Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №514/1547/25 — Тарутинський районний суд Одеської області

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа№ 514/1547/25 Провадження по справі № 1-кп/514/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №12025168270000093, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2025 року та врученого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю смт Березине Тарутинського району Одеської області, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , освіта середня, одруженого, на утриманні малолітніх дітй не має, особа з інвалідністю третьої групи, раніше не судимого -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2025 року приблизно о 18:00 годині, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_4 , знаходився на території домоволодіння розташованого, за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить його знайомому ОСОБА_6 , з яким перебуває у товариських довірливих стосунках.

Під час перебування в домоволодінні ОСОБА_7 побачив у ОСОБА_6 бензинову пилу марки «STIHL» моделі «MS 251», якою вирішив заволодіти, користуючись довірливими товариськими стосунками з останнім.

Реалізуючи свій неправомірний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, з метою особистого збагачення за рахунок потерпілого, звернувся до ОСОБА_6 з проханням надати йому тимчасово зазначену бензинову пилу для використання у побуті. Не маючи підстав сумніватись у його доброчесності, ОСОБА_6 передав ОСОБА_8 належну йому бензинову пилу марки «STIHL» моделі «MS 251».

ОСОБА_4 заволодівши зазначеною бензиновою пилою, залишив територію домоволодіння ОСОБА_6 , разом з бензиновою пилою, яку у подальшому продав місцевому мешканцю, таким чином розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 7355 гривень, яка складає вартість такої пили.

Ураховуючи наведене встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 ч. 1 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

У судовому засіданні взяли участь прокурор (повноваження підтверджені постановою про визначення прокурорів від 01.10.2025 року), обвинувачений та захисник.

Потерпілий у підготовче судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, керуючись ст. 325 КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі потерпілого.

24 жовтня 2025 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_9 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025168270000093 від 01.10.2025 року з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_10 укладено угоду про визнання винуватості.

Зміст угоди оголошений судом у судовому засіданні.

Відповідно до цієї угоди ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і сторони дійшли згоди щодо призначення йому покарання в межах санкції у вигляді пробаційного нагляду. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_4 .

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 дав покази, які за своїм змістом відповідають наведеним в обвинувальному акті та угоді обставинам вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_4 зазначив, що розуміє вид покарання, який до нього буде застосований та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання.

Окрім цього зазначив суду, що беззастережно визнає свою вину у вчиненні наведеного в обвинувальному акті кримінального правопорушення.

Судом роз`яснено обвинуваченому передбачені п.1.ч.4 ст. 474 КПК України права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України. Обвинувачений підтвердив, що розуміє та повністю усвідомлює оголошені йому судом права та наслідки.

Прокурор підтримав укладену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, вважає зазначену обвинувальному акті та в угоді кваліфікацію дій підзахисного правильною. Рішення сторін про укладення угоди вважає законним та обґрунтованим, що не порушує прав його підзахисного.

Потерпілий у поданій суду письмовій заяві зазначив, що не заперечує проти затвердження угоди.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, має право затвердити угоду.

Суд вважає можливим затвердити умови угоди і ухвалити вирок на підставі такої угоди відповідно до положення ст. 475 КПК України з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією ( ч.2, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України)).

Матеріали, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність події кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , що в його діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України. Кваліфікація дій стороною обвинувачення визначена правильно.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та не суперечить інтересам суспільства.

При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зазначені сторонами обставини справи, особу обвинуваченого, зокрема позитивну характеристику з місця реєстрації та проживання, а також те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався

Ураховуючи наведене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання, яка із урахуванням таких пом`якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, за відсутності обтяжуючих обставин, буде справедливою, необхідною і достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

У підготовчому судовому засіданні сторона обвинувачення порушила питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрат, пов`язаних з проведенням судової товарознавчої експертизи у розмірі 1337,10 грн. , на підтвердження чого суду надана довідка завідувача сектору судової експертизи Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (висновок експерта № СЕ-19/116-25/25088-ТВ від 15.10.2025 року).

Цивільний позов у провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений у кримінальному провадженні згідно з ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року арешт майна.

Згідно розписки арештоване майно передане на відповідальне зберігання потерпілому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371; ст.ст.373-376; ст. 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 24 жовтня 2025 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити засудженому, що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду до нього, згідно ч. 3 ст. 389 КК України може бути застосоване покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 копійок.

З набранням вироком законної сили скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року у справі №514/1399/25 (1-кс/514/107/25) арешт на пристрій, схожий на бензинову ланцюгову пилу марки «STIHL» моделі «MS 251», упаковану до полімерного прозорого сейф-пакету НПУ SUD4023671.

Речові докази у справі, а саме бензинову ланцюгову пилу марки «STIHL» моделі «MS 251» - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1