Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №179/594/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №179/594/26

Суддя: Чорна А. О.

179/594/26

2-о/179/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Магдалинівська селищна рада, приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник Вікторія Володимирівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заяву обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на будинок АДРЕСА_1 . Заявник звернувся до приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник Вікторії Володимирівни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 . Постановою приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. від 28.11.2025 заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та не підтвердженням факту сумісного проживання зі спадкодавцем на час смерті. Заявник є єдиним спадкоємцем. Встановлення факту проживання зі спадкоємцем необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини.

У судовому засіданні заявник заяву підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у заяві та просив суд її задовольнити, зазначив що з батьками за адресою: АДРЕСА_1 він проживав разом ще з того часу, коли була жива його мати. Він здійснював догляд за матір`ю, після смерті матері, потім він доглядав за батьком, який був інвалідом другої групи.

Представник Магдалинівської селищної ради у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник Вікторія Володимирівна у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши доводи заявника, свідка, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі ст. 315 цього Кодексу надано перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення та які можуть бути встановлені у порядку окремого провадження. Відповідно до ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (провадження № 14-610цс18).

Згідно правової позиції, викладеної у п. 2 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Як вбачається із матеріалів справи приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. була зареєстрована спадкова справа № 71/2025 після смерті ОСОБА_2 .

Встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення: дозволяє йому оформити та отримати спадщину.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що метою встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є отримання спадщини, тому суд приходить до висновку, що заявник обґрунтовано звернувся з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, до суду.

У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки старостинського округу № 13 Магдалинівської селищної ради від 27.02.2026 ОСОБА_1 постійно сумісно проживав без реєстрації разом з покійним батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 по день його смерті.

Як вбачається із спадкової справи, заявник ОСОБА_1 28.11.2025 звернувся з заявою про прийняття спадщини. На підставі його заяви була заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 . Інші спадкоємці відсутні.

Постановою приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. від 28.11.2025 заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та не підтвердженням факту сумісного проживання зі спадкодавцем на час смерті.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він давно знає родину ОСОБА_1 . Він підтверджує, що ОСОБА_1 проживав разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 спочатку доглядав за матір`ю, після смерті матері доглядав за батьком. Він інколи допомагав ОСОБА_1 по догляду за батьком. Батько ОСОБА_1 був інвалідом другої групи.

Таким чином, у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що заявник ОСОБА_1 проживав з померлим ОСОБА_2 по день його смерті. Даний факт підтверджується і довідкою старостинського округу № 13 Магдалинівської селищної ради від 27.02.2026.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця на момент смерті спадкодавця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 06 травня 2020 року у справі № 478/1995/18, від 01 липня 2020 року у справі № 222/1109/17, від 17 січня 2022 року у справі № 643/790/20, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 198/132/21, від 07 червня 2023 року у справі № 227/5018/21.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у справі № 336/709/18-ц від 07.11.2018 року, зокрема зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд вважає, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини знайшло повне підтвердження в судовому засіданні і його об`єктивність не викликає в суду сумніву.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Магдалинівська селищна рада, приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник Вікторія Володимирівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Чорна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua