Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №209/3887/24 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №209/3887/24

Суддя: Шендрик К. Л.

Справа № 209/3887/24

Провадження № 2/209/107/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із вищезазначеним цивільним позовом, в якому просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем; після розірвання шлюбу змінити її прізвище на дівоче « ОСОБА_3 ».

На обґрунтування позову зазначила, що 07 жовтня 2016 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 30 серпня 2020 року вона разом з сином повернулась до України з Турецької Республіки і з того часу відповідач жодного разу не приїздив, вони спілкувалися лише по телефону. Шлюбні відносини між ними фактично припинені, вони спільне господарство не ведуть та не мають спільного бюджету. Вважає, що сім`я розпалася остаточно, тому просить шлюб розірвати.

05 липня 2024 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 22 липня 2024 року провадження у справі було зупинено у зв`язку з дорученням компетентному суду міста Бандирма/Балікесір Турецької Республіки вручити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (Турецька Республіка) НОМЕР_1 , який є громадянином турецької Республіки, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалу про відкриття провадження, копію ухвали про зупинення провадження, копію позовної заяви із доданими документами.

13 липня 2026 року до суду надійшли матеріали на виконання доручення суду.

Ухвалою від 13 липня 2026 року було поновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи судом упродовж розумного строку. Зазначена норма гарантує сторонам рівність процесуальних можливостей та право бути належним чином повідомленими про судовий розгляд, однак не покладає на державу обов`язку безмежно відкладати розгляд справи у випадку, коли учасник процесу, будучи обізнаним про існування судового провадження, не вчиняє належних дій для реалізації своїх процесуальних прав.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що особа, якій відомо про судове провадження, повинна проявляти належну сумлінність та добросовісність у захисті своїх прав, а право на справедливий суд не може тлумачитися як право на безпідставне затягування судового розгляду.

Судом зазначається, що згідно із ч. 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Положення Цивільного процесуального кодексу України передбачають необхідність вручення відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами, надання можливості відповідачу подати відзив на позов, докази по справі, скористатись іншими процесуальними правами, визначеними законом.

Відповідно до ст. 498 ЦПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Так, 23 листопада 2000 року між Україною та Турецькою Республікою було підписано Угоду про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, яка була ратифікована 07 серпня 2001 року.

Статтею 7 указаної угоди визначено, що правова допомога включає виконання судових процесуальних дій, зокрема: опитування сторін, свідків, експертів, здійснення експертизи, судового огляду, вручення та передачу документів, та інших правових дій, якщо це не суперечить законодавству запитуваної Договірної Сторони. Правова допомога не надається, якщо вважається, що виконання запиту порушуватиме суверенітет, безпеку та громадський порядок запитуваної Договірної Сторони. Однак про причини відмови має бути повідомлено другій Договірній Стороні в письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи судом була дотримана процедура повідомлення відповідача про розгляд даної справи, з огляду на означені положення законодавства, шляхом направлення судового доручення про вручення документів відповідачу ОСОБА_6 , згідно ухвали суду від 22 липня 2024 року.

Крім того, згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Жодних клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції від відповідача не надходило.

Враховуючи викладене, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Статтею 24 Сімейного кодексу України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони по справі знаходяться в шлюбі, зареєстрованому 07 жовтня 2016 року Службою з укладення шлюбів Муніципалітету Бандирма Турецької Республіки, видане міжнародне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер свідоцтва 339-40186, номер витягу щодо шлюбу 339/40186, що підтверджується свідоцтвом про шлюб з перекладом (а.с. 9-16).

Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 17).

Спільне життя сторін не склалося, вони не проживають разом, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин, не мають спільного сімейного бюджету.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами припинені, відновлювати подружні відносини сторони не бажають, позивачка підтримала позов, розірвання шлюбу відповідає її дійсній волі, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін і дитини, збереження шлюбу не відповідає інтересам позивачки, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, примирення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 76, 78, 141, 223, 263-265, 274, 279, 280-285 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (Турецька Республіка) НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу – задовольнити у повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 жовтня 2016 року Службою з укладення шлюбів Муніципалітету Бандирма Турецької Республіки, видане міжнародне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер свідоцтва 339-40186, номер витягу щодо шлюбу 339/40186 – розірвати.

Після розірвання шлюбу змінити ОСОБА_1 прізвище на дівоче – « ОСОБА_3 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Л. Шендрик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua