Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №440/15778/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/15778/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ командира 14 армійського корпусу (командира військової частини НОМЕР_1 ) "Про результати службового розслідування" від 21.10.2025 №101/НОД/ОКП в частині притягнення командира НОМЕР_2 окремої бригади територіальної бригади полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - "догана";

зобов`язати уповноважених на це осіб військової частини НОМЕР_1 внести зміни до особової справи ОСОБА_1 в частині скасування записів про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військова частина НОМЕР_1 (далі також відповідач, вч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 позовну заяву залишено без руху /а.с. 39/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази (суддя Супрун Є.Б.) /а.с. 66/.

Ухвалою від 30.01.2025 витребувано докази /а.с. 137/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 задоволено самовідвід судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруна Євгенія Борисовича від розгляду справи №440/15778/25 (суддя Супрун Є.Б.) /а.с. 147-148/.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 №4 у зв`язку самовідводом судді Супруна Є.Б. на підставі ухвали від 19.02.2026, призначено повторний автоматичний розподіл справи №440/15778/25 /а.с. 149/.

Ухвалою від 02.03.2026 справу №440/15778/25 прийнято до провадження судді Шевякова І.С. /а.с. 197-198/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що відповідно до спірного наказу на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Протиправність оскаржуваного наказу представник позивача обґрунтовував тим, що до полковника Мамедова зміст оскаржуваного наказу не було доведено, внаслідок чого позивач фактично був позбавлений можливості скористатись наданими правами згідно порядку №608. Також всупереч вимогам підпункту 3 розділу IV Порядку №608 полковник ОСОБА_4 не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування, внаслідок чого був позбавлений був можливості висловити зауваження та заперечення щодо дій та висновків членів комісії. Крім того, позивач стверджував, що неодноразово усно та письмово звертався до відповідних службових осіб, які проводили службове розслідування, з метою отримання завірених копій акта службового розслідування або витягів з них, однак на час подання позову жодних документів не було надано.

В оскаржуваному наказі за результатами розгляду матеріалів службового розслідування відповідач вказав, що полковник ОСОБА_2 порушив норми положень абзацу 5 статті 11, статті 16, абзацу 1 статті 36, абзацу 1 статті 58, абзаців 5, 11 статті 59, абзацу 1 статті 66, абзаців 1, 11 статті 67, Статуту внутрішньої служби ЗС України, абзацу 1 статті 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, при цьому жодної конкретизації порушення в оскаржуваному наказі не вказано.

Представник позивача пояснював, що вищезазначені норми в більшості випадків перераховують абстрактні обов`язки, яких не один, і при цьому не розкривають їх. В оскаржуваному наказі лише перераховано норми, які нібито порушив позивач, проте не названо, що саме порушив позивач щодо обставин справи. Із оскаржуваного наказу це встановити неможливо. Не містить оскаржуваний наказ і конкретних фактів порушень позивачем нормативно-правових актів, інших актів законодавства, встановлених причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, обставин, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння позивачем правопорушення, а також обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.

З огляду на викладене, позивач вважав виданий наказ в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності протиправним, прийнятим з порушенням норм діючого законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

05.01.2026 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 119-124/.

Зазначав, що у відповідності до пункту 1 розділу II Порядку № 608 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2025 № 277/НАГД/ОКП було призначено службове розслідування, з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню чи допущенню порушення у вигляді невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.

Вказаний наказ направлено в розпорядження командування військової частини НОМЕР_3 засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) з відповідною фіксацією інформації про отримання (10.10.2025 о 16:08:50 год №12574), а відповідно підтверджує факт належного ознайомлення позивачем.

Оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування” від 21.10.2025 №101/нод/ОКП, направлено в розпорядження командування військової частини НОМЕР_3 засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) з відповідною фіксацією інформації про отримання (24.10.2025 о 13:53:58 год №13359), а це відповідно також підтверджує факт належного ознайомлення позивачем з оскаржуваним наказом.

Крім того додатково, у відповідності до адвокатського запиту від 20.11.2025 №18799, листом відповіддю від 19.12.2025 №ОКП/22/9608, представнику позивача направлено копії згаданих вище наказів.

Цим же листом у відповідності до вимог Пункту 3 розділу VI Порядку №608 адвокату направлено витяг з Акта службового розслідування від 20.10.2025 №4259/ОКП/ДСК, в частині, що стосується позивача.

Таким чином, на думку представника відповідача, службове розслідування проведено в порядку та відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, а твердження позивача щодо недотримання згаданих вимог - є необґрунтованим.

Щодо суті вчиненого позивачем дисциплінарного проступку представник відповідача у відзиві пояснив, що за наслідками службового розслідування встановлено, що розбіжність в донесеннях щодо чисельності особового складу в межах батальйонного району оборони виникла у зв`язку з неналежною організацією обліку особового складу командиром НОМЕР_4 батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони, зокрема через відсутність взаємодії між підрозділами персоналу та командним пунктом НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони, що у свою чергу, є наслідком відсутності контролю за діями підпорядкованих посадових осіб з боку командира НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони.

Таким чином, на думку відповідача, позивач як військовослужбовець Збройних Сил України порушив вимоги наступних нормативно – правових актів: абзацу 5 статті 11, статті 16, абзацу 1 статті 36, абзацу 1 статті 58, абзаців 5, 11 статті 59, абзацу 1 статті 66, абзаців 1, 11 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

07.01.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наголошував, що військовослужбовця може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, якщо його вину доведено повністю.

Натомість у матеріалах справи міститься лише оскаржуваний наказ, наказ про призначення службового розслідування та витяг із акту службового розслідування, з яких, на думку представника позивача, не вбачається можливим встановити, в чому саме полягають неправомірні дії позивача.

В акті службового розслідування міститься посилання на пояснення тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу - заступника командира НОМЕР_2 ОБр ТрО, в яких вказано, що "відомості у звітних документах в частині кількості особового складу, який залучався до виконання бойових завдань на глибину оборони батальйону відповідали звітній кількості особового складу. Розбіжності в звітних документах відсутні, є різні значення, які звітуються цими документами. Водночас, звіт за результатами проведення об`єктивного контролю містив тільки позиції, які входять до взводних опорних пунктів відповідно до форми, наведеної в додатку до бойового розпорядження командира 14 АК від 03.10.2025 №1332/БР/дск. Натомість в додатку 2 до підсумкового бойового донесення та донесеннях за формами №2.1, 2.2 зазначається кількість особового складу на всіх позиціях, зокрема тих, що не входять до взводних опорних пунктів”.

Фактично у цьому поясненні вказується, що кількість особового складу, який залучався до виконання бойових завдань, відповідає звітній кількості особового складу і ніяких розбіжностей не виявлено. В акті службового розслідування оцінку вказаним поясненням не надано, що свідчить про необ`єктивність службового розслідування.

В акті службового розслідування оцінку вказаним поясненням не надано, що, за твердженням представника позивача, свідчить про необ`єктивність службового розслідування /а.с.131-133/.

12.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких проаналізовано долучені військовою частиною НОМЕР_1 до матеріалів справи на вимогу суду матеріали службового розслідування.

Представник позивача зауважував, що службове розслідування мало проводитися лише щодо розбіжності у 23 військовослужбовці, що відповідає відомостям із рапорту від 09.10.2025. Проте з розділу 3 акта службового розслідування вбачається наявність розбіжностей у кількості 4 військовослужбовців, 19 військовослужбовців, що вказує на неповноту проведення службового розслідування, адже вказані відомості суперечать відомостям, викладених в рапорті від 09.10.2025. Матеріали справи містять суперечливі дані, що свідчить про неналежну фіксацію обставин або залучення документів з інших перевірок, адже в матеріалах, наданих відповідачем на виконання ухвали суду, вбачається наявність іншого рапорту начальника інформаційно-аналітичного відділу від 10.10.2025.

Крім того, представником позивача наголошено на тому, що пояснення позивача не були взяті відповідачем до уваги під час проведення службового розслідування /а.с. 207-211/.

Представник позивача стверджував, ні в акті службового розслідування, ні в спірному наказі ніяким чином не розкривається, в чому полягало неналежне виконання обов`язків позивачем, лише перераховано загальні положення нормативно-правових актів. Для притягнення до відповідальності, крім юридичної, має й існувати фактична підстава, яка в даній справі відсутня.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 з 2009 року проходить військову службу за контрактом.

Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 10.06.2024 №282 ОСОБА_3 призначено командиром військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_6 /а.с. 18/.

З 26.06.2024 позивач приступив до виконання обов`язків командира військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_3 №193 від 26.06.2024 /а.с. 19/.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 04.11.2025 №103 позивач вважається таким, що посаду здав та вибув до нового місця служби /а.с. 23, 20/.

Наказом командира військової частини НОМЕР_7 від 07.11.2025 №355 позивач вважається таким, що прибув до військової частини НОМЕР_7 для подальшого проходження військової служби на посаді начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_7 /а.с. 24/.

Станом на день звернення до суду з позовом позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_7 , що підтверджується довідкою від 15.11.2025 № 1451/03/156/7 /а.с. 25/.

09.10.2025 начальником інформаційно-аналітичного відділу центру управління поточними операціями військової частини НОМЕР_1 було подано рапорт, з доповіддю про те що, під час опрацювання донесень за формою № 2.1-2.2 та додатку 2 підсумкового бойового донесення станом на 08.10.2025 ним було виявлено розбіжність між донесеннями, поданими підрозділами персоналу та командним пунктом 119 обртро за особовий склад 1 бтро, який виконував бойові завдання на глибину району оборони батальйону, у вигляді 23 військовослужбовців /том ДСК, а.с. 17/.

Наказом командира 14 армійського корпусу (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.10.2025 №277/НАГД/ОКП відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371, доповіді начальника інформаційно-аналітичного відділу центру управління поточними операціями ОКП 14 армійського корпусу від 09.10.2025 №2675/169-в, з метою уточнення причин та умов, що спряли виникненню розбіжностей у донесеннях щодо кількості особового складу, що залучається до виконання службових обов`язків на СП, ВП, ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони, а також встановлення реальної кількості особового складу, залученого до виконання бойових (спеціальних) завдань в районі виконання завдань, встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення /том ДСК, а.с. 15-16/.

За наслідками проведення службового розслідування складено Акт службового розслідування від 20.10.2025 №4259/ОКП/дск /том ДСК, а.с. 5-14/.

В акті службового розслідування встановлено, що "...аналізуючи зібрані у ході розслідування матеріали в їх сукупності, слід прийти до висновку, що розбіжність донесення за формою № 2.1, 2.2 119-ї ОБр ТрО та підсумковим бойовим донесенням НОМЕР_4 б ОБр ТрО щодо чисельності особового складу батальйону в межах батальйонного району оборони (без приданих підрозділів) 19 військовослужбовців є суттєвою і потребує упорядкування методики обліку та синхронізації звітних даних. Розбіжність у загальній чисельності особового складу 1 бОБрТрО з урахуванням приданих сил (4 військовослужбовця) в батальйонному районі оборони є незначною та не впливає на загальну оцінку бойових можливостей підрозділу.

Встановлено, що у звіті за результатами проведення об`єктивного контролю зазначались тільки позиції, які входять до взводних опорних пунктів, відповідно до форми, наведеної в додатку до бойового розпорядження командира НОМЕР_8 АК від 03.10.2025 № 1332/БР/дск, а відтак у ньому не враховувались окремі позиції підрозділів, які перебували у І рубежі оборони.

Натомість, в донесенні за формами № 2.1, 2.2 була зазначена кількість особового складу 1 бтро (55 військовослужбовців), які виконували бойові завдання на всіх позиціях у І рубежі оборони.

Поряд з цим, в додатку 2 підсумкового бойового донесення 1 бтро чисельність особового складу, який залучався до виконання бойових завдань на СП, ВП, ПВ, ВОП, РОП, складала 59 військовослужбовців. Отже, різниця між донесеннями щодо чисельності особового складу батальйону, який залучався до виконання бойових завдань на СП, ВП, ПВ, ВОП, РОП, складала 4 військовослужбовця.

Таким чином, в частині даних, відображених у підсумковому бойовому донесенні 1 бтро та 119 обртро (з урахуванням приданих підрозділів), зафіксована розбіжність 4 військовослужбовця.

