Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №192/1699/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1699/26

Провадження № 3/192/544/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2026 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., розглянувши в с-щі Солоне Дніпровського (колишнього Солонянського) району Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягався, пенсіонер,

за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 955582 від 02 червня 2026 року, ОСОБА_1 06 травня 2026 року о 20 годині 1 5 хвилин за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки – ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого у неї виникло побоювання за свою безпеку, відчула емоційну непевність та нездатність захистити себе.

ОСОБА_1 в суді пояснив, що у нього не було конфлікту з донькою, а 06 травня 2026 року він запитав у своєї онуки чому вона їсть «Мівіну», а не корисну їжу і ліг на диван відпочивати. Після чого його донька стала сваритися з ним через зауваження дитині.

ОСОБА_2 в суді в якості потерпілої пояснила, що вона не є потерпілою від конфлікту, який стався 06 травня 2026 року в їх родині під час якого батько був у стані сильного алкогольного сп`яніння, а потерпілою є її мати. Вона лише викликала поліцію та пішла з дому, а мати також після початку конфлікту пішла з дому.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що ввечері 06 травня 2026 року до будинку його батька, де він перебував, прийшов сусід – ОСОБА_1 зі слідами крові на обличчі. Вони надали йому допомогу, а на голові у нього була подряпина. Ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не помітив, а причини отримання подряпини свідку не відомі. ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя вважає, що справа підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням, є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, в наслідок якого завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Таким чином, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції ст.173-2 КУпАП, орган поліції зобов`язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало насильство, що прямо витікає з диспозиції статті та є обов`язковим, та наслідки таких посягань.

Насильство в сім`ї, у розумінні ст.173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Слід зазначити те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 955582 від 02 червня 2026 року не конкретизовано яка шкода заподіяна, хоча це прямо випливає з диспозиції ст.173-2 КУпАП.

Під час розгляду протоколу було встановлено, що згідно наданих доказів потерпілою вказано ОСОБА_2 , зокрема у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка в суді пояснила, що є лише заявницею, а не потерпілою. Підтвердила, що між нею та батьком 06 травня 2026 року виникла сварка, яка не має ознак домашнього насильства.

Отже факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.

Наведене вище узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, відповідно до якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Відповідно до ст. 247 КУпАП - провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 1732, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Н.О. Щербина