Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №260/3556/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3556/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Готра В.В.

за участю:

представників позивача – Німець О.М., Сливка М.М.

представника відповідача - Ігнатова А. О.,

розглянувши у відкритому судому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційний медичний комплекс Естет” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 118, прим. 1,2,3, код ЄДРПОУ 45400453) до Міністерства охорони здоров`я України (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 липня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 29 липня 2026 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інноваційний медичний комплекс Естет” звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства охорони здоров`я України, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 20.02.2026 № 221 “Про ліцензування медичної практики, результат проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики”, в частині прийнятого рішення про припинення дії ліцензії МОЗ на провадження господарської діяльності з медичної практики повністю, виданої ТОВ “Інноваційний медичний комплекс Естет” згідно з наказом МОЗ від 05.10.2024 № 1696; 2) Зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України внести зміни до Ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики та Переліку здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, вилучивши запис про припинення ліцензії на право провадження господарської діяльності з медичної практики ТОВ “Інноваційний медичний комплекс Естет” та поновити запис про чинність ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої ТОВ “Інноваційний медичний комплекс Естет” згідно з наказом МОЗ від 05.10.2024 № 1696.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем була проведене позапланова перевірка діяльності підприємства, за результатами якої складено АКТ від 17 лютого 2026 року № 5/17-П/26/1 про виявлення недостовірних даних в повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що подавалися разом із заявою про отримання ліцензії. На підставі даного акту був прийнятий оскаржений наказ “Про ліцензування медичної практики, результат проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики”, яким припинено дію ліцензії МОЗ на провадження господарської діяльності з медичної практики повністю, виданої позивачу. Такий наказ позивач вважає протиправним, оскільки в акті про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії №5/17-П-26/1 від 17.02.2026 відповідач зазначив, що позивач вказав у позиціях 3 та 4 пункту 7 Відомостей, які подавались до заяви про отримання ліцензії недостовірні дані, що є порушенням вимог пункту 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 №285 (зі змінами). Даним пунктом 6 Ліцензійних умов передбачено, що до заяви про отримання ліцензії, крім документів, передбачених статтею 11 Закону, додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня. Разом з тим, пункт 7 частини 12 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII, на який посилається МОЗ України в своєму акті, як на підставу для припинення ліцензії, передбачає припинення дії ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірності даних саме у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії. Однак, МОЗ України було проведено перевірку та зроблено висновки щодо часткової невідповідності первинних відомостей про матеріально-технічну базу, поданих разом із заявою про отримання ліцензії від 16.09.2024, а не щодо повідомлення про зміну даних. В той же час, жодного повідомлення про зміну даних, яке містило б недостовірні відомості, Товариство не подавало. Відтак, на переконання позивача відповідач застосував п. 7 ч. 12 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» до правовідносин, які цією нормою взагалі не регулюються, у зв`язку з чим, законна підстава для припинення дії ліцензії відсутня. Щодо встановлених Актом №5/17-П-26/1 від 17.02.2026 року порушень позивач зазначає, що висновки відповідача про подання недостовірних даних є необґрунтованими, оскільки наведені в Акті обставини стосуються фактичного стану матеріально-технічної бази на момент проведення перевірки у 2026 році, а не достовірності відомостей, поданих разом із заявою про отримання ліцензії у 2024 році.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню були листи Ужгородської окружної прокуратури від 20.01.2026 № 07.53-108-528ВИХ-26 та Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 20.01.2026 № 7761-2026 в рамках кримінального провадження. Комісією під час перевірки було виявлено ряд порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 285. Враховуючи те, що ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» не надав Комісії з перевірки жодного документа, що спростовують виявлені порушення, Комісією зроблено правомірний та обґрунтований висновок, що ліцензіат зазначив у Відомостях недостовірні дані та відповідно до пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» складено Акт про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії, від 17.02.2026 № 5/17-П-26/1. Отже, Міністерство охорони здоров`я України у спірних правовідносинах діяло в порядку та спосіб визначені законодавством, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а отже такими що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про ліцензування медичної практики, діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров`я України» від 05.10.2024 №1696, товариству з обмеженою відповідальністю «Інноваційний медичний комплекс Естет» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я «Про проведення позапланових заходів державного нагляду контролю» від 06 лютого 2026 року № 28-АДМ утворено комісію для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет», за місцем провадження діяльності: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 118, прим. 1,2,3 та наказано комісії здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, зокрема ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет».