Разом з тим, в донесенні за формою № 2.1, 2.2 119 обртро та підсумковому бойовому донесенні 1 бтро наявна розбіжність у чисельності особового складу батальйону, який виконує бойові завдання в межах батальйонного району оборони, у кількості 19 військовослужбовців.

Неправомірні дії командира 119 обртро полковника ОСОБА_1 полягають у відсутності контролю за діями підпорядкованих посадових осіб в частині підготовки та надання до 14 AK донесень з наявними розбіжностями.

Своїми діями полковник ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно – правових актів: абзацу 5 статті 11, статті 16, абзацу 1 статті 36, абзацу 1 статті 58, абзаців 5, 11 статті 59, абзацу 1 статті 66, абзаців 1, 11 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Вина в діях полковника ОСОБА_4 виражається у формі непрямого умислу".

Пунктом 3 наказу командира 14 армійського корпусу (з основної діяльності) від 21.10.2025 №101/нод/ОКП за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог, положень абзацу 5 статті 11, статті 16, абзацу 1 статті 36, абзацу 1 статті 58, абзаців 5, 11 статті 59, абзацу 1 статті 66, абзаців 1, 11 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - накладено на командира НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони полковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення "догана" /а.с. 21-22/.

Позивач не погодився із прийнятим наказом та оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут ЗСУ).

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 4. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно до абзацу 5 статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно абзацу першого статті 36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості (абзац 1 статті 58 Статуту).

Абзацами 5, 11 статті 59 Статуту передбачено, що командир (начальник) зобов`язаний: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності.

Згідно абзацу 1 статті 66 Статуту командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки.

Відповідно до абзаців 1, 11 статті 67 Статуту командир бригади зобов`язаний:

підтримувати бригаду у бойовій та мобілізаційній готовності;

знати про дійсний стан справ у підрозділах бригади і здійснювати контроль за забезпеченням охорони державної таємниці;

За змістом статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на військовослужбовців, визначені статтею 48 Дисциплінарного статуту, одним із яких є догана (пункт "б").

Згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами першою, третьою, сьомою статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України."

Частиною другою розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 передбачено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Висновки щодо правозастосування

У цій справі предметом спору є правомірність наказу відповідача від 21.10.2025 №101/нод/ОКП в частині накладення на позивача, ОСОБА_3 , дисциплінарного стягнення у вигляді "догани".

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Підставами для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про порушення абзацу 5 статті 11, статті 16, абзацу 1 статті 36, абзацу 1 статті 58, абзаців 5, 11 статті 59, абзацу 1 статті 66, абзаців 1, 11 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Порушення наведених вище норм виразилося, за висновками відповідача, у відсутності контролю за діями підпорядкованих посадових осіб щодо підготовки та надання до 14 армійського корпусу донесень з наявними розбіжностями, неналежне виконання своїх обов`язків.

Співставляючи ці висновки відповідача, що слугували підставою для накладення дисциплінарного стягнення, з фактичними обставинами цієї справи, суд прийшов до таких висновків.

Згідно з матеріалами адміністративної справи, наказом командира 14 армійського корпусу від 01.09.2025 №8/нод/ОКП/дск затверджено табель термінових донесень /том ДСК, а.с. 37-38/.

Відповідно до вказаного табелю командири підпорядкованих військових частин щоденно до 10 години подають донесення про загальні втрати особового складу та укомплектованість військ (сил) (форма № 2.1/ТТ), а донесення про склад та списочну чисельність особового складу військ (сил) (форма № 2.2/ТТ) - щоденно до 6 години. Крім цього, табелем визначено надання підсумкового бойового донесення (форма № 5.18) щоденно до 23 години станом на 22 годину.

Подією, яка зумовила дане службове розслідування, є розбіжності у бойових донесеннях щодо кількості особового складу, що залучається до виконання службових обов`язків на спостережних постах (далі - СП), позиціях відділень (далі - ПВ), вогневих позиціях (далі - ВП), взводних опорних пунктах (далі - ВОП), поданих 08.10.2025 підрозділами персоналу та командним пунктом 119 ОБр ТрО, що було зафіксовано в рапорті начальника інформаційно-аналітичного відділу від 09.10.2025.

