Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №160/9888/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокуСправа №160/9888/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо взяття ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 ) на військовий облік як особи раніше визнаної непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров`я;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 ) з військового обліку шляхом внесення відповідних записів до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обгрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 02.08.2010 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із непридатністю до проходження військової служби за станом здоров`я.

На підставі свідоцтва про хворобу №1681 затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією від 24.11.2009 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби.

Проте, після формування електронного військово-облікового документу, ОСОБА_1 виявлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів відсутня інформація щодо його виключення з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби за станом здоров`я. Натомість ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Станом на сьогодні, ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК та СП, а у військово-обліковому документі в електронній формі «Резерв+» віднесений до категорії військовозобов`язаних, що суперечить наявному рішенню ЦЛЕК та вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття його на військовий облік, як особи раніше визнаної непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров`я, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 року для розгляду адміністративної справи №160/9888/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27.04.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

28.04.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

28.04.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Службові примітки: автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.2025 до постанови КМУ №932.

Відповідно до пункту 12 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. №932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які звернулися до відокремленого підрозділу для оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон з 25 квітня 2024 р. до набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 р. № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" та їх не отримали, ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1-11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, та з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

На підставі відомостей Міноборони відповідно до абзацу 1 цього пункту, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюється взяття зазначених осіб на військовий облік з формуванням військово-облікового документа в електронній формі.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Громадяни України чоловічої статі, зазначені в абзаці 1 пункту 12 можуть отримати у відокремленому підрозділі оформлені документи за умови дійсності військово-облікового документа без його пред`явлення.

Дійсність військово-облікового документа перевіряється працівником відокремленого підрозділу відповідно до пункту 10 цього Порядку.

У разі отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про недійсність військово-облікового документа отримання такими особами паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС.

У такому разі пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється.

Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його існуючих конституційних прав і свобод.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 02.08.2010 року ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із непридатністю до проходження військової служби за станом здоров`я.

На підставі свідоцтва про хворобу №1681 затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією від 24.11.2009 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби.

Проте, після формування електронного військово-облікового документу, ОСОБА_1 виявлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів відсутня інформація щодо його виключення з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби за станом здоров`я. Натомість ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Станом на сьогодні, ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК та СП, а у військово-обліковому документі в електронній формі «Резерв+» віднесений до категорії військовозобов`язаних.

Листом начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 №534 від 23.01.2026 року представнику позивача повідомлено, що ОСОБА_1 рекомендовано прибути до відділення обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з оригіналом свідоцтва про хворобу для вирішення питання перебування на обліку.

У зв`язку з чим, 30.01.2026 року представником ОСОБА_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 - pavloqrad ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено заяву №1/30.01.2026 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , а саме про відображення факту його виключення з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби, на підставі постанови військово-лікарської комісії від 24.11.2009 року про непридатність з виключенням з військового обліку, із визначенням категорії обліку - невійськовозобов`язаний.

02.02.2026 року заява №1/30.01.2026 була направлена Укрпоштою за адресою місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_3 .

12.03.2026 року представником ОСОБА_1 подано запит щодо стану розгляду вказаної заяви.

12.03.2026 року у відповідь на адвокатський запит, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №1121 від 16.02.2026 року представнику позивача повідомлено про відмову в задоволенні заяви про внесення відомостей до АІТС «Оберіг» щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Додатково повідомлено, що запис у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 02.08.2010 року про виключення з обліку був внесений помилково.

Свідоцтво про хворобу №1681 від 23.11.2009 року було складено за Графою III Розкладу хвороб, яка не могла бути застосована до ОСОБА_1 , оскільки останній не має статусу офіцера запасу.

На підставі чого, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про відсутність правових підстав для актуалізації даних у Реєстрі.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття його на військовий облік, як особи раніше визнаної непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров`я, оскільки визначення графи та застосування статей Розкладу хвороб у свідоцтві про хворобу №1681 від 23.11.2009 року є виключною компетенцією військово-лікарської комісії, а не особи, яка проходить огляд, крім того, сам факт встановлення діагнозів за статтями 9Б, 39Б, 52Б, 54Б та визнання особи «непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку» є медичним фактом, який не спростований у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1)померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2)припинили громадянство України;

3)визнані непридатними до військової служби;

4)досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно підпункту 12 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-ІХ, військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов`язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 16 травня 2024 №559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 року №1951-VIII - єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина 1 статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 (зі змінами), який діє на теперішній час, оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до положень частини 11 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які перебувають на військовому обліку зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

У статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, в тому числі й з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абзац другий частини першої зазначеної статті).

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (із змінами).

У пункті 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (із змінами), зазначено чіткий перелік поважних причин неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), а саме:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). Будь-які інші причини неприбуття за викликом не можуть вважатися поважними.

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (пункт 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (із змінами).

Відповідно до положень абзацу 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (зі змінами), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Абзацом 16 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (із змінами), визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Згідно з положеннями пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (зі змінами), Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 02.08.2010 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із непридатністю до проходження військової служби за станом здоров`я.

На підставі свідоцтва про хворобу №1681 затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією від 24.11.2009 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби.

ОСОБА_1 10.12.2025 року оновив військово-облікові данні та вніс зміни щодо місця проживання, номеру телефона та електронної пошти, що підтверджується наявною інформацією з Розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Проте, після авторизації в додатку "Резерв+" виявлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів відсутня інформація щодо його виключення з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби за станом здоров`я. Натомість ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК та СП, а у військово-обліковому документі в електронній формі «Резерв+» віднесений до категорії військовозобов`язаних

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (із змінами) громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Суд враховує, що у встановлений законодавством строк (до 05.06.2025 року) військовозобов`язаний ОСОБА_1 медичний огляд ВЛК для визначення придатності до проходження військової служби не пройшов, що не заперечується позивачем.

Відтак, знаючи про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де перебуває на військовому обліку, позивач не прибув, чим порушив в період воєнного стану правила військового обліку, законодавство в сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Суд також враховує, що листом начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 №534 від 23.01.2026 року представнику позивача повідомлено, що ОСОБА_1 рекомендовано прибути до відділення обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з оригіналом свідоцтва про хворобу для вирішення питання перебування на обліку, однак позивач до відповідача також не прибув.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не пройшов повторний медичний переогляд з метою визначення придатності до військової служби, не прибув до відповідача та не оновив (уточнив) облікових (персональних) даних, а отже за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів порушив правила військового обліку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 ) на військовий облік є правомірними.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1064,96 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Таскомбанк" від 17.04.2026 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник