Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №440/4905/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4905/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4905/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2025 адвокат Лихачов Роман Борисович, здійснюючи на підставі ордеру (серія АХ №1237087 від 06.02.2025) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернувся з позовом, що заявлений до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 13.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 13.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2025 із застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2025 із застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 15440,0 грн, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на підставі постанови КМ від 16.03.2016 №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" за період проходження військової служби з 26.06.2017 по 13.01.2025 станом на 1 січня поточного року та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі постанови КМ від 16.03.2016 №178 за період проходження військової служби з 26.06.2017 по 13.01.2025 станом на 1 січня поточного року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні, не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та наказу МВС від 14.11.2019 №951 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Національної гвардії України підйомної допомоги" у зв`язку з передислокацією військової частини та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та наказу МВС від 14.11.2019 №951 у зв`язку з передислокацією військової частини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 440/1629/25 та передано до провадження судді.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 було поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою від 04.03.2025 суд залишив без задоволення заяву представника відповідача про залишення без розгляду позову у справі №440/1629/25, оскільки той не спростував попередньо сформульований висновок суду про наявність у позивача поважних причин для його поновлення.

Ухвалою від 21.03.2025 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №440/1629/25 було залишено без задоволення.

У подальшому суд ухвалою від 11.04.2025 роз`єднав поєднані в одне провадження у цій справі вимоги ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2025 новосформовану судову справу №440/4905/25 передано до провадження судді.

Ухвалою від 16.04.2025 прийнято до провадження судді справу №440/4905/25 з вимогами ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , де позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум.

Саме цей обсяг вимог складатиме предмет судової оцінки в рамках даного провадження.

В обґрунтування цих позовних вимог заявник зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність внаслідок не включення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", до складу місячного грошового забезпечення, право на отримання якого позивач має відповідно до законодавства, з якого розрахована грошова компенсація за невикористану відпустку, що нарахована і виплачена позивачу при звільненні.

Відповідач позову не визнав (а.с. 41-45). У наданому до суду відзиві просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначив, що порядок виплати грошового забезпечення для в/ч НОМЕР_1 визначений не наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, як помилково вважає представник позивача, а наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі – Інструкція №200). Розділом XXXI Інструкції №200 врегульовані питання виплат військовослужбовцям грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби або переміщення. Так, згідно з пунктом 5 розділу XXXI Інструкції №200, у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Наказом відповідача від 13.01.2025 №14мтд (по стройовій частині) передбачена виплата позивачеві грошової компенсації за невикористані дні як щорічної основної відпустки так і дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Згідно з пунктом 10 розділу XXXI Інструкції №200 грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів. Отже, враховуючи те, що позивач звільнявся зі служби 13.01.2025, спірна грошова компенсація розраховується виходячи з розміру місячного грошового забезпечення січня 2025 року. Позивач востаннє перебував на виконанні бойових та спеціальних завдань, за виконання яких постановою Кабінету Міністрів України №168 передбачена додаткова винагорода, у лютому 2024 року (зазначено у довідці про безпосередню участь). Наявна у матеріалах справи копія особистої картки на грошове забезпечення позивача також підтверджує факт того, що в січні 2025 року позивачеві не нараховувалась грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168. Отже, ці позовні вимоги позбавлені практичного та юридичного сенсу, відповідач не може врахувати виплати, яких не було у розрахунковому періоді.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Петрівка-Роменська Миргородського району Полтавської області, проходив військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 .

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 18).

Згідно з витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.06.2017 №130 (а.с. 17) зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 , який прибув згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №46о/с від 26.06.2017 із ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), та призначено на посаду начальником вузла зв`язку (ВОС-1203003), з 26.06.2017.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.01.2025 №14мтд припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який здав справи і обов`язки за посадою начальника служби радіоелектронної боротьби, звільненого відповідно до ст. 26 за підпунктом "д" пункту три частини п`ятої (у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовців не висловили бажання продовжувати військову службу)) Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 10.01.2015 №9 о/с у запас Збройних Сил України з правом носіння військової форми одягу, та направлено його на військовий облік до першого відділу Миргородського РТЦКСП Полтавської області, з 13.01.2025 (зворот а.с. 18 - 19).

Відповідно до наказу від 13.01.2025 №14мтд:

"...Виплатити грошову компенсацію за невикористані 126 (сто двадцять шість) днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 162 Закону України «Про відпустки» та статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки.

Виплатити компенсацію за невикористані 30 (тридцять) днів щорічної основної відпустки за 2022 рік.

Виплатити компенсацію за невикористані 35 (тридцять п`ять) днів щорічної основної відпустки за 2023 рік.

Виплатити компенсацію за невикористані 15 (п`ятнадцять) днів щорічної основної відпустки за 2024 рік...".

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, 15 днів за 2024 рік та грошової компенсації за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у частині, яка є предметом судового дослідження в рамках справи №440/4905/25, суд виходить з наступного.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частинами другою, четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п. 1, абз. 3 п. 14 статті 101 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України "Про відпустки".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою №704 окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також визначено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (Додаток 15). У вказаному додатку серед щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відсутні винагороди.

Відповідно до Постанови №704 та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (надалі - Інструкція № 200), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі військові частини).

Інструкцію №200 розроблено, зокрема відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови №704.

Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції №200, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 10 Розділу XXXI Інструкції №200, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Спірним у цій справі є питання, чи входить додаткова винагорода, визначена Постановою №168 до грошового забезпечення, з якого розраховується компенсація за невикористані дні відпусток.

Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, встановлена Постановою №168, винагородою, яка має постійний характер, Верховний Суд зазначав, що пункт 1 Постанови №168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже, за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №200/1564/24, від 27.03.2025 у справі №240/2921/23.

Застосовуючи коментовану правову позицію, окружний суд зазначає, що правовідносини у справах №200/1564/24, №240/2921/23 та у справі, що розглядається, є відмінними. Втім указаний підхід підлягає врахуванню для з`ясування правової природи додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови №168.

Згідно з п. 5 та 10 Розділу XXXI Інструкції №200, у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Тобто, пункти 5 та 10 Розділу XXXI Інструкції №200 не містять жодних застережень щодо заборони урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється виплата грошової компенсації за невикористані відпустки, проте вказують, що такі одноразові додаткові види грошового забезпечення для їх врахування мають бути нараховані у місячному грошовому забезпеченні на день звільнення з військової служби.

Відтак, для правильного вирішення питання, чи має право позивач на врахування додаткової винагороди у складі грошового забезпечення для цілей виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки необхідно встановити, чи отримував позивач додаткову винагороду на час звільнення з військової служби.

Відповідно до наданої позивачем довідки в/ч НОМЕР_1 від 23.11.2024 №4364 підполковник ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 20.05.2022, з 08.08.2023 по 09.08.2023, з 12.08.2023 по 11.12.2023, з 27.01.2024 по 11.02.2024 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи у м. Маріуполь Донецької області, с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області (зворот а.с. 17).

Відомості про нарахування та виплату на день звільнення позивачу додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови №168, суду не надано.

Враховуючи те, що на день звільнення з військової служби до складу місячного грошового забезпечення позивача не входила ця додаткова винагорода, позивачу на час звільнення не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, суд доходить висновку про те, що відповідач правомірно розрахував грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, яка виплачена у зв`язку зі звільненням позивача з військової служби, без врахування у складі грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

За таких обставин суд визнає позов безпідставним, у зв`язку з чим залишає його без задоволення.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, позивач таких не поніс, від сплати судового збору звільнений як особа зі статусом учасника бойових дій.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/4905/25 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун