Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №240/7623/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/7623/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ,у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану", за період з 01.06.2024 по 31.10.2025.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених), передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану", за період з 01.06.2024 по 31.10.2025.

На обґрунтування позову вказує, що звернувся до відповідача із заявою про виплату спірних коштів, однак отримав відповідь у якій зазначається, що рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно для виплати винагороди за кожні 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань в межах періоду з 01.06.2024 по 31.10.2025 до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень відсутні. Звертаючись до суду з позовом, позивач зауважує, що підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або бойове донесення; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу. Позивач вказує, що інформацією з витягів з додатків до Наказів НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, підтверджується залучення позивача до участі в бойових діях у спірний період, що надає право на нарахування та виплату спірних сум. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 05 березня 2026 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 12.03.2026 (вх. від 13.03.2026). Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що за змістом пункту 8 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726, обов`язковими документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є також рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Відповідач у відзиві вказує, що саме з урахуванням відомостей з указаних рапортів видаються накази про виплату винагород, у тому числі спірної в цій справі одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень. Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача зазначає, що рапорти про залучення ОСОБА_1 до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно за вказаний у позові за спірний період (за винятком періодів, за які здійснено виплату вказаної одноразової грошової винагороди) до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень відсутні. Позивач помиляється з тлумаченням понять «ведення бойових дій» та «перебування в певному ешелоні оборони». Відповідач вважає, що вимоги позивача до НОМЕР_3 прикордонного загону безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

У період із 22.06.2026 по 26.06.2026 та із 13.07.2026 по 27.07.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД від 01.02.2024.

У витягу з додатку 4 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №786-ОС від 09.07.2024 вказано, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.06.2024 по 30.06.2024 становить – 30 днів; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Згідно витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №917-ОС від 09.08.2024, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.07.2024 по 31.07.2024 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1048-ОС від 11.09.2024 містить інформацію, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.08.2024 по 31.08.2024 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Витягом з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1170-ОС від 08.10.2024 підтверджується, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.09.2024 по 30.09.2024 становить – 30 днів; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Згідно витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1279-ОС від 10.11.2024, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.10.2024 по 31.10.2024 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

У витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1407-ОС від 09.12.2024 вказано, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.11.2024 по 06.11.2024, з 25.11.2024 по 30.11.2024 становить – 12 днів; сума грошової винагороди - 40000 грн.

Витягом з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №38-ОС від 09.01.2025 підтверджується, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.12.2024 по 31.12.2024 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Згідно витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №174-ОС від 14.02.2025, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.01.2025 по 31.01.2025 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Відповідно до інформації, що міститься у витягу з додатку 2 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №267-ОС від 09.03.2025, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.02.2025 по 28.02.2025 становить – 28 днів; сума грошової винагороди - 100000 грн.

У витягу з додатку 4 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №436-ОС від 10.04.2025 вказано, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.03.2025 по 16.03.2025, з 27.03.2025 по 31.03.2025 рік становить – 21 день; сума грошової винагороди - 51612,90 грн та 16129,03 грн.

Згідно витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №567-ОС від 15.05.2025 року, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.04.2025 по 30.04.2025 рік становить – 30 днів; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Витягом з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №653-ОС від 10.06.2025 підтверджується, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.05.2025 по 31.05.2025 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Відповідно до витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №765-ОС від 10.07.2025, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.06.2025 по 30.06.2025 становить – 30 днів; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Згідно витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №876-ОС від 11.08.2025, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.07.2025 по 31.07.2025 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

У витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №973-ОС від 10.09.2025 зазначено, що загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.08.2025 по 31.08.2025 становить – 31 день; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Відповідно до витягу з додатку 2 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1064 від 09.10.2025, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 01.09.2025 по 13.09.2025 рік становить – 13 днів; сума грошової винагороди - 43333,33 грн.

