Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №240/6958/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №240/6958/26

Суддя: Нагірняк Микола Федорович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/6958/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 26.07.2022року по 05.08.2022року, з 10.08.2022року по 19.08.2022року, з 05.09.2022року по 16.09.2022року, з 15.11.2022року по 25.11.2022року, з 16.12.2022року по 30.12.2022року з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у період з 26.07.2022року по 05.08.2022року, з 10.08.2022року по 19.08.2022року, з 05.09.2022року по 16.09.2022року, з 15.11.2022року по 25.11.2022року, з 16.12.2022року по 30.12.2022року з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 07.11.2023року по 24.11.2023року, з 14.12.2023року по 02.01.2024року, з 16.01.2024року по 29.01.2024року, з 29.03.2024року по 08.04.2024року, з 22.05.2024року по 05.06.2024року урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.11.2023року по 24.11.2023року, з 14.12.2023року по 02.01.2024року, з 16.01.2024року по 29.01.2024року, з 29.03.2024року по 08.04.2024року, з 22.05.2024року по 05.06.2024року урахуванням фактично виплачених сум.

Як зазначається в позові, Позивач при проходженні військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 26.07.2022року отримав бойове поранення у звязку з чим певні періоди перебував на стаціонарному лікуванні. При подальшому проходженні військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 Позивач продовжував стаціонарне лікування. Позивач вважає, що весь період стаціонарного лікування через отримане бойове поранення у зв`язку з захистом Батьківщини Відповідачі безпідставно не нараховували йому та не виплачували додаткову винагороду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

На неодноразові звернення представника Позивача Відповідачі не провели спірні перерахунки та виплату Позивачу вказаної додаткової винагороди.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Відповідача - 1, Військової частини НОМЕР_1 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що при здійсненні розрахунку розміру грошового забезпечення Позивача за спірний період та складових грошового забезпечення Відповідач діяв в межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Відповідач вважає, що Позивач для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168 від 28.02.2022 року, у відповідності до встановленого порядку повинен був звернутися із відповідним рапортом, до якого долучити медичні документи на підтвердження періоду та підстав лікування. Відсутність такого звернення правомірно виключило нарахування та виплату Позивача такої винагороди.

Крім того, представник Відповідача -1 вважає, що Позивачем пропущено строк, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду з даним позовом.

Від Відповідача - 2, Військової частини НОМЕР_2 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що при здійсненні розрахунку розміру грошового забезпечення Позивача за період проходження військової служби у складі військової частини Відповідач діяв в межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Відповідач вважає, що Позивач для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168 від 28.02.2022 року, у відповідності до встановленого порядку не звертався із відповідним рапортом та не повідомляв про обставини отримання поранення. Відсутність такого звернення правомірно виключило нарахування та виплату Позивача такої винагороди.

Крім того, представник Відповідача - 2 вважає, що період перебування Позивача на стаціонарному лікування з 14.12.2023року по 02.01.2024року не пов`язано із отриманою травмою.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що згідно записів у військовому квитку ОСОБА_1 , Позивач у справі, в період з 11.04.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . З 19.08.2022року перебував у розпорядженні Відповідача-1, а з 05.06.2023року проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки Відповідача -1 від 02.10.2022 року, копія якої долучена до позову та досліджена судом, Позивач 26.07.2022року в ході безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, отримав не поранення, а мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму.

Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності нарахування Позивачу за спірні періоди проходження військової служби грошового забезпечення та його складових.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Безспірно, за приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (надалі - Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 (надалі - Порядок №260).

Одночасно суд враховує, що за приписами ст.9-2 цього ж Закону № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов призначення та виплати Позивачу додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України регулюються правовими нормами постанови КМ України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 22 лютого 2022 р. № 168 (надалі - Постанова №168), що були чинні на день спірних відносин.

Як зазначено у позові, після отримання травми Позивач у відповідні періоди з 26.07.2022року по 05.06.2024року перебував на стаціонарному лікуванні в різних медичних установах.

На підтвердження вказаних доводів до позову долучені та досліджені судом копії виписок із медичних карток стаціонарного хворого:

- з 26.07.2022 року по 27.07.2022 року в хірургічному відділенні 2428 військового госпіталю;

- з 27.07.2022 року по 05.08.2022 року у КНП "Міська клінічна лікарня №1" Одеської міської ради;

- з 10.08.2022 року по 19.08.2022 року в КНП "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради Житомирської області;

- з 05.09.2022 року по 16.09.2022 року в Центрі неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 15.11.2022 року по 25.11.2022 року в КНП "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради Житомирської області;

- з 16.12.2022 року по 30.12.2022 року у відповідній медичній установі, назва якої із наданої суду копії визначити неможливо;

- з 07.11.2023 року по 24.11.2023 року в хірургічному відділенні КНП "Черняхівське ТМО" Житомирської області;

- з 24.11.2023 року по 11.12.2023 року в хірургічному відділенні КНП "Черняхівське ТМО" Житомирської області;

- з 14.12.2023 року по 02.01.2024 року в КНП "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради Житомирської області;

- з 04.01.2024 року по 15.01.2024 року в кардіологічному відділенні КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 16.01.2024 року по 29.01.2024 року в гастроентерологічному відділенні КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 18.03.2024 року по 28.03.2024 року в терапевтичному відділенні КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 29.03.2024 року по 08.04.2024 року в Центрі неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 09.04.2024 року по 26.04.2024 року в "Обласному медичному спеціалізованому центрі";

- з 22.05.2024 року по 05.06.2024 року в КНП "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради Житомирської області.

Позивач вважає, що за вказані періоди його перебування на стаціонарному лікуванні надають право на додаткову винагороду, передбачену постановою №168.

Безспірно, приписами п.1 Постанови № 168 (в редакції на час спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Як вже зазначалося судом, Позивач з в період з 11.04.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , з 19.08.2022року перебував у розпорядженні Відповідача-1, а з 05.06.2023року проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_2 . Тобто, Позивач відноситься до категорії військовослужбовців, що мають право на отримання додаткової винагороди у розмірах, передбачених Постановою №168.

Відповідно до довідки Відповідача -2 від 04.03.2025року, долученої до відзиву на позов, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, Позивачу нараховувалася та протягом червень 2023року по листопад 2023року нараховувалася та виплачувалася у відповідних розмірах.

Долучена до позову представником Позивача копія довідки від 04.03.2025року про виплату ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, за періоди з квітня 2023року по червень 2024року судом не враховується, так як не має жодного відношення до предмету спору.

Відповідачем -1 до відзиву на позов не долучено жодних доказів на підтвердження виплати Позивачу спірної додаткової винагороди за спірні періоди та їх розмірів.

Суд враховує, що приписами пункту 10 розділу XXXIV Порядку №260 підтверджено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Як зазначено в пункті 11 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Суд зазначає, що саме у відповідно до вимог додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (надалі - Положення №402), Позивачу Відповідачем -1 видана довідка від 02.10.2022року про обставини травми, що мала місце 26.07.2023року.

Тобто, Відповідачу-1 безпосередньо було відомо про обставини отримання Позивачем травми, що слугувала підставою для його перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок такої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

В зв`язку з цим суд вважає безпідставними доводи представників Відповідачів, які наведені у відзивах на позов, що відсутність рапорту Позивача щодо обставин травми перешкоджало нарахуванню та виплаті спірної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за вказаний період.

Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за відповідні періоди перебування на стаціонарному лікуванні.

При визначенні способу судового захисту порушеного права Позивача суд враховує наступне.

Суд частково погоджується із доводами представників Відповідачів, що не всі медичні документи, долучені до позову, підтверджують перебування Позивача на стаціонарному лікуванні саме з причин отримання 26.07.2022року травми.

Разом з тим, суд не наділений медичними знаннями для надання належної оцінки таким медичним документам. Більш того, долучені до позову копії таких документів виготовлені вкрай недбало, що виключає можливість дослідити всю інформацію, яка в них розмішена.

Крім того, суд враховує, що Позивач тривалий час із відповідними перервами перебував на стаціонарному лікуванні в період з 26.07.2022року по 30.12.2022року. Одночасно в інший період, а саме в період з 30.12.2022року по 07.11.2023року Позивач взагалі не перебував на стаціонарному лікуванні. Жодних обставин щодо проходження Позивачем військової служби в цей період в позові не наведено.

Відповідно до вимог пункту 9 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Більш того, за приписами пункту 6.14 глави 6 розділу II Положення №402 загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров`я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 12 місяців. Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу.

Таким чином, суд робить висновок, що виключно в порядку передбаченому Положенням № 402 та за відповідним направлення військових частин можна надати оцінку щодо наявності певного причинного зв`язку тривалого стаціонарного лікування Позивача із отриманою травмою, як підставами для нарахування спірної додаткової винагороди.

Зазначене свідчить, що порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідачів у відповідності до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 вирішити питання щодо нарахування та виплати Позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що мала місце 26.07.2022року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) та до Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 26.07.2022року по 05.08.2022року, з 10.08.2022року по 19.08.2022року, з 05.09.2022року по 16.09.2022року, з 15.11.2022року по 25.11.2022року, з 16.12.2022року по 30.12.2022року з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у відповідності до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 вирішити питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я в період з 26.07.2022року по 30.12.2022року внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що мала місце 26.07.2022року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 07.11.2023року по 24.11.2023року, з 14.12.2023року по 02.01.2024року, з 16.01.2024року по 29.01.2024року, з 29.03.2024року по 08.04.2024року, з 22.05.2024року по 05.06.2024року з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 у відповідності до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 вирішити питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я в період з 07.11.2023року по 05.06.2024року внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що мала місце 26.07.2022року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

28.07.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua