18).

Окрім цього, припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)).

Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.

Як встановлено судом, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час проживає з бабусею ОСОБА_5 , на користь якої позивач у справі здійснює платежі на утримання дитини, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.

Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з нею не проживала і знаходилась у бабусі, то припинення стягнення аліментів має бути з дати влаштування малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю бабусі ОСОБА_5 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом, що на даний час дитина проживає з бабусею, а не з матір`ю, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини. Зважаючи на те, що припинення стягнення аліментів відбудеться із 20.10.2025 року, тому у позивача як платника аліментів зникає обов`язок із 20.10.2025 року в подальшому сплачувати аліменти. А тому, з цього періоду він звільняється зі сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 .

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1331,20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81,82, 89, 133, 141,187, 11, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Челій-Пушкар Олена Іванівна до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задоволити.

Припинити з 20.10.2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 року по справі №344/20156/24.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла з 20.10.2025 року на підставі виконавчого листа №344/20156/24 виданого 13.06.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Пастернак І.А.