Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №171/1803/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 171/1803/26

Номер провадження 3/171/1704/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29.07.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 10 КРУП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Краснокутським РСГУДМС України в Харківській області 11 жовтня 2016 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

03.08.2025 року в м. Зеленодольськ по вул. Залізнична водій гр. ОСОБА_1 , керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння, медичне освідування в установленому законодавством порядку пройшов на місці за допомогою Газоаналізатору драгер 6820 результат 1.76 проміле. Тест 77. З результатом згоден, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином,про що свідчить поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти: «адресат відсутній». Інші засоби зв`язку в протоколі не зазначені.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

У цій справі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на переконання суду, спрямовані на затягування провадження, та прямо указують на те, що така особа добросовісно не користується належними їй процесуальними правами, прямо ігнорує наявні у неї процесуальні обов`язки.

Зважаючи на правила ст.ст.268, 277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними письмовими матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9.а ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411527 від 03.08.2025 року;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, серії ЕНА № 5388068 від 03.08.2025 року;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.08.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 направлявся на огляд у Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» у зв`язку з виявленням поліцейським у водія ознак сп`яніння. За результатами огляду встановлено позитивний результат 1,76 % проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого встановлена позитивна проба 1,76 % проміле. З результатами ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його підпис;

- рапортом поліцейського А.Васецького, у якому викладені такі самі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що і в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному цією же особою;

- довідкою старшого інспектора СРПП ВП № 10 ГУНП в Дніпропетровській області, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 03.08.2025 року взагалі не отримував посвідчення водія будь-якої категорії та до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року не притягався;

- результатом з прилада Alcotest 6820, з якого вбачається позитивний результат тесту з показником 1,76 % проміле;

- копією документа, який підтверджує особу ОСОБА_1 , а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Краснокутським РСГУДМС України в Харківській області 11 жовтня 2016 року;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом із нагрудної бодікамери співробітника поліції, який документував адміністративне правопорушення від 03.08.2025 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв.

Зазначені докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вбачає в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9 а ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння правопорушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті.

При цьому, відповідно до п.1.10 ПДР України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Зі змісту ч.2 ст. 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального кодексу України, а КУпАП.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суд має виходити зі змісту поняття водій, визначеного ч. 2 ст. 30 КУпАП, що узгоджується із роз`ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Як вбачається з довідки старшого інспектора СРПП ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Васецького А., ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія будь-якої категорії.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.

Тому, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 29.07.2026