Згідно витягу з додатку 3 до Наказу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1208 від 12.11.2025, загальна кількість днів залучення солдата ОСОБА_1 до участі в бойових діях в період з 02.10.2025 по 31.10.2025 становить – 30 днів; сума грошової винагороди - 100000 грн.

Підставою для виплати вказано рапорти.

Із наявних у справі довідок про грошове забезпечення та інші види винагороди за 2022-2025 роки вбачається, що позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова винагорода в розмірі 30000 грн та 100000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Позивач звернувся до начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України із заявою від 10.02.2026 про проведення перерахунку грошового забезпечення та здійснення нарахування одноразової винагороди в розмірі 70000 грн пропорційно часу участі у бойових діях.

НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України листом від 12.02.2026 №02.10/С-300/211 повідомив ОСОБА_1 про наступне:

"Рапорти про залучення Вас до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно для виплати винагороди за кожні 30 сумарно обчислених днів виконання бойових спеціальних) завдань в межах періоду з 01.06.2024 по 31.10.2025 до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень відсутні."

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Згідно з п.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на час виникнення спірних правовідносин і ухвалення цього рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) запроваджено особливий порядок виплат військовослужбовцям під час дії воєнного стану.

Відповідно до абз.1 п.1-1 Постанови №168 (у редакції, чинній у спірний період) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з абз.2 п.1-1 Постанови №168 (абзац другий пункту 1-1 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419, яка застосовується з 01.04.2024, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1311, яка застосовується з 25.08.2024) у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди, передбачених п.1-1 Постанови №168, здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Суд враховує, що абзац другий пункту 1-1 Постанови №168 у спірний період діяв у двох послідовних редакціях: для періоду з 01.04.2024 по 24.08.2024 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419 (із зазначенням «на території противника»), а для періоду з 25.08.2024 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1311, якою слова «на території противника» замінено словами «на території держави-агресора». Зазначені зміни редакції не вплинули на умови виникнення права на одноразову винагороду в розмірі 70000 грн та на коло осіб, що мають на неї право у цій справі.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), розділом XXXVII якого регламентовано порядок виплати одноразової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Згідно з п.1 розділу XXXVII Порядку №260 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 21.05.2024 №339) на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;

на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;

на території противника.

Відповідно до п.2 розділу XXXVII Порядку №260, підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або бойове донесення; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.

Інформацію про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань у минулому місяці відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців, до 05 числа поточного місяця в установленому законодавством порядку.

Згідно з п.5 розділу XXXVII Порядку №260, накази про виплату одноразової винагороди особовому складу, у якого право на отримання одноразової винагороди настало у минулому місяці, видаються до 05 числа поточного місяця на підставі:

даних обліку днів для виплати одноразової винагороди, які підтверджують наявність сумарно обчислених 30 днів виконання завдань військовослужбовцями в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась;

інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної у витязі з наказу командира військової частини (установи, організації) за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця;

інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної військовою частиною (установою, організацією), до якої для виконання завдань був відряджений військовослужбовець.

На виконання вказаних норм наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 30.04.2024 №58926/С/1 затверджено Порядок обліку днів для виплати одноразової додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, який деталізує механізм ведення обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань та підготовки проєктів наказів про виплату одноразової винагороди.

Перевіряючи оскаржувану бездіяльність відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Зі змісту положень п.1-1 Постанови №168 слідує висновок про наявність двох самостійних видів виплат:

- щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100000 грн (абз.1 п.1-1 Постанови №168), яка виплачується пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за умови перебування безпосередньо в районах їх здійснення (на тимчасово окупованій території, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора);

- одноразової винагороди у розмірі 70000 грн (абз.2 п.1-1 Постанови №168), яка виплачується додатково до додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань у вужче окреслених територіальних умовах на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.

При цьому, суд враховує доводи відповідача в частині того, що умови виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн та одноразової винагороди в розмірі 70000грн не є тотожними. Сам по собі факт нарахування військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100000 грн не свідчить безумовно про настання підстав для виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 грн, оскільки остання обумовлена виконанням бойових (спеціальних) завдань у спеціально визначених територіальних умовах.

Разом з тим, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що обов`язок ведення обліку днів виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань, складання відповідних відомостей обліку та довідок про безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань, а також підготовки проєктів наказів про виплату одноразової винагороди в розмірі 70000грн покладено саме на військову частину та її підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу. Такий висновок прямо випливає з приписів п.2 розділу XXXVII Порядку №260 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 21.05.2024 №339) та Порядку обліку днів, затвердженого наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 30.04.2024 №58926/С/1.

Військовослужбовець об`єктивно позбавлений можливості самостійно складати бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів підрозділів та відомості обліку днів, ці документи знаходяться у виключному розпорядженні командування військової частини.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 у справі №200/660/23, в якій Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що такі документи (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань) не можуть знаходитись у позивача, оскільки оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу військовослужбовець.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №360/561/23 викладено правовий висновок, відповідно до якого порушення порядку передання документів між військовими частинами не впливає на право військовослужбовця на отримання винагороди за участь у бойових діях або заходах з національної безпеки.

Суд зважає на те, що наведені висновки Верховного Суду у справах, предметом яких була виплата щомісячної додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, передбаченої п.1 Постанови №168. Водночас такі є застосовними до спірних правовідносин за аналогією, оскільки механізм підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати обох видів винагороди є однаковим.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що ним вживались передбачені законодавством заходи з обліку днів виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань за період з 01.06.2024 по 31.10.2025, як цього вимагають положення п.2 розділу XXXVII Порядку №260 та Порядку обліку, затвердженого наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 30.04.2024 №58926/С/1.

Посилання відповідача на те, що рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань з 01.06.2024 по 31.10.2025 до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки таке посилання за своїм змістом фактично визнає факт неведення відповідачем передбаченого законодавством обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань, що становить самостійний прояв протиправної бездіяльності.

Судом враховуються, що позивачу за весь спірний період (01.06.2024 по 31.10.2025) відповідачем нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова винагорода в розмірі 100000 грн, передбачена абз.1 п.1-1 Постанови №168, що свідчить про те, що відповідач визнав факт безпосередньої участі позивача у бойових діях у районах їх ведення, проте не виконав покладений на нього законодавством обов`язок щодо ведення обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань у розумінні абз.2 п.1-1 Постанови №168, складання відповідних відомостей та довідок, а також підготовки проєктів наказу про виплату одноразової винагороди в розмірі 70000 грн за відповідні періоди.

При цьому відповідачем не надано до суду доказів, що населений пункт, у якому знаходився позивач при безпосередній участі у бойових діях, за що йому було виплачено одноразову грошову винагороду у розмірі 100000 грн, не знаходився на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, не було тимчасово окупованою російською федерацією територією України, не відносилось до території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та території противника.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01.06.2024 по 31.10.2025 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправною.

Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає таке.

З огляду на те, що визначення конкретної кількості днів виконання бойових (спеціальних) завдань у термінах, передбачених абз.2 п.1-1 Постанови №168, здійснюється на підставі первинних документів (бойових наказів, бойових розпоряджень, журналів бойових дій, рапортів командирів підрозділів про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем) та є дискреційним повноваженням командира військової частини, суд не вправі підмінювати собою суб`єкта владних повноважень і самостійно визначати конкретну кількість таких днів.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, то порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача провести облік днів виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у розумінні абз.2 п.1-1 Постанови №168 за період з 01.06.2024 по 31.10.2025, та за наслідками такого обліку нарахувати і виплатити позивачу одноразову винагороду в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової винагороди, передбаченої абз.2 п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01.06.2024 по 31.10.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести облік днів виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань у розумінні абз.2 п.1-1 Постанови №168 за період з 01.06.2024 по 31.10.2025, та за наслідками такого обліку нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за періоди участі в бойових діях з 01.06.2024 по 31.10.2025, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

29.07.26