Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №240/7048/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/7048/26

категорія 113050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємство "Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради, третя особа: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зообов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємство "Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради, Державної установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради №181/26/160/Р від 12.01.2026;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи здійснити повторне оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 інвалідності, з урахуванням висновків суду.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.01.2026 не можна вважати таким, що прийняте на підставі документів, зазначених в п. 21 і 22 Порядку, тобто мало місце порушення процедури щодо проведення медичного огляду позивача та неврахування експертною командою всіх наданих позивачем медичних документів щодо наявності у нього захворювань, проведеного лікування. При цьому, в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на дослідження відповідачем наданих позивачем медичних документів - виписки з історій хвороби, консультативні висновки. До складу експертної команди, яка проводила оцінювання повсякденного функціонування позивача, не включено жодного із лікарів, спеціальність яких відповідає основному діагнозу позивача, що не узгоджується із вимогами пунктів 12, 13 Положення №1338 та п. 7-9, 30 Порядку №1338. Витяг та рішення експерної команди склав (підписав) лікар-уролог, андролог ОСОБА_2 , який не є фахівцем профільного захворювання.

Однак, досліджуючи зміст оскаржуваного рішення, воно не містить інформації про оцінку усіх перелічених вище критеріїв. Зокрема в ньому не вказано про наявність або відсутність у позивача стійких порушень функцій організму, зважаючи на довготривалий період наявності у позивача захворювання та пожиттєвий характер цього захворювання. В рішенні не надано оцінку здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності. Також не зазначено наявність чи відсутність вжиття заходів соціального захисту з огляду на те, що в п. 18 витягу з рішення в графі «рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю» вказано, що такі рекомендації додаються до витягу з рішення. Оскаржуване рішення є протиправним з огляду на пряме порушення відповідачем Закону України «Про адміністративну процедуру». Висновок про легку ступінь обмеження життєдіяльності вчинено свавільно, без урахування й дослідження медичної документації, жодними чином необґрунтовано. У позові зазначається, що не погоджуючись із даним рішенням, позивачем 15.01.2026 подано скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи, однак рішенням від 29.01.2026 №0232/26/38 скаргу позивача залишено без задоволення, групу інвалідності не надано, огляд проведено заочно. Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправним та таким, що порушує його права, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради №181/26/160/Р від 12.01.2026.

Ухвалою суду від 02.03.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви та її копії із зазначенням позовних вимог до Державної установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

До суду 05.03.2026 надійшло клопотання позивача про залучення в якості третьої особи: Державної установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Суддя своєю ухвалою від 06.03.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи, залучивши третю особу.

Пояснення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" надійшли до суду 12.03.2026 (вх. від 16.03.2026). Заперечуючи позовні вимоги представник третьої особи вказує, що справа за скаргою позивача на рішення експертної команди та розглянута ним відповідно до вимог чинного законодавства України. За результатами розгляду скарги, детально вивчивши представлену медичну документацію, експертна команда прийшла до висновку, що порушення функції нервової системи у легкому ступені обмежують повсякденне функціонування пацієнта. Наявна патологія, попри виявлені функціональні зміни, не досягає ступеня вираженості, який би відповідав критеріям встановлення групи інвалідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024. На переконання представника третьої особи, команда експертів сформувала рішення про підтвердження оскаржуваного рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відзив Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради надійшов до суду 16.03.2026 (вх. від 18.03.2026). Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.11.2025 за формою і змістом повністю відповідають вимогам Наказу Міністерства охорони здоров`я від 10.12.2024 № 2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи", а сама процедура оцінювання було проведено в повній відповідності до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338. Щодо не включення до складу експертної команди, яка проводила оцінювання повсякденного функціонування позивача жодного із лікарів, спеціальність яких відповідає основному діагнозу позивача, представник відповідача вказує, що відповідно до п.13 Положення № 1338 головуючим лікарем під час проведення оцінювання визначається лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу. Основний діагноз позивача пов`язано з порушенням нервової системи і головуючим у справі було визначено лікаря-невролога ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України №181/26/160/ВТ. Лікар ОСОБА_2 був членом експертної команди і сформував Витяг в електронній системі і надав позивачу його для ознайомлення. Щодо невчасного повідомлення про час і місце засідання експертної команди, у відзиві зазначається, що оскільки позивач має і надав свою електронну адресу ( п.9.2 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №181/26/160/В) вся інформація була надіслана особі автоматично на вказану електронну адресу. Повідомлення по телефону робиться з метою нагадування і не передбачено Порядком. На переконання представника відповідача, доводи викладені в позові є надуманими, такими що не гуртуються на чинному законодавстві і не спростовують висновків викладених в оскаржуваному документі. Просить відмовити у задоволенні позову.

У поясненнях та у відзиві заявлено клопотання про поновлення строку для їх подання. Однак, вказані заяви по суті справи подані в межах 15 днів з дня отримання ухвали суду від 06.03.2026, тобто в межах встановленого судом строку.

У період із 13.07.2026 по 27.07.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради 12.01.2026 проведено оцінювання повсякденного функціонування Консевича Віктора Анастазійовича, за результатом якого прийнято Рішення №181/26/160/В від 12.01.2026 (а.с. 49-51).

У розділі 13 Витягу з Рішення №181/26/160/В від 12.01.2026 "Форма розгляду експертною командою" вказано: очно, в закладі охорони здоров`я.

У розділі 16 Витягу з Рішення №181/26/160/В від 12.01.2026 "Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання" зазначено: У пацієнта наявне легке порушення нервової системи. При неврологічному огляді: в свідомості, контактний, орієнтований. Обличчя симетричне. Мова - не порушена. Зіниці D=S. Очні щілини D=S. Сила в м`язах збережена. Активні рухи в кінцівках в повному обсязі. ПНП виконує чітко. В позі Ромберга стійкий. Менінгеальні с-ми негативні. ФТО контролює. Згідно з постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 року та згідно критеріїв життєдіяльності у пацієнта всі критерії життєдіяльності в межах норми. Отже, згідно критеріїв оцінювання у пацієнта відсутні ознаки інвалідності."

У розділі 17.1.7 Витягу з Рішення №181/26/160/В від 12.01.2026 "Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я" зазначено: "Основний діагноз: 167.8 - Інші уточнені цереброваскулярні хвороби. Супутні діагнози: 111.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності; G55.1 - Компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях міжребцевого диска (М50-М51 + ). Ускладнення основного діагнозу: R51 - Головний біль; R26.0 - Атактична хода."

Позивач звернувся до Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" із заявою від 15.01.2026 у якій просив здійснити повторне оцінювання стану його здоров`я. В обґрунтування вказував на неповний огляд лікарів, непрофільність спеціалістів його захворювання та зазначив про те, що витяг з рішення склав лікар уролог, який не є фахівцем з його захворювання (а.с. 52)

Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 прийняла Рішення від 29.01.2026 №10232/26/38, у витягу з якого вказано: "18. Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом розгляду скарги: Детально вивчивши представлену медичну документацію, експертна команда прийшла до висновку, що порушення функції нервової системи у легкому ступені обмежують повсякденне функціонування пацієнта. Наявна патологія, попри виявлені функціональні зміни, не досягає ступеня вираженості, який би відповідав критеріям встановлення групи інвалідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 року. Таким чином, команда експертів сформувала рішення про підтвердження оскаржуваного рішення" (а.с. 53-54).

Звертаючись до суду з позовом, позивача вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.01.2026 є протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача, оскільки прийняте з порушенням процедури щодо проведення медичного огляду позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII визначено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 3 Закону №875-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»: з 1 січня 2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності; оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (пункт 2 Постанови №1338).

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Положення про експертні команди).

Згідно з положеннями пункту 2 Положення про експертні команди, експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми.

Перелік закладів охорони здоров`я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.

Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до "Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (пункт 6 Положення про експертні команди).

У відповідності до пункту 9 Положення про експертні команди:

1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження;

2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;

3) визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);

4) планують та проводять повторні оцінювання;

5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;

6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності;

8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку;

9) встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді;

10) встановлюють причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого;

11) визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним;

12) встановлюють потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі;

13) встановлюють ступінь стійкого обмеження життєдіяльності осіб для направлення їх до територіального центру соціального обслуговування або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;

14) визначають ступінь втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою;

15) встановлюють причинний зв`язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;

16) визначають необхідність продовження періоду тимчасової непрацездатності.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Порядок проведення оцінювання).

Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (п. 7 Порядку проведення оцінювання).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п. 8 Порядку проведення оцінювання).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п. 9 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до пункту 14 Порядку проведення оцінювання, направлення на оцінювання, протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди оформлюються в паперовій формі. Форми зазначених документів затверджуються МОЗ;

Приписами п. 28 Порядку проведення оцінювання закріплено, що Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

У разі коли особа вперше не з`явилася у визначені час і місце для проведення оцінювання, таке оцінювання переноситься на інший час у порядку загальної черговості. У разі коли особа повторно не з`явилася на оцінювання, документи повертаються адміністратором лікуючому лікарю із зазначенням причини повернення. Особі, щодо якої повинно було проводитися оцінювання, повідомляється на адресу її електронної пошти (у разі відсутності електронної пошти не пізніше ніж через п`ять календарних днів шляхом надсилання особі в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) щодо відмови в проведенні оцінювання у зв`язку з повторним нез`явленням на оцінювання (п. 29 Порядку проведення оцінювання).

За приписами п. 30 Порядку проведення оцінювання, головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи.

Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди.

Відповідно до п. 31 Порядку проведення оцінювання, під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

У п. 32 Порядку проведення оцінювання встановлено, якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.

Приписами п. 34 та 35 Порядку проведення оцінювання закріплено, що експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Отже, члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, а направлення особи на додаткове медичне обстеження здійснюється у випадку, якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання.

Відповідно до п. 36 Порядку проведення оцінювання, розгляд справи фіксується у відповідному протоколі.

Пунктом 40 Порядку проведення оцінювання закріплено, що за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;

інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено;

наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики;

потреби у постійному сторонньому догляді;

потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;

обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів;

потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 “Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);

ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

У разі проведення очного розгляду справи роздрукована форма витягу рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис (п.46. Порядку проведення оцінювання).

У п. 57 Порядку проведення оцінювання визначено, що рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

За умовами Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

- стійкі порушення функцій організму хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

- обмеження життєдіяльності особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

- необхідність вжиття заходів соціального захисту особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Пунктом 11 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю передбачено, що третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

За Класифікацією основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх враженості затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Відповідно до п. 16 витягу з оскаржуваного в цій справі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у якості обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання наведене таке:

" У пацієнта наявне легке порушення нервової системи. При неврологічному огляді: в свідомості, контактний, орієнтований. Обличчя симетричне. Мова - не порушена. Зіниці D=S. Очні щілини D=S. Сила в м`язах збережена. Активні рухи в кінцівках в повному обсязі. ПНП виконує чітко. В позі Ромберга стійкий. Менінгеальні с-ми негативні. ФТО контролює. Згідно з постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 року та згідно критеріїв життєдіяльності у пацієнта всі критерії життєдіяльності в межах норми. Отже, згідно критеріїв оцінювання у пацієнта відсутні ознаки інвалідності."

Отже, оскаржуване рішення не містить інформації про оцінку усіх перелічених вище критеріїв. Зокрема, в ньому не вказано про наявність або відсутність у позивача стійких порушень функцій організму, зважаючи на довготривалий період наявності у позивача захворювання; не надана оцінка здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

За загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Отже, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем не визначено конкретних підстав прийнятого рішення, у спірному рішенні не визначено, які саме фактичні підстави слугували його прийняттю з урахуванням розділу «Критерії встановлення інвалідності» постанови КМУ від 15.11.20245 №1338, а твердження: "згідно критеріїв життєдіяльності у пацієнта всі критерії життєдіяльності в межах норми", не свідчить про дотримання відповідачем вмотивованості оскаржуваного рішення.

На переконання суду, для прийняття рішення про відмову у встановленні інвалідності недостатньо лише самого посилання на відсутність підстав для її встановлення, рішення має містити опис фактичних підстав на яких воно базується.