Актом службового розслідування зафіксовано, що підставою розслідування є наявність розбіжності між донесеннями, поданими підрозділами персоналу та командним пунктом 119 ОБр ТрО за особовий склад НОМЕР_4 б ОБр ТрО, який виконував бойові завдання на глибину району оборони батальйону, у вигляді 23 військовослужбовців. Про це зазначено в рапорті від 09.10.2025 (розділ 2 акта службового розслідування).

З рапорту від 09.10.2025 слідує наявність розбіжностей між донесеннями, поданими підрозділами персоналу та командним пунктом 119 ОБр ТрО за особовий склад НОМЕР_4 б НОМЕР_2 ОБр ТрО, який виконував бойові завдання на глибину району оборони батальйону, у вигляді 23 військовослужбовців, за результатами проведення об`єктивного контролю в батальйонному районі оборони (БРО) 1-го батальйону територіальної оборони (БТрО) 119-ї ОБр ТрО за результатами опрацювання донесень за формами № 2.1 та № 2.2.

Встановлено, що виконують завдання на глибину району оборони батальйону 63 військовослужбовці НОМЕР_4 б НОМЕР_2 ОБр ТрО. Саме така цифра була надана у звіті результатів проведення об`єктивного контролю /том ДСК, а.с. 7/.

Відповідно до звіту об`єктивного контролю 1 б 119 ОБр ТрО (вихідний №1510/14/12099 від 08.10.2025), кількість особового складу на СП, ВП та ВОП становить 83 військовослужбовці (33% від загальної чисельності в батальйоні). З них: 40 осіб - від 1 б 119 ОБр ТрО; 43 особи - від 2-го прикзас.

Між донесеннями підрозділів персоналу та командним пунктом бригади виявлено розбіжність у 23 військовослужбовці (63 - 40 = 23) щодо особового складу 1 б НОМЕР_2 ОБр ТрО.

При цьому в акті службового розслідування вказано причини такої розбіжності: "Встановлено, що у звіті за результатами проведення об`єктивного контролю зазначались тільки позиції, які входять до взводних опорних пунктів, відповідно до форми, наведеної в додатку до бойового розпорядження командира 14 АК від 03.10.2025 №1332/БР/дск, а відтак у ньому не враховувались окремі позиції підрозділів, які перебували у І рубежі оборони" /том ДСК, а.с. 8/.

Натомість, в донесенні за формами № 2.1, 2.2 була зазначена кількість особового складу 1 бтро (55 військовослужбовців), які виконували бойові завдання на всіх позиціях у І рубежі оборони" /том ДСК, а.с. 30/.

Судом досліджені пояснення осіб, відібрані в ході проведення службового розслідування, та встановлено таке.

Командир 1 б 119 ОБр ТрО підполковник ОСОБА_5 у поясненнях від 17.10.2025 /том ДСК, а.с. 22-25/ вказав на причини розбіжностей у донесеннях: форми донесень створювалися для різних аспектів контролю:

Додаток 2.1: Відображає кількісні показники всього складу (в зоні оборони, на лікуванні, у відпустках тощо) станом на 10:00.

Додаток 2.2: Відображає розподіл наявної списочної кількості за позиціями та бойовими задачами (включаючи придані підрозділи) станом на 16:00.

При цьому, в акті службового розслідування міститься посилання на пояснення тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу - заступника командира НОМЕР_2 ОБр ТрО майора ОСОБА_6 , в яких зазначено, що "відомості у звітних документах в частині кількості особового складу, який залучався до виконання бойових завдань на глибину оборони батальйону відповідали звітній кількості особового складу. Розбіжності в звітних документах відсутні, є різні значення, які звітуються цими документами. Водночас, звіт за результатами проведення об`єктивного контролю містив тільки позиції, які входять до взводних опорних пунктів відповідно до форми, наведеної в додатку до бойового розпорядження командира 14 АК від 03.10.2025 № 1332/БР/дск. Натомість в додатку 2 до підсумкового бойового донесення та донесеннях за формами № 2.1, 2.2 зазначається кількість особового складу на всіх позиціях, зокрема тих, що не входять до взводних опорних пунктів" /том ДСК, а.с. 9/.

