Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №518/1888/25 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

29.07.2026 Справа №: 518/1888/25 Провадження № 1-кп/518/46/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали №1 судових засідань Ширяївського районного суду Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162260000466 від 19.08.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катерино-Платонівка Ширяївського району Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, який проходив військову службу на посаді старшого стрільця десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому звані «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 1 1, 16, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, будучи неодноразово притягнутим в період часу з 17.12.2024 по 21.02.2025 до адміністративної відповідальності за систематичне вчинення відносно особи, з якою перебуває у близьких відносинах - своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актів психологічного домашнього насильства, яке виражалось у застосуванні словесних образ, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік та приниженні її людської гідності, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та вчинив злочин проти життя та здоров`я особи за таких обставин.

10.08.2025 приблизно о 23:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_6 прибув за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 та знову став ініціатором сварки з ОСОБА_5 , стукаючи в двері будинку з вимогою його впустити. Під час конфлікту ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання у вигляді погіршення психологічного стану останньої, нехтуючи її честю і гідністю, діючи умисно та цілеспрямовано, вчинив психологічне домашнє насильство відносно ОСОБА_5 , яке полягало у висловлюванні на її адресу словесних образ з використанням ненормативної лексики та особистих образ. У результаті зазначених дій ОСОБА_7 ОСОБА_5 відчувала психологічний дискомфорт, постійний стрес, тривогу, зазнавши при цьому психологічного приниження, страждань та погіршення якості життя, та в подальшому була вимушена звернутись із письмовою заявою до правоохоронного органу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю та пояснив, що вчиняв відносно своє співмешканки ОСОБА_5 психологічне насилля, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насилля у відношенні потерпілої. У вчиненому щиро кається, та має переконання, що такого більше не повториться.

Прокурор, у судовому засіданні підтримала обвинувачення та просила суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покладенням обов`язків.

Потерпіла у судовому засіданні вважає доведеною вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, просить суд не призначати суворе покарання та зазначає, що обвинувачений розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений дав свідчення, в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора та потерпілої, які вважають, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі його особу матеріали, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який не заперечував проти вказаного порядку розгляду справи, а також з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та здійснити лише допит обвинуваченого й дослідити характеризуючі його особу матеріали.

Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України — домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Під час судового розгляду відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, при визначені виду та міри покарання, суд відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке положеннями ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення протиправних дій, особу винного, який має посередню характеристику за місцем проживання та проходження військової служби, на обліку у лікарів нарколога та/або психіатра не перебуває, матеріально утримує трьох неповнолітніх дітей, наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , раніше не судимий.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує досудову доповідь органу пробації в частині середніх ризиків вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного та з огляду на особливості цього правопорушення, суд вважає недостатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень застосування щодо нього покарання у виді громадських робіт, пробаційного нагляду, обмеження волі та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк, в межах санкції ст. 126-1 КК України – один рік, як достатнє для досягнення визначеної у ч. 2 ст. 50 КК України мети.

Також, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, в тому числі те, що він беззаперечно визнав винуватість у вчинені кримінального правопорушення, його бажання виправитися, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та останнього може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, відповідно до ст. 76 КК України.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 318, 349, 373, 374, 376, 392, 394, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/ або роботи.

Нагляд за засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на командира військової частини НОМЕР_3 за місцем проходження військової служби.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази: два відеозаписи, які зберігаються на оптичному носії інформації залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1