Однак, оскаржуване рішення, не містить відомостей з викладом аналізу наявності або відсутності необхідних умов для встановлення інвалідності, з обов`язковим посиланням на докази, які підтверджують ті чи інші обставини, і ці обставини не спростовані доводами апеляційної скарги.

Невмотивованість рішення суб`єкта владних повноважень є підставою для його скасування.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд висновує, що Рішення №181/26/160/Р від 12.01.2026 є невмотивованим, оскільки воно не містить оцінки здатності позивача до семи основних видів життєдіяльності (до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності) із зазначенням ступеня обмеження по кожному з них.

Щодо тверджень позивача, що до складу експертної команди, яка проводила оцінювання повсякденного функціонування позивача, не включено жодного із лікарів, спеціальність яких відповідає основному діагнозу позивача, що не узгоджується із вимогами пунктів 12, 13 Положення №1338 та п. 7-9, 30 Порядку №1338. Витяг та рішення експертної команди склав (підписав) лікар-уролог, андролог ОСОБА_2 , який не є фахівцем профільного захворювання, суд зазначає наступне.

За приписами п. 30 Порядку проведення оцінювання, головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи.

У наданій відповідачем до суду копії Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до ТЦК т а СП №181/26/160/ВТ міститься інформація, що головуючим у справі є член експертної команди ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що Наказом Комунального підприємство "Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради від 16.12.2025 №213 затверджено Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи ( інформація міститься за посиланням: https://likarnia2.zt.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-%E2%84%96-213-vid-16.12.2025-pro-ek-opfo.pdf.

У затвердженому переліку за порядковим номером 2 зазначено: ОСОБА_3 , спеціальність лікаря - неврологія, повна назва займаної посади: лікар - невропатолог.

При цьому, поняття "особа, що сформувала витяг" і "особа, яка є головуючою у справі - член експертної команди" не є тотожними та не свідчать про те, що це одна і та ж особа.

Отже, є помилковим твердження позивача, що до складу експертної команди, яка проводила оцінювання його повсякденного функціонування, не включено жодного із лікарів, спеціальність яких відповідає основному діагнозу позивача.

Решта доводів позивача фактично зводяться до того, що при проведенні оцінки не враховано всі медичні документи та висновки лікарів-спеціалістів, і того, що відповідачем надано не правильну оцінку наявним діагнозам вказаним в медичних документах, що і призвело до ухвалення, на думку позивача, протиправного рішення.

Поряд із тим, надання оцінки вказаним медичним документам лежить поза повноваженнями суду при розгляді справи, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями у галузі медицини, а суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку про встановлення чи не встановлення особі інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку лише в межах дотримання процедури прийняття його прийняття, що визначена законодавчо.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного суду від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 25.09.2018 у справі № 804/800/16, від 26.09.2018 у справі №817/820/16.

Відповідно до п. 8 Положення про експертні команди саме Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

За змістом правових висновків постанови Верховного Суду від 20.02.2026 у справі №280/4630/25: 1) відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності; 2) предметом судового перегляду у даній категорії спорів є перевірка дотримання суб`єктом владних повноважень порядку ухвалення оскаржуваного рішення; 3) оцінювання функціонування особи є комплексною процедурою, де суд не може підміняти спеціалізований орган у визначенні медичних діагнозів. Водночас принцип «належного урядування» зобов`язує Центр оцінювання не просто констатувати відсутність підстав для встановлення інвалідності, а навести у рішенні чіткі мотиви. Відсутність таких мотивів може бути ознакою порушення вимог щодо обґрунтованості адміністративного акту (ч.2 ст.2 КАС України).

Тож, вимога про умотивованість письмового правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є базовою (засадничою) гарантією дотримання органом публічної адміністрації процедури «належного урядування» у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки повноваження щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення позивачу інвалідності, належать відповідачу, а тому відсутні підстави для задоволення позову у спосіб, визначений позивачем із конкретизацією щодо інвалідності.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Комунального підприємство "Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради (вул. Романа Шухевича, 2А, м. Житомир, 10004, ЄДРПОУ: 42789136) , третя особа: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення, зообов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради №181/26/160/Р від 12.01.2026.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи здійснити повторне оцінювання повсякденного функціонування особи щодо ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1064 ( одна тисяча шістдесят чотири ) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

29.07.26