В поясненнях майора ОСОБА_6 від 17.10.2025 /том ДСК, а.с. 26-29/ зазначено, що розбіжності між донесеннями відсутні. Різниця у значеннях виникла через те, що звіт об`єктивного контролю містить лише позиції, які входять безпосередньо до взводних опорних пунктів (відповідно до форми наказу № 1332/БР/ДСК від 03.10.2025). Додаток 2 та форми № 2.1/тт, №2.2/тт враховують кількість особового складу на всіх позиціях, зокрема на тих, що не входять до складу взводних опорних пунктів.

Фактично у цьому поясненні вказується, що кількість особового складу, який залучався до виконання бойових завдань відповідає звітній кількості особового складу і ніяких розбіжностей не виявлено, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_3 /том ДСК, а.с. 22-25/.

В акті службового розслідування оцінку вказаним поясненням не надано, підстави їх відхилення не зазначені.

З пояснень ОСОБА_3 /том ДСК, а.с. 22-25/ слідує, що різниця в значеннях в бойових донесеннях виникла через те, що звіт за результатами проведеного об`єктивного контролю в БРО в таблиці переліку опорних пунктів (позицій, постів) БРО містить тільки позиції, які входять до взводних опорних пунктів, відповідно до форми, наведеної в додатку до бойового розпорядження 14-го армійського корпусу від 03.10.2025 № 1332/БР/ДСК. У додатку 2 до підсумкового бойового донесення та донесень за формами № 2.1/ТТ і 2.2/ТТ зазначається кількість особового складу на всіх позиціях, зокрема тих, що не входять до взводних опорних пунктів.

В поясненнях полковник ОСОБА_4 запропонував створити єдину форму, яка б містила дані, необхідні для всіх напрямків управління, відображаючи реальний стан справ на конкретну дату та час, для полегшення контролю за виконанням особовим складом поставлених завдань, зменшення людського ресурсу на обробку згаданих та багатьох інших звітних форм, що подаються до вищого штабу та містять дублюючу інформацію.

Командир 119 ОБр ТрО додав, що на його бригаду спрямовано надмірну кількість уваги з боку вищого штабу (проведено понад 30 службових перевірок), що значно перевищує рівень контролю в інших підрозділах СОУ України, де подібні проблеми є системними. Замість того, щоб зосередитись на виконанні бойових завдань та знищенні противника, особовий склад штабу та командування змушені витрачати час на оформлення численних паперів та підготовку до перевірок. Це відволікає від головного - забезпечення обороноздатності.

Відсутність надання неправдивих відомостей щодо кількості військовослужбовців підтверджується витягом із цифрової відомості укомплектованості особовим складом НОМЕР_2 ОБр ТрО згідно донесень за формою № 2.1-2.2 станом на 08.10.2025, в якій вказано 63 військовослужбовці 1 б НОМЕР_2 ОБр ТрО, які виконують завдання на глибину району оборони батальйону (РОБ) /том ДСК, а.с. 31/.

Більш того, у відповідних графах та рядках донесень "Перевірка" навпроти показників 1 б 119 ОБр ТрО стоїть порожня колонка, що вказує на відсутність розбіжностей і дає підстави вважати 63 військовослужбовців правдивою інформацією /том ДСК, а.с. 33/.

Суд зауважує, що таблиці, надані відповідачем, не містять показників із вказівкою "Особовий склад на всіх позиціях" чи "Особовий склад, що тільки на позиціях, які входять до взводних опорних пунктів", а лише кількісні показники без конкретики.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що в матеріалах службового розслідування та спірному наказі відсутня будь-яка достовірна та підтверджена доказами інформація, що вказувала б на вину позивача. Більш того ні в акті службового розслідування, ні в спірному наказі ніяким чином не розкривається, в чому полягало неналежне виконання обов`язків. При цьому матеріалами справи твердження відповідача про розбіжності у службовій інформації, допущені підлеглими позивача, спростовані.

У ході розгляду справи судом також були досліджені і направлені на адресу суду за правилами таємного діловодства окремі документи з обмеженим доступом з грифом "Цілком таємно". Зокрема, відповідач надав окремі службові документи, у яких, начебто, були допущені розбіжності у кількості військовослужбовців.

За наслідками вивчення цих документів, викладені вище висновки суду щодо відсутності розбіжностей у різних формах звітності не спростовані.

Також слід звернути увагу на таке. При накладенні дисциплінарного стягнення відповідач вказав на вину ОСОБА_3 у формі непрямого умислу, не пояснюючи в чому полягає цей умисел (див висновок службового розслідування).

Суд також з цим не може погодитися.

Правова конструкція вини у формі непрямого умислу передбачає, що винна особа передбачає негативні наслідки своєї дії чи бездіяльності та свідомо допускає настання негативних наслідків, хоч прямо їх і не бажає (див. ч. 3 ст. 24 Кримінального кодексу України).

Матеріали службового розслідування як і оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення ні у якій формі не містять відомостей про те, чим доведено непрямий умисел ОСОБА_7 . Відповідач у ході розгляду справи не надав відомостей та доказів настання негативних наслідків, по відношенню до яких має кваліфікуватися форма вини. Так само відповідач не надав жодних доказів, якими би підтверджувалася форма вини у вигляді непрямого умислу позивача, зокрема якими б підтверджувалися висновки відповідача щодо того, що ОСОБА_2 передбачав негативні наслідки своїх дій чи бездіяльності. У матеріалах справи та заявах по суті суд не знаходить жодного розумного обґрунтування висновку відповідача про кваліфікацію форми вини ОСОБА_3 як непрямого умислу.

Насамкінець, матеріали службового розслідування та оскаржуваний наказ жодним чином не містять пояснення та доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 та начебто виявленими розбіжностями в донесеннях, які відповідач не зміг підтвердити документально в ході розгляду справи.

Вказане в сукупності призводить до висновку про відсутність передбачених законом елементів складу дисциплінарного правопорушення.

Тому притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутності складу дисциплінарного проступку - є необґрунтованим.

Частиною сьомою статті 85 Дисциплінарного статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок № 608, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння) (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 608).

Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 13 розділу ІІІ Порядку № 608).

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави проведення службового розслідування;

бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;

відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;

з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;

порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;

ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (пункт 1 розділу V Порядку № 608).

За змістом пунктів 5, 6 розділу V Порядку №608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк (пункт 4 розділу VІ Порядку № 608).

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що відповідачем не було доведено до відома позивача про накладене дисциплінарне стягнення у порядку, визначеному статтею 97 Дисциплінарного статуту. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Тож з урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових висновків суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний пункт 3 наказу командира 14 армійського корпусу (командира військової частини НОМЕР_1 ) "Про результати службового розслідування" від 21.10.2025 №101/НОД/ОКП, не відповідає критеріям правомірного та обґрунтованого рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому його належить визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання внести зміни до особової справи ОСОБА_1 в частині скасування записів про накладення дисциплінарного стягнення, суд зазначає таке.

Статтею 105 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що облік заохочень та дисциплінарних стягнень ведеться в усіх підрозділах (від роти і вище) та військових частинах.

Згідно з статтею 106 Дисциплінарного статуту усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.

У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис - коли й ким стягнення знято.

Оскільки тижневий строк з дня накладення дисциплінарного стягнення 21.10.2025 вже минув, суд приходить до висновку, що в силу вимог статті 106 Дисциплінарного статуту запис про оголошення догани внесений до службової картки позивача.

З огляду на викладене, зобов`язання військової частини НОМЕР_1 внести зміни до особової справи ОСОБА_1 щодо скасування запису про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі пункту 3 наказу командира 14 армійського корпусу (командира військової частини НОМЕР_1 ) "Про результати службового розслідування" від 21.10.2025 №101/НОД/ОКП є належним способом захисту прав позивача.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Решта аргументів, заявлених сторонами, на даний висновок суду не впливає і його не змінює.

Виходячи зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати пункт 3 наказу командира 14 армійського корпусу (командира військової частини НОМЕР_1 ) "Про результати службового розслідування" від 21.10.2025 №101/НОД/ОКП в частині оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "догана".

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до особової справи ОСОБА_1 щодо скасування запису про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі пункту 3 наказу командира 14 армійського корпусу (командира військової частини НОМЕР_1 ) "Про результати службового розслідування" від 21.10.2025 №101/НОД/ОКП.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков