Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №160/10244/26
Суддя: Олійник Віктор Миколайович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 рокуСправа №160/10244/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
21.04.2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 24.02.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
В обгрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, для обчислення розміру пенсії та підтвердження страхового стажу надано довідку Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески за період з 16 вересня 1990 року по 20 травня 2003 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045750036404 від 04.03.2026 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 24.02.2026 року в розмірі 7099,18 грн.
07.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою через веб-портал з заявою, в якій просив здійснити з 24.02.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045750036404 від 13.04.2026 року відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно заяви №1302 від 07.04.2026 року, підстава відмови: при розгляді наданих документів не взято до уваги суми заробітної плати зазначеної у довідці №117 від 05.12.2025 року, оскільки вони не підтверджені первинними документами на підставі статті 40 Закону України №1058.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045750036404 від 13.04.2026 року щодо відмови з 24.02.2026 року в перерахунку пенсії з урахуванням довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, оскільки при розрахунку пенсії відповідачем не взято до уваги показники заробітної плати (доходу) за період з 1990 по 2003 роки, попри надання відповідної довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 року для розгляду адміністративної справи №160/10244/26 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.04.2026 року на адресу відповідачів направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
28.04.2026 року відповідачами отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в системі "Електронний суд", які міститься в матеріалах справи.
12.05.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
07.04.2026 року ОСОБА_1 особисто подав заяву №1302 до територіального органу Пенсійного фонду України щодо перерахунок пенсії «Зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000».
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.
Відповідно до вищезазначеного Головним управлінням ПФУ у Донецькій області, який опрацьовував заяву за принципом екстериторіальності, було опрацьовано за принципом екстериторіальності. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 19.04.2026 № 045750036404.
Згідно зі статтею 8 Закону №1058 громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно пункту 1 статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року №22-1 із змінами до заяви про перерахунок пенсії за бажанням пенсіонера, ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Після надходження результатів перевірки відповідності змісту довідки про заробітну плату, виданої ОСОБА_1 буде розглянуто питання щодо можливості проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону №1058.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
01.06.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
На виконання Указу Президента України від 04.05.1998 року №401 та постанови КМУ від 04.06.1998 №794, від 08.06.1998 року №832 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998-2000 років.
Починаючи з 01.07.2000 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 року за даними системи персоніфікованого обліку (згідно пункту 3 постанови 794).
З урахуванням зазначених норм, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 року є обов`язковим. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом 1058, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частиною 4 статті 24 Закону №1058).
Закон №1058 набрав чинності з 01.01.2004.
До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що проходили до 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до статей 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
Відповідно п. 1 статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року №22-1 із змінами до заяви про перерахунок пенсії за бажанням пенсіонера, ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
При розгляді наданих позивачем документів не було взято до уваги суми заробітної плати, зазначеної у довідці №117 від 05.12.2025, оскільки вони не підтверджені первинними документами.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, для обчислення розміру пенсії та підтвердження страхового стажу надано довідку Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески за період з 16 вересня 1990 року по 20 травня 2003 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045750036404 від 04.03.2026 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 24.02.2026 року в розмірі 7099,18 грн.
07.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою через веб-портал, в якій просив здійснити з 24.02.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045750036404 від 13.04.2026 року відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно заяви №1302 від 07.04.2026 року.
Відповідно пункту 1 статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
При розгляді наданих документів не взято до уваги суми заробітної плати зазначеної у довідці №117 від 05.12.2025 року, оскільки вони не підтверджені первинними документами на підставі статті 40 Закону України №1058.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045750036404 від 13.04.2026 року щодо відмови з 24.02.2026 року в перерахунку пенсії з урахуванням довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, оскільки при розрахунку пенсії відповідачем не взято до уваги показники заробітної плати (доходу) за період з 1990 по 2003 роки, попри надання відповідної довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на призначення пенсії за віком мають право особи після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу.
Згідно зі статтею 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного Фонду відповідно до вимог Закону № 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи вищевикладене страховий стаж з 01 січня 2004 року обчислюється за даними з системи персоніфікованого обліку внесків, а за час до 2004 року на підставі документів і згідно з порядком, до набрання чинності зазначеного вище закону.
Постановою Пенсійного фонду України від 12.03.2021 №11-1 «Про затвердження Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі» передбачено, що відомості про трудову діяльність працівника подаються страхувальником за працівників або самим працівником.
Відомості про трудову діяльність працівника подаються до територіального органу Пенсійного фонду України працівником особисто або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі з обов`язковим накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, працівником, страхувальником або представником страхувальника, якому керівником страхувальника делеговані відповідні повноваження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 24.02.2026 року отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV.
07.04.2026 року ОСОБА_1 подав заяву № 1302 до територіального органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії «Зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000».
Відповідно до статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
На виконання Указу Президента України від 04.05.1998р. №401 та постанови КМУ від 04.06.1998 №794 (далі постанова №794), від 08.06.1998 № 832 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998-2000 років.
Починаючи з 01.07.2000 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку (згідно пункту 3 постанови №794).
З урахуванням зазначених норм, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 є обов`язковим. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом 1058, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частиною 4 статті 24 Закону №1058).
Закон №1058 набрав чинності з 01.01.2004. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що проходили до 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до статей 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1, із змінами, до заяви про перерахунок пенсії за бажанням пенсіонера, ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно пункту 1 статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
З урахуванням відомостей про показники заробітної плати, зазначених у довідці Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №117 від 05.12.2025 року, не визначено заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Крім того, суми заробітної плати, зазначеної у довідці №117 від 05.12.2025 року, дійсно не підтверджені первинними документами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045750036404 від 13.04.2026 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно заяви №1302 від 07.04.2026 року.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1064,96 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Таскомбанк" від 21.04.2026 року.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua