Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №340/2515/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2515/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 2 ст. 15 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за час проходження служби за період з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року, у розмірі 176 відсотків";

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 2 ст. 15 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за час проходження служби за період з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року, у розмірі 176 відсотків.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації з 24 лютого 2022 року та був звільнений з військової служби за станом здоров`я на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Під час звільнення з військової служби відповідачем йому було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні лише за два повні календарні місяці служби у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення, виходячи з визначеної відповідачем вислуги років 00 років 03 місяці 00 днів. На думку позивача, відповідач неправильно визначив період служби, який підлягає врахуванню при обчисленні одноразової грошової допомоги, оскільки така допомога мала бути виплачена за весь період військової служби за призовом під час мобілізації з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року у розмірі 176 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Посилаючись на те, що положення пункту 2 статті 15 Закону України № 2011-XII та Порядку і умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460, передбачають право військовослужбовців, призваних на військову службу за мобілізацією, на отримання одноразової грошової допомоги за період такої служби з дня призову без урахування попередньої військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заперечень проти позову не надав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 15 січня 2026 року № 4 позивача звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за станом здоров`я на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 16 січня 2026 року № 17 позивача з 17 січня 2026 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Цим же наказом визначено перелік належних позивачу виплат при звільнення, зокрема одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби. У зазначеному наказі також визначено, що вислуга років позивача станом на 17 січня 2026 року становить 00 років 03 місяці 00 днів, а одноразова грошова допомога підлягає виплаті за два повні календарні місяці служби (а.с.14).

Доказів оскарження наказу від 16 січня 2026 року № 17 у частині визначення вислуги років або кількості місяців служби, які враховані при обчисленні одноразової грошової допомоги, матеріали справи не містять.

23 січня 2026 року адвокатом Валуцькою В.О., яка діяла в інтересах позивача, було направлено до військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит щодо надання, зокрема, довідки про грошове забезпечення та інші виплати, нараховані позивачу на дату звільнення (а.с.15).

Листом військової частини НОМЕР_1 від 09 лютого 2026 року № 10/28/12-Ф-78-Аз адвокату надано відповідь на запит із додатком у вигляді інформації щодо нарахувань та виплат грошового забезпечення і додаткових виплат за період з 17 жовтня 2025 року по 17 січня 2026 року. З вказаної інформації вбачається, що позивачу нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за два місяці вислуги у сумі 6368,55 грн (а.с.16-16а).

04 березня 2026 року адвокатом ОСОБА_2 направлено до військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит щодо надання довідки про вислугу років позивача станом на дату звільнення з військової служби, а саме на 17 січня 2026 року (а.с.17).

Листом військової частини НОМЕР_1 від 16 березня 2026 року № 10/28/2/1-Ф-155-Аз було повідомлено, що підтвердити вислугу років можливо лише з 17 жовтня 2025 року та що вислуга років позивача становить 00 років 03 місяці 00 днів (а.с.18).

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати, на думку позивача, одноразової грошової допомоги у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби за період з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року у розмірі 176 відсотків місячного грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При цьому, рішення (дії) відповідача щодо визначення вислуги років позивача, у тому числі щодо обчислення кількості місяців служби, які враховані при визначенні розміру одноразової грошової допомоги, не є предметом оскарження у справі. Також матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із заявою (рапортом) щодо здійснення перерахунку визначеної ним вислуги років, а також перерахунку розміру одноразової грошової допомоги, виплаченої при звільненні з військової служби.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон № 2011-XII в редакції на день звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу частини).

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 затверджено Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (далі – Порядок № 460).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 460 військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Отже, визначальними обставинами для обчислення розміру одноразової грошової допомоги є встановлення періоду військової служби, який відповідно до законодавства підлягає врахуванню, та кількості повних календарних місяців такої служби.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 16 січня 2026 року № 17 (а.с.14) позивачу визначено вислугу років станом на дату звільнення – 00 років 03 місяці 00 днів та передбачено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за два повні календарні місяці служби.

Зазначений наказ у частині визначення вислуги років та кількості місяців служби, врахованих при обчисленні відповідачем одноразової грошової допомоги, є чинним. Доказів його оскарження, визнання протиправним або скасування у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

З наданої відповідачем представнику позивача інформації вбачається, що на виконання Наказу №17 позивачу нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за два місяці вислуги у сумі 6 368,55 грн (а.с.16а).

Разом з тим, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично не погоджується із визначеним відповідачем періодом його служби, який враховано при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги, та вважає, що така допомога має бути розрахована за період служби з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2025 року.

Водночас позивачем у межах цієї справи не заявлено позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача при визначенні вислуги років, визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 16 січня 2026 року № 17 у відповідній частині або зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вислуги років.

Також матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із заявою (рапортом) щодо перегляду визначеної ним вислуги років, здійснення її перерахунку або ж перерахунку розміру одноразової грошової допомоги, виплаченої при звільненні з військової служби.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на наведене суд не наділений повноваженнями у межах розгляду цієї справи самостійно встановлювати інший період військової служби позивача або іншу кількість повних календарних місяців служби, ніж ті, що визначені чинним індивідуальним актом відповідача, правомірність якого у цій справі не оскаржується.

Щодо доводів позивача про необхідність виплати одноразової грошової допомоги за період з 24 лютого 2022 по 17 жовтня 2025 року у розмірі 176 відсотків місячного грошового забезпечення суд зазначає, що сам факт проходження військової служби у відповідний період не є безумовною підставою для проведення перерахунку такої виплати, оскільки її розмір визначається з урахуванням періоду служби, який підлягає врахуванню відповідно до вимог чинного законодавства, та кількості повних календарних місяців служби.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі наказу від 16 січня 2026 року № 17, яким визначено вислугу років та кількість місяців служби, що враховуються при її обчисленні.

За таких обставин суд зазначає, що відповідачем вчинені необхідні дії щодо реалізації покладених на нього повноважень, а саме визначено вислугу років позивача, кількість повних календарних місяців служби, які підлягають врахуванню при обчисленні одноразової грошової допомоги, та здійснено її нарахування і виплату відповідно до визначених показників.

Оскільки позивач фактично оскаржує не бездіяльність відповідача щодо невчинення передбачених законом дій, а правильність визначення періоду служби, який було враховано при обчисленні спірної одноразової грошової допомоги, підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача відсутні. Відповідно, відсутні й правові підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному позивачем.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН