Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №521/6853/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/6853/26

Номер провадження № 2-а/521/122/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді — Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання — Должненко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЄНА № 7050345 від 19.04.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 19.04.2026 року щодо нього було винесено оскаржувану постанову за фактом керування транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», номерний знак НОМЕР_1 , який нібито не пройшов обов`язкового технічного контролю (далі – ОТК). Позивач вважає постанову незаконною, оскільки вказаний транспортний засіб належить до категорії легкових (вантажопасажирський, має п`ять місць для сидіння окрім водія). Крім того, даний автомобіль належить ГО «ВІДНОВА+» та використовується інструкторами ГО «ТакМед Південь» виключно як службовий транспортний засіб для здійснення волонтерської діяльності (навчання військовослужбовців та цивільних осіб тактичній медицині), а не для комерційних перевезень пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку. З огляду на викладене, Позивач вважає, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», керований ним транспортний засіб не підлягає обов`язковому технічному контролю. Також Позивач вказує на порушення його процесуальних прав інспектором поліції, зокрема, ігнорування клопотання про огляд салону автомобіля для підтвердження його пасажирського призначення та відсутність відеофіксації процесу притягнення до відповідальності на нагрудну камеру.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.07.2026 року ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси було задоволено клопотання Позивача щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по суті.

25.05.2026 року за вх. № 37209 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Відповідача. У відзиві Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні. Заперечення мотивовані тим, що згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», номерний знак НОМЕР_1 , за типом транспортного засобу він класифікується як «ВАНТАЖНИЙ» із вантажопідйомністю до 3,5 тонн, а строк його експлуатації перевищує два роки. Відтак, відповідно до вимог ч. 6 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку № 137, вказаний автомобіль підлягає обов`язковому технічному контролю кожні два роки. Наявність типу кузова «вантажопасажирський» не змінює загального типу транспортного засобу як вантажного, а факт використання автомобіля як службового для громадської організації без мети отримання прибутку не є визначеною законом підставою для звільнення від ОТК вантажних транспортних засобів. Також Відповідач спростував доводи Позивача щодо відсутності відеофіксації, долучивши до відзиву диск із записами з портативних відеореєстраторів, та зазначив, що процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення було дотримано, а права, передбачені ст. 268 КУпАП, Позивачу роз`яснено.

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступну хронологію подій та обставини: 19 квітня 2026 року о 08 год. 50 хв. у місті Одесі по вул. Балківській, 171, Позивач керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Того ж дня інспектором УПП в Одеській області Скліфосом А.С. винесено постанову серії ЄНА № 7050345 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340 грн. Згідно з текстом постанови, Позивач керував транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 «б» ПДР України та ст. 37 Закону України «Про дорожній рух». Як вбачається з копії Реєстраційної картки ТЗ (витяг з ІПНП), наданої Відповідачем, транспортний засіб «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» (д.н.з. НОМЕР_1 ) 2009 року випуску має повну масу 2600 кг, масу без навантаження 1912 кг. У графі «Код типу ТЗ» зазначено «2 - ВАНТАЖНИЙ», у графі «Тип кузова» — «ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ». Відповідно до витягу з офіційного сайту ГСЦ МВС (opendata.hsc.gov.ua), станом на момент винесення постанови щодо вказаного транспортного засобу був відсутній діючий протокол обов`язкового технічного контролю (ОТК). Судом встановлено, що Позивач разом із позовною заявою не надав жодних доказів (у тому числі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), які б підтверджували його доводи щодо віднесення автомобіля до категорії легкових або спростовували б дані офіційних реєстрів МВС.

Спірні правовідносини виникли у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та стосуються правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил експлуатації транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 31.3 «б» ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Аналогічна заборона міститься у ст. 37 Закону України «Про дорожній рух». Частиною 3 ст. 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Вичерпний перелік транспортних засобів, які не підлягають ОТК, визначено ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». Зокрема, згідно з п. 2 ч. 2 вказаної статті, не підлягають ОТК вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них — із строком експлуатації до двох років. З наведених норм права суд робить висновок, що вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 3,5 тонни, строк експлуатації яких перевищує два роки, підлягають обов`язковому технічному контролю. При цьому, чинне законодавство не передбачає звільнення від ОТК вантажних автомобілів на підставі їх використання у волонтерській, благодійній чи службовій діяльності без мети отримання прибутку.

Оцінка аргументів сторін

Щодо доводів Позивача про належність ТЗ до категорії легкових. Суд відхиляє ці аргументи як необґрунтовані. Належність транспортного засобу до певної категорії (типу) визначається виключно на підставі реєстраційних документів та даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а не на підставі візуального огляду салону чи наявності пасажирських сидінь. Як доведено Відповідачем (витяг з ІПНП), спірний автомобіль офіційно зареєстрований як «ВАНТАЖНИЙ» (тип кузова «вантажопасажирський»). Позивач не надав суду копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ чи інших доказів, які б свідчили, що автомобіль перереєстровано як «легковий». Посилання Позивача на ДСТУ 3649-2010 не спростовує офіційних реєстраційних даних. Практика Верховного Суду, на яку посилається Позивач, не є релевантною у цій справі, оскільки стосується випадків, коли транспортні засоби пройшли офіційну процедуру переобладнання та перереєстрації з відповідною зміною типу на «легковий», чого у даній справі не відбулося.

Щодо доводів Позивача про відсутність мети отримання прибутку. Суд не застосовує до спірних правовідносин абзац 1 п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» (щодо легкових авто, які використовуються для прибутку), оскільки встановлено, що ТЗ є вантажним. Для вантажних автомобілів вантажопідйомністю до 3,5 тонн ключовим критерієм для проходження ОТК є строк експлуатації понад два роки (п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону), незалежно від мети їх використання (комерційна чи некомерційна). Автомобіль 2009 року випуску підпадає під цю вимогу.

Крім того, суд відхиляє аргументи Позивача про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та відсутність відеофіксації. Відповідачем надано суду відеозаписи з портативних відеореєстраторів, які підтверджують факт належного розгляду справи, роз`яснення прав особі та фіксацію спілкування з водієм. Позивач, у свою чергу, не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів достовірність процедури, зафіксованої на відео.

Здійснивши системний аналіз встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач повністю виконав обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України. Інспектор патрульної поліції, виносячи оскаржувану постанову, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постанова винесена обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За встановлених обставин права Позивача порушені не були. Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, належним чином зафіксований та доведений Відповідачем, а доводи Позивача не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду та не підкріплені жодними доказами. Отже, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат

Судом встановлено, що при зверненні до суду Позивачем не було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову. В ухвалі про відкриття провадження від 04.05.2026 року судом було вирішено клопотання Позивача та продовжено строк для усунення недоліків, зокрема сплати судового збору.

Однак, станом на день ухвалення рішення по суті, доказів сплати судового збору Позивачем до суду не надано. Також матеріали справи не містять доказів наявності у Позивача визначених законом пільг, які б звільняли його від сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Водночас системний аналіз ст. 139 КАС України свідчить, що у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про повну відмову у задоволенні позовних вимог, а обов`язковий судовий збір за подання позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення (що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не був попередньо сплачений, вказана сума підлягає примусовому стягненню з Позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-78, 139, 241-246, 255, 262, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЄНА № 7050345 від 19.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі — відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України неоплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ст. 255 КАС України). У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 4 ст. 286, ст. 295 КАС України).

Повне найменування сторін та їх реквізити:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (адреса: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5).

Суддя О.С. Леонов

29.07.26