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню відповідачем, складено акт від 17 лютого 2026 року № 5/17-П-26.

За результатами проведеного позапланового заходу МОЗ України складено акт про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії від 17 лютого 2026 року № 5/17-П-26/1.

Відповідно до вказаного акту, під час проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наступне:

1) У позиції 3 пункту 7 Відомостей про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня (далі Відомості), які подані ліцензіатом до заяви про отримання ліцензії, зазначено про наявність:

- центральна відсмоктуюча машина V900S;

конікопункції - набір для проведення Melker C-TCCS-400; крікотиреотомії

- набір для проведення конікопункції Melker C-TCCSB-400; крікотиреотомії

- набір для проведення конікопункції крікотиреотомії Melker C-TCCSB-500, які фактично у ліцензіата відсутні.

2) У позиції 4 пункту 7 Відомостей, які подані ліцензіатом до заяви про отримання ліцензії, зазначено площу кабінету лікаря-стоматолога-хірурга, лікаря-стоматолога-ортодонта, лікаря-стоматолога-ортопеда, яка становить 16,3 кв.м. Проте, згідно інформації, яка міститься в технічному паспорті, що додається (оформлена ФОП ОСОБА_1 ), зазначена площа не відповідає дійсності і складає 8,7 кв.м.

Відтак, відповідно до вказаного акту, суб`єкт господарювання зазначив у позиціях 3 та 4 пункту 7 Відомостей, які подавались до заяви про отримання ліцензії недостовірні дані, що є порушенням вимог пункту 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 285 (зі змінами). Відповідно пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» комісія складає Акт про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії, що є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 20.02.2026 № 221 «Про ліцензування медичної практики, результат проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики» припинено дію ліцензії МОЗ на провадження господарської діяльності з медичної практики повністю, виданої ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» згідно з наказом МОЗ від 05.10.2024 № 1696, на підставі акта про виявлення недостовірності даних у повідомлення про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії від 17.02.2026 року № 5/17-П-26/1.

Позивач звернувся до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування із скаргою від 13 березня 2026 року на рішення (наказ) МОЗ від 20.02.2026 року № 221 «Про ліцензування медичної практики, результат проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики».

Розпорядженням Державної регуляторної служби України від 30.03.2026 № 4 «Про розгляд скарги», виданим за результатом розгляду рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 26.03.2026 № 1.1 (протокол № 03-26), яким скаргу позивача на наказ Міністерства охорони здоров`я України від 20.02.2026 № 221 «Про ліцензування медичної практики, результат проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики» в частині припинення повністю дії ліцензії ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» на провадження господарської діяльності з медичної практики на підставі акта про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії від 17.02.2026 № 5/17-П-26/1, залишено без задоволення (відхилено).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2 п. 4 постанови від 02.03.2016 року КМУ № 285 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики" господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії;

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно з ч.11 ст.4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (ч.2 ст.6 Закону №877-V).

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII (далі-Закон №222-VIII) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (ст.2 Закону №222-VIII).

Відповідно до п. 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону №222-VIII припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону №222-VIII орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №222-VIII недостовірні дані - інформація, надана органу ліцензування здобувачем ліцензії або ліцензіатом у підтвердних документах, що не відповідає фактичному стану здобувача ліцензії або ліцензіата на момент подання таких документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7 Закону №222-VIII ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: медична практика.

Відповідно до ч. 12 ст. 16 Закону №222-VIII підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково є: 1) заява ліцензіата про припинення дії власної ліцензії повністю або частково. Не є підставою для припинення дії ліцензії повністю або частково заява ліцензіата про припинення дії власної ліцензії повністю або частково, поданої після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання цим ліцензіатом ліцензійних умов і до закінчення строку: перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності); протягом 30 календарних днів після закінчення спливу строку виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов); 2) акт про неусунення ліцензіатом протягом строку повного або часткового зупинення дії ліцензії підстав, що стали причиною для її повного або часткового зупинення; 3) наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частинами четвертою, п`ятою і сьомою статті 15 цього Закону; 4) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця (у разі відсутності правонаступника); 5) наявність судового рішення про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою (у разі відсутності правонаступника); 6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення таким ліцензіатом протягом року з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення однієї або більше вимог ліцензійних умов, щодо яких видавалося таке розпорядження; 7) акт про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії; 8) акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування для здійснення перевірки додержання ліцензіатом відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законних підстав (відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки); 9) акт про документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України"; 10) акт про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки; 11) ненадання органу ліцензування ліцензіатом у строк, що перевищує два місяці з дня набрання чинності рішенням про зупинення дії ліцензії повністю або частково, заяви та відомостей про усунення підстав, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті, що стали причиною для зупинення дії ліцензії повністю або частково, та/або документа, що підтверджує сплату штрафу, накладеного відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі якщо дія ліцензії зупинена повністю або частково на підставі пункту 3 частини другої цієї статті - документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії відповідно до частини третьої статті 14 цього Закону; 12) судове рішення про припинення дії ліцензії.

Припинення дії ліцензії може бути застосовано як санкція до ліцензіатів відповідно до законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про санкції".

Відповідно до абз. 2 ч. 13 ст. 16 Закону №222-VIII акти, передбачені пунктами 6-8 і 10 частини дванадцятої цієї статті, мають містити викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом відповідних ліцензійних умов, - посилання на конкретні пункти ліцензійних умов.

Відповідно до ч. 14 ст. 16 Закону №222-VIII орган ліцензування приймає рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково протягом п`яти робочих днів з дня: одержання документа, передбаченого пунктами 1, 11 і 12 частини дванадцятої цієї статті; складення актів, передбачених пунктами 2, 6-10 частини дванадцятої цієї статті; виявлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, передбачених пунктами 3-5 частини дванадцятої цієї статті.

Відповідно до ч. 15 ст. 16 Закону №222-VIII рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково має містити: 1) найменування органу ліцензування, дату прийняття та реєстраційний номер рішення, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) керівника органу ліцензування, його заступника згідно з розподілом повноважень або іншої уповноваженої особи; 2) вид господарської діяльності (частини виду господарської діяльності), на провадження якого припиняється дія ліцензії; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта); 4) підстави для припинення дії ліцензії повністю або частково; 5) строк та спосіб набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії повністю або частково відповідно до частин шістнадцятої і сімнадцятої цієї статті, строк та порядок його оскарження відповідно до частини двадцять першої цієї статті.

Згідно з ч. 17 ст. 16 Закону №222-VIII рішення про припинення дії ліцензії, прийняте на підставах, передбачених пунктами 2, 6-8 і 10 частини дванадцятої цієї статті, набирає чинності через 30 календарних днів з дня доведення такого рішення до відома ліцензіата шляхом внесення запису про нього до ліцензійного реєстру та оприлюднення на офіційному веб-сайті органу ліцензування наступного робочого дня після його прийняття.

Як вже встановлено судом, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 06 лютого 2026 року № 28-АДМ було призначено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики.

За результатами проведеного заходу відповідачем складено акт від 17 лютого 2026 року № 5/17-П-26/1 про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії, в якому зазначено, що позивачем внесено недостовірні відомості до позицій 3, 4 пункту 7 Відомостей, поданих разом із заявою про отримання ліцензії.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято оскаржуваний наказ від 20 лютого 2026 року № 221 про припинення дії ліцензії, посилаючись на пункт 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Відповідно до пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (у редакції Закону України № 4017-IX від 10.10.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково є акт про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії.

Отже, наведена норма пов`язує можливість прийняття рішення про припинення дії ліцензії з наявністю сукупності юридичних фактів, а саме: подання ліцензіатом повідомлення про зміну даних та встановлення недостовірності даних саме у такому повідомленні.

Разом із тим судом установлено, що у спірних правовідносинах позивач повідомлення про зміну даних до органу ліцензування не подавав, що сторонами не заперечується та матеріалами справи не спростовано.

Таким чином, фактичні обставини, встановлені відповідачем, не відповідають юридичному складу, визначеному пунктом 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», який був чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу, що до набрання чинності Законом України № 4017-IX від 10.10.2024 пункт 7 частини дванадцятої статті 16 Закону передбачав як підставу для припинення ліцензії акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Проте після внесення зазначених змін законодавець змінив нормативну конструкцію цієї підстави, визначивши нею саме акт про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії.

Таким чином, застосовуючи зазначену норму, відповідач фактично надав їй зміст, тотожний змісту попередньої редакції пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону №222-VIII.

Таке тлумачення суперечить буквальному змісту наведеної норми та фактично нівелює зміни, внесені Законом України № 4017-ІХ від 10.10.2024, оскільки призводить до ігнорування слів «у повідомленні про зміну даних», які законодавець свідомо включив до диспозиції пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону №222-VIII.

Незалежно від мотивів внесення таких законодавчих змін орган ліцензування зобов`язаний діяти відповідно до редакції закону, чинної на момент прийняття рішення.

Оскільки у спірних правовідносинах повідомлення про зміну даних позивачем не подавалося, відповідач не мав передбачених пунктом 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» правових підстав для складення відповідного акта, що свідчить про те, що оскаржуваний наказ про припинення дії ліцензії прийнято без належної правової підстави, визначеної пунктом 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Суд також надає оцінку доводам сторін щодо обставин, покладених відповідачем в основу акта від 17.02.2026 № 5/17-П-26/1.

Так, з вищевказаного акту вбачається, що підставою для висновку відповідача про внесення позивачем недостовірних відомостей стали наступні обставини: відсутність під час проведення перевірки центральної відсмоктувальної машини V900S та наборів для проведення конікопункції (крікотиреотомії) Melker, а також невідповідність фактичної площі стоматологічного кабінету площі, зазначеній у Відомостях, поданих разом із заявою про отримання ліцензії.

На спростування зазначених висновків позивач посилався на те, що відсмоктувальна машина V900S та набори для конікопункції були фактично наявні на момент подання документів для отримання ліцензії, що підтверджується договорами, первинними бухгалтерськими документами та іншими письмовими доказами, а їх відсутність під час перевірки обумовлена подальшими обставинами, які виникли вже після отримання ліцензії. Також позивач зазначав, що площа стоматологічного кабінету на момент подання документів відповідала відомостям, зазначеним у заяві, а її зміна відбулася після проведення ремонтних робіт у 2025 році.

Водночас відповідач заперечував наведені доводи, посилаючись на ненадання позивачем під час перевірки документів, які б підтверджували наведені обставини, сумнівність окремих документів, поданих уже під час адміністративного оскарження, а також на те, що позивач не повідомив орган ліцензування про зміни, які, на думку відповідача, підлягали повідомленню відповідно до законодавства.

Разом із тим суд зазначає, що наведені сторонами доводи та подані ними докази стосуються виключно питання фактичної наявності чи відсутності відповідного обладнання, площі приміщень та достовірності відомостей, поданих під час отримання ліцензії.

Водночас вирішення цього спору насамперед залежить від наявності у відповідача визначених законом повноважень на застосування пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яка пов`язувала можливість припинення дії ліцензії виключно з виявленням недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії, тоді як у цій справі відповідач фактично перевіряв та оцінював достовірність відомостей, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, а повідомлення про зміну даних позивачем взагалі не подавалося.

Таким чином, незалежно від того, чи знайшли своє підтвердження встановлені відповідачем фактичні обставини щодо наявності недостовірних відомостей, вони стосувалися документів, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, а не повідомлення про зміну даних. Відтак такі обставини не утворювали юридичного складу, з наявністю якого пункт 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» пов`язував можливість припинення дії ліцензії.

При цьому, суд зазначає, що доводи позивача щодо можливості подання повідомлення про зміну даних у строки, передбачені Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», не мають вирішального значення для розгляду цієї справи. Предметом спору є правомірність припинення дії ліцензії на підставі пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а не питання дотримання строків подання повідомлення про зміну даних.

В той же час, суд також враховує, що системний аналіз положень статей 16 та 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» свідчить про запровадження законодавцем різних заходів реагування залежно від характеру виявлених порушень. Зокрема, стаття 19 Закону передбачає можливість реагування на порушення ліцензійних умов шляхом видачі відповідного розпорядження про їх усунення, тоді як припинення дії ліцензії є винятковим заходом, застосування якого допускається лише за наявності передбачених статтею 16 Закону підстав.

Проте у спірних правовідносинах відповідач застосував найбільш суворий захід реагування без наявності передбаченого законом юридичного факту, з яким пункт 7 частини дванадцятої статті 16 Закону пов`язує можливість припинення дії ліцензії.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стали листи Ужгородської окружної прокуратури та Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, направлені у межах кримінального провадження, розпочатого за фактом смерті неповнолітньої пацієнтки. Відповідно, предметом перевірки було дотримання позивачем вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики.

За результатами проведення такого заходу відповідачем також складено акт від 17.02.2026 № 5/17-П-26, в якому зафіксовано обставини, пов`язані з наданням медичної допомоги пацієнтці,, матеріально-технічним забезпеченням закладу, а також інші порушення, які, на думку відповідача, свідчили про недотримання позивачем вимог законодавства та ліцензійних умов.

Разом із тим оскаржуваний наказ від 20.02.2026 № 221 прийнято не на підставі акта № 5/17-П-26, а виключно на підставі акта від 17.02.2026 № 5/17-П-26/1 про виявлення недостовірності даних у повідомленні про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що надавалися разом із заявою про отримання ліцензії, та пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

За таких обставин суд надає оцінку доводам сторін щодо встановлених під час перевірки порушень лише в межах перевірки правомірності застосування відповідачем саме зазначеної підстави припинення дії ліцензії. Натомість обставини, викладені в акті № 5/17-П-26, самі по собі не можуть бути покладені в основу висновку про правомірність оскаржуваного наказу, оскільки відповідач не визначив їх як безпосередню правову підставу його прийняття та не послався на них у спірному рішенні.

Відтак, оцінивши доводи сторін, досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Міністерства охорони здоров`я України від 20.02.2026 № 221 в частині припинення дії ліцензії позивача прийнято без належної правової підстави, з неправильним застосуванням пункту 7 частини дванадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, з метою повного та ефективного поновлення порушених прав позивача, усунення наслідків прийняття протиправного рішення та приведення відомостей Ліцензійного реєстру у відповідність до правового стану, встановленого цим судовим рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Міністерства охорони здоров`я України внести зміни до Ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики та Переліку здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, шляхом вилучення запису про припинення дії ліцензії ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» та поновлення запису про чинність ліцензії, виданої згідно з наказом МОЗ України від 05.10.2024 № 1696.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 2662,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційний медичний комплекс Естет” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 118, прим. 1,2,3, код ЄДРПОУ 45400453) до Міністерства охорони здоров`я України (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 20.02.2026 № 221 «Про ліцензування медичної практики, результат проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики», в частині прийнятого рішення про припинення дії ліцензії МОЗ на провадження господарської діяльності з медичної практики повністю, виданої ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» згідно з наказом МОЗ від 05.10.2024 № 1696.

3. Зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України внести зміни до Ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики та Переліку здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, вилучивши запис про припинення ліцензії на право провадження господарської діяльності з медичної практики ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» та поновити запис про чинність ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої ТОВ «Інноваційний медичний комплекс Естет» згідно з наказом МОЗ від 05.10.2024 № 1696.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційний медичний комплекс Естет” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 118, прим. 1,2,3, код ЄДРПОУ 45400453) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров`я